Рішення № 10303036, 21.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/321.06.10                               

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Національна юридична лабораторія інтелектуальної власності” До Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортунат” Третя особа Прона стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю “Електросервіс”

стягнення 3 241,00 грн. Суддя Омельченко Л.В. Представники:

Від позивачаІващенко І.К.—представник за довіреністю від 20.05.2010 р. №153-4-31сs, Баданін В.В. –представник за довіреністю від 04.01.2010 р. №153/04 Від відповідача Від третьої особине з’явився

Жураківський А.М. –представник за довіреністю від 04.12.2009 р. №04/01 21.06.2010 р. у судовому засіданні за згодою позивача та третьої особи судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Національна юридична лабораторія інтелектуальної власності” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортунат” 1520,06 грн. заборгованості з повернення майна, а саме: грошових коштів, що становлять вартість придбаного у відповідача товару з недоліками (нагрівач вод ”Арістон” АВС PRO ECO 30 V Slim), 220,94 грн. матеріальної шкоди, 1500,00 грн. моральної шкоди, 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/3 від 23.11.2009 р., яку призначено до розгляду на 07.12.2009 р.

07.12.2009 р. розгляд справи не відбувся через відсутність судді з поважних причин. Розгляд справи відкладався на 18.12.2009 р.

08.12.2009 р. представник третьої особи через канцелярію суду надав пояснення по справі.

17.12.2009 р. відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, зазначених у відзиві.

В судовому засіданні 18.12.2009 р. оголошено перерву до 28.12.2009 р.

Ухвалою суду від 28.12.2009 р. судом призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 03.02.2010 р. поновлено провадження у справі у зв’язку з поверненням матеріалів справи без виконання. Розгляд справи призначено на 15.02.2010 р.

Ухвалою суду від 15.02.2010 р. судом призначено судову експертизу, проведення якої доручено Державному підприємству «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», провадження у справі зупинено.

02.06.2010 р. до суду надійшов висновок експерта, у зв’язку з чим ухвалою суду від 07.06.2010 р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.06.2010 р.

16.06.2010 р. позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 1520,06 грн. заборгованості з повернення майна, 220,94 грн. матеріальної шкоди, та 1500,00 грн. моральної шкоди, 1500,00 грн. витрат на послуги адвоката та 960,00 грн. витрат по оплаті експертизи.

В судове засідання, призначене на 21.06.2010 р. з’явились представники позивача та третьої особи. Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив. Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

07.10.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Національна Юридична Лабораторія Інтелектуальної Власності»відповідно до усної домовленості уклало договір роздрібної купівлі-продажу з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортунат», оплатило Відповідачу вартість нагрівача води "АРІСТОН" (ABC PRO ECO 30 V Slim) для встановлення в офісі компанії. Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

8 жовтня 2009 року у приміщенні магазину «Мега Макс»на підставі довіреності серія ОЕ № 214571, виданої 08 жовтня 2009 року Баданіною Яною Валеріївною були отримані накладна № 40949007Fort від 08.10.2009 року та податкова накладна № 40949007 від 07.10.2009 року, а також був оформлений документ на доставку товару в офіс компанії позивача.

9 жовтня 2009 року представник Позивача Баданіна Яна Валеріївна отримала нагрівач води, без будь-яких видимих зовнішніх пошкоджень.

Для підключення нагрівача води та взяття на сервісне обслуговування із представлених відповідачем авторизованих сервісних центрів, позивачем був обраний TOB "Електросервіс".

13 жовтня 2009 року для обстеження місця установки нагрівача та складання кошторису, а 16 жовтня 2009 року для встановлення самого нагрівача води, на адресу Позивача був направлений представник авторизованого сервісного центру TOB "Електросервіс" - Пурчинашвілі В.М.

Пурчинашвілі В.М. підготувавши усе необхідне та зробивши вимір тиску у редукторі, провів монтаж нагрівана та почав наповнювати його водою. Під час наповнення, нагрівач води почав дуже сильно протікати. Представник сервісного центру Пурчинашвілі В.М. пояснив, що він не взмозі встановити нагрівач води у зв'язку з тим, що нагрівач має якісь недоліки. Про це був складений акт від 16.10.2009 року з підписами представника сервісного центру та працівників компанії, що були присутні при встановлені нагрівача води.

