Рішення № 10303259, 06.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" липня 2010 р.Справа № 17/38-717

Господарський суд Тернопільської області у складі

Судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Лучко Р.М.

Розглянув справу

за позовом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Шумський маслозавод", м. Шумськ Тернопільської області

Представник від:

позивача: Чорномаз Н.Є., начальник загального відділу, довіреність№ 9 від 06.05.10р.;

відповідача: Вірт В.М., головний бухгалтер, довіреність№ 01 від 05.07.10р.;

В судовому засіданні представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності відповідного клопотання фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Хмельницьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м. Хмельницький звернулося 20.04.2010р. (згідно штампу пошти на конверті) до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Шумський маслозавод", м. Шумськ Тернопільської області, про стягнення 7000,00 грн. штрафу та 4830,00 грн. пені, нарахованих за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Позов обґрунтовується копією рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №10-рш від 21.12.09р.; листом №03-21/19-5088 від 25.12.09р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 11.05.2010р. Судове засідання неодноразово відкладалося в порядку ст. 77 ГПК України, востаннє на 06.07.2010р. у зв’язку з необхідністю подання сторонами доказів, спрямованих на всебічне, повне та об’єктивне вирішення даного господарського спору.

В ході розгляду справи позивачем подано заяву №01-20/05-2009 від 21.05.2010р. про уточнення позовних вимог, у відповідності до якої останній просив стягнути з відповідача 5145,00 грн. пені, нарахованої за період з 02.03.2010р. по 19.04.2010р. за порушення строків сплати штрафу, застосованого до Відкритого акціонерного товариства "Шумський маслозавод" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що відповідачем згідно платіжного доручення №67 від 20.04.2010р. (яке надано суду) сплачено штраф в розмірі 7000,00 грн.

Вказана заява судом прийнята до розгляду, як така, що подана в межах прав сторони, визначених ст. 22 ГПК України, відтак розгляд справи здійснюється з урахуванням зменшених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні 06.07.2010р. позовні вимоги підтримав повністю, з урахуванням поданих уточнень.

Відповідач в судовому засіданні та згідно поданої суду заяви №29 від 05.05.1010р. не заперечив проти позовних вимог (з урахуванням поданих уточнень). Однак, просив суд розстрочити сплату пені на один рік, посилаючись на ту обставину, що з 01.01.2010р. зупинено виробництво продукції, підприємство є збитковим, на розрахунковому рахунку в кредитній установі –кошти відсутні.

На обґрунтування наведеного 02.07.2010р. відповідачем згідно листа №34 від 15.06.2010р. надано звіти про фінансову діяльність підприємства за 2009 рік та І-й квартал 2010р.

Позивач заперечив проти надання розстрочки, зазначивши, що у зв'язку з припиненням виробничої діяльності, відповідач не зможе сплатити пеню навіть у разі надання розстрочки її сплати.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд встановив.

21 грудня 2009 року адміністративною колегією Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення за № 106-рш по справі № 03-12/81-09, згідно якого визнано дії ТОВ "Білогір'ямолокопродукт", ПП консалтингової фірми "Прометей", ТОВ "Євгеній", ВАТ "Дубномолоко", ВАТ "Шумський маслозавод", ВАТ "Острозький молокозавод", ЗАТ "Молоко", які полягають у одночасному зниженні закупівельних цін на молоко до однакового рівня в населених пунктах Білогірського району Хмельницької області у квітні-червні 2009р., порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 1 ст. 50, п.1 ч. 2 та ч. 3 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій шляхом вчинення схожих дій на ринку (закупівля молока для промислової переробки), які могли призвести до обмеження конкуренції, оскільки аналіз ситуації на ринку товару спростовує наявність об’єктивних причин для вчинення таких дій.

У зв’язку із встановленим правопорушенням, даним рішенням на відповідача –Відкрите акціонерне товариство "Шумський маслозавод", м. Шумськ Тернопільської області, накладено штраф у розмірі 7 000 грн. відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України „Про захист економічної конкуренції". Штраф підлягав сплаті у двохмісячний строк з дня отримання рішення.

Згідно ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема, в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Законом України “Про захист економічної конкуренції” встановлено правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності, спрямовані на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" №2210-ІІІ від 11.01.01р., (далі –Закон №2210-ІІІ), зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно п.2 ч.1 ст. 50 Закону №2210-ІІІ, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ст.48 Закону №2210-ІІІ, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку та накладення штрафу.

