Рішення № 10303008, 22.06.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/28222.06.10 За позовом                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Роспромінвест» До відповідача                    Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації

Про                     стягнення 1431343,16 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача           Притула Г.О. (за дов.), Кізленко В.А. - ліквідатор

від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Роспромінвест»до           Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 1431343,16 грн., а саме: 1183353,89 грн. боргу, 47172,42 грн. трьох процентів річних, 200816,85 грн. інфляційних втрат.

За твердженням позивача, оскільки постановою Київського апеляційного господарського суду № 18/470 від 08.08.2007 р., залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України, визнано недійсним укладений