З пояснень позивача, представник Позивача - Баданіна Яна Валерівна, зателефонувала до магазину "Мега Макс", який належить TOB "Фортунат", для виклику офіційного представника та негайної заміни неякісного товару. Королев Костянтин Анатолійович - адміністратор магазину "'Мега Макс" відмовив Баданіній Я.В. в заміні нагрівача та повідомив про те, що сервісний центр повинен скласти акт, в якому необхідно визначити причину протікання. Зателефонувавши до сервісного центру з цього питання, Позивач отримав відповідь, що необхідно викликати спеціаліста з ремонту, який проведе повне обстеження та відремонтує нагрівач води за кошти Позивача або безкоштовно у разі його заводського браку, а у разі, якщо нагрівач води відремонтувати неможливо, складе акт про те, що нагрівач не підлягає ремонту, ніяких інших актів сервісні компанії не складають.

16.10.2009 р. представник позивача звернувся до магазину "Мега Макс" з вимогою замінити товар неналежної якості, посилаючись на ст. ст. 708, 709 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 708 Цивільного кодексу України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов'язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару, покупець має право за своїм вибором:

1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення;

2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні;

3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни;

4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Покупець, який придбав непродовольчі товари, що вже були в користуванні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, про що він був поінформований продавцем, має право пред'явити вимоги, передбачені частиною першою цієї статті, якщо придбані товари містили істотні недоліки, не застережені продавцем.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 709 Цивільного кодексу України Продавець або виготовлювач (чи уповноважені ними представники) зобов'язані прийняти товар неналежної якості від покупця і задовольнити його вимоги про заміну товару або усунення недоліків. Доставка товару продавцеві та його повернення покупцеві здійснюються продавцем або виготовлювачем, а в разі невиконання ними цього обов'язку або відсутності продавця чи виготовлювача в місцезнаходженні покупця повернення товару може бути здійснене покупцем за їхній рахунок. Вимога покупця про заміну товару підлягає негайному задоволенню, а в разі необхідності перевірки якості товару - протягом чотирнадцяти днів або, за домовленістю сторін, в інший строк.

Оскільки представником відповідача було відмовлено позивачу у заміні неякісного товару, позивач 16.10.2009 р. надав під розпис заяву № АД-05/10 про відмову від договору роздрібної купівлі-продажу нагрівача води "АРІСТОН" (ABC PRO ECO 30 V Slim) та з вимогою повернути сплачені за товар кошти.

Відповідач листом № 4-23/01 від 20.10.2009 р. відмовив позивачу у повернені сплачених за товар коштів.

З позовної заяви вбачається, що враховуючи те, що будинок, в якому знаходиться офіс компанії позивача, не має гарячого водопостачання та зважаючи на холодну пору року, Позивач на вимогу співробітників компанії 28 жовтня 2009 року придбав новий нагрівач води (бойлер) ROLUX»(EWH 30 SL) у ФОП Литвинчук А.О. з такими же об'ємом, як і попередній, але вартістю 1741,00 грн. тобто на 220 гривень 94 копійки дорожче за нагрівач води, що оплачений TOB «Фортунат».

З приводу спірного питання щодо належної якості нагрівача води "АРІСТОН" (ABC PRO ECO 30 V Slim) судом ухвалою від 15.02.2010 р. було призначено експертизу.

На вирішення експерта були поставлені наступні питання: чи має нагрівач води ”Арістон” АВС PRO ECO 30 V Slim виробничі або ж інші недоліки, технічні пошкодження та чи придатний він до експлуатації; які причини виникнення пошкоджень (недоліків або дефектів чи поламок) нагрівача води ”Арістон” АВС PRO ECO 30 V Slim та який характер і час їх виникнення; які деталі, або обладнання, або частини, або механізми, або комплектуючі нагрівача води ”Арістон” АВС PRO ECO 30 V Slim пошкоджені (несправні) та з яких причин; які фактори спричинили пошкодження (недоліки, поламки, дефекти) нагрівача води ”Арістон” АВС PRO ECO 30 V Slim.