Стаття 52 Закону №2210-ІІІ визначає, що органи Антимонопольного комітету України накладають штрафи на об’єднання, суб’єктів господарювання юридичних осіб за порушення, передбачені зокрема пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

В силу ч. 1 ст. 60 Закону України „Про захист економічної конкуренції” заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення адміністративної колегії Хмельницького обласного відділення Антимонопольного комітету України № 106-рш від 21.12.2009 р. було направлено на адресу відповідача 25.12.2009р. рекомендованим листом, та отримане останнім 29.12.2009 року, про що свідчить долучена позивачем до матеріалів справи копія повідомлення № 3156724 про вручення поштового відправлення.

Відповідачем дане рішення не оскаржувалося, а згідно наданої суду заяви №29 від 05.05.1010р., законність рішення №106-рш відповідачем визнається.

В силу ч.3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Однак відповідач, всупереч вимог діючого законодавства, ні в двохмісячний строк - до 01.03.2010р., ані станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, штраф за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не сплатив, чим порушив вимоги ч.2 ст.56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Проте, в судовому засіданні встановлено, що 20.04.2010р. Відкрите акціонерне товариство "Шумський маслозавод" штраф в розмірі 7000 грн. сплатило повністю, що також підтверджується платіжним дорученням №67 від 20.04.2010р., представниками сторін в судовому засіданні.

Разом з тим, згідно ч.5 ст.56 Закону №2210-ІІІ за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу, відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Як слідує з позовної заяви, позивач просить стягнути пеню, нараховану за 49 днів прострочення, тобто за період з 02.03.2010р. по 19.04.2010р. (день сплати), що становить 5145,00 грн.

Згідно з ч.7 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь–які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 5145,00 грн. нарахованої пені обґрунтованими, правомірно заявленими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи клопотання відповідача №29 від 05.06.2010р. про надання розстрочки сплати пені в розмірі 5145,00 грн. на один рік, господарський суд вважає за доцільне задовольнити його частково, з урахуванням заперечень позивача, виходячи з такого.

За змістом пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вправі приймаючи рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Розстрочкою виконання рішення господарського суду є виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки визначаються господарським судом.

Підставою для відстрочки, розстрочки виконання рішення мають бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на важкий фінансовий стан господарства, що полягає у повній зупинці виробництва, вказує на значну збитковість Товариства та відсутність грошових коштів на розрахунковому рахунку в банківській установі, що підтверджується звітами про фінансову діяльність за 2009 рік та І-й квартал 2010р., які свідчать, що у 2009 році – збитки підприємства склали 132000,00 грн., у І кварталі 2010р. –161000,00 грн. Такі докази суд визнає належними та допустимими в розумінні ст. 34 ГПК України, та зважаючи на складну економічну ситуацію, що склалася в Україні, в тому числі в молочній промисловості, враховуючи норми ч. 1 пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд, зважаючи на мотиви наведених заперечень позивачем з цього приводу, вважає наведені відповідачем обставини такими, що надають господарському суду підстави задовольнити клопотання Відкритого акціонерного товариства "Шумський маслозавод" та надати Товариству розстрочку виконання даного судового рішення на шість місяців.

У зв’язку з наведеним, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, визнані відповідачем у справі підлягають до задоволення в заявленому розмірі 5145,00 грн., а сума пені, нарахованої за несвоєчасну сплату штрафу – стягненню до Державного бюджету України.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача та стягуються в дохід Державного бюджету, оскільки позивач згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від сплати судових витрат звільнений.

У судовому засіданні 06.07.2010р. за згодою представників сторін оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

З огляду на наведене, керуючись ст. 6 Закону України «Про судоустрій України», Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Законом України „Про захист економічної конкуренції", ст.ст. 1, 2, 42–47, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 811, 82, п. 6 ст. 83, ст.ст. 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

Вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Шумський маслозавод", м. Шумськ Тернопільської області, вул. І. Франка, 10, ідент. код 00447155:

- 5145,00 грн. пені в дохід Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 23030300, символ звітності 106, розстрочивши виконання рішення на шість місяців, шляхом сплати щомісячно по 857,50 грн. в період з липня по грудень 2010р. включно;

-          102 грн. державного мита в доход Державного бюджету України;

-          236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету України (р/р 31210264700002 в ГУДКУ у Тернопільській області, МФО 838012, код 23588119).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) „08” липня 2010 р. рішення, через місцевий господарський суд.

Суддя                                                            Н.О. Андрусик