02.06.2010 р. до суду надійшов висновок експерта, відповідно до якого зазначено: Виробничий недолік виробу - неякісне закріплення фланця в корпусі водяного нагрівача з перекосом. В початковому стані виріб був непрацездатний і не придатний до експлуатації. Причиною пошкодження нагрівача води являється дефектне складання виробу без дотримання технології процесу складання та контролю цієї операції. Час виникнення пошкодження виробу: на підприємстві під час складання. Характер пошкодження випадковий. Пошкоджених чи несправних комплектуючих , частин або механізмів нагрівача води ARISTON ABC PRO ECO 30V Slim не виявлено. Причиною непрацездатності водяного нагрівача являються наступні недоліки: неякісне складання виробу, відсутність контролю операції складання. Виріб не був перевірений на вихідному контролі по основному параметру, тобто герметичності корпусу та відсутності протікання води назовні.

Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Виходячи з вищенаведеного, зважаючи на висновок експерта, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1520,06 грн. заборгованості з повернення майна, 220,94 грн. матеріальної шкоди є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 500,00 грн. завданої моральної шкоди.

Позивач зазначає, що на час інциденту у приміщенні, що належать Позивачу, велись переговори з власниками інтелектуальних прав (патентів України на винахід), з якими позивач намагався укласти договір надання юридичних послуг, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності. Але, в ході інциденту (аварійна ситуація з нагрівачем, голосне та нервове з'ясування відносин з адміністратором магазину «Мега Макс»тощо) клієнти Позивача змушені були перенести свій візит, який у подальшому так і не відбувся.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Критерії для визначення розміру моральної шкоди, що підлягає до стягнення, визначено в ч. 3 зазначеної статті, а саме: характер правопорушення, ступеня вини особи, з врахуванням вимог розумності та справедливості. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди позивачу у зв’язку з відмовою відповідачем замінити неякісний товар та не зазначив, у чому саме полягає така моральна шкода.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 500,00 грн. завданої моральної шкоди є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у розмірі 4500,00 грн., суд вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.10 Роз‘яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. №02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов‘язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об‘єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-то: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В підтвердження понесених витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 4500,00 грн. позивач надав договір на правове обслуговування від 20.05.2004 р. № 153-ics, який укладений між позивачем та ЗАТ «Національна Митна та Правова Компанія»., угоду № 4 від 11.11.2009 р. як додаток до договору № 153-ics, свідоцтво № 2225 про право на заняття адвокатською діяльністю Іващенко І.К., видатковий касовий ордер № 129314 від 13.11.2009 р. на сплату 1500,00 грн., банківську виписку від 27.04.2010 р., рахунок № 039419 від 16.04.2010 р., видатковий касовий ордер № 129328 від 29.04.2010 р. на сплату 3000,00 грн.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката пропорційно задоволеним вимогам.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підтвердження сплати витрат на проведення експертизи позивач надав суду рахунок № 306-71444/10 від 09.04.2010 р. та банківську виписку від 09.04.2010 р. на підтвердження сплати 960,00 грн.

За наведених обставин, суд задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на проведення експертизи пропорційно задоволеним вимогам.

Згідно з нормами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам, а зайво сплачена сума державного мита в розмірі 85,00 грн. підлягає поверненню позивачу. .

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортунат” (03150, м. Київ, вул. Горького, 50, ідентифікаційний код 35571100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Національна юридична лабораторія інтелектуальної власності” (01042, м. Київ, вул. Глазунова, 4/47, ідентифікаційний код 32382226) 1520 (одну тисячу п’ятсот двадцять) грн. 06 коп. боргу, 220 (двісті двадцять) грн. 94 коп. матеріальної шкоди, 2417 (дві тисячі чотириста сімнадцять) грн. 31 коп. витрат на послуги адвоката, 515 (п’ятсот п'ятнадцять) грн. 69 коп. витрат на проведення експертизи, 54 (п’ятдесят чотири) грн. 79 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) грн. 71 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити повністю.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Національна юридична лабораторія інтелектуальної власності” (01042, м. Київ, вул. Глазунова, 4/47, ідентифікаційний код 32382226) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. відповідно до платіжного доручення від 12.11.2009 р. № 1285, оригінал якого зберігається в матеріалах справи № 46/3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко

Дата підписання: 07.07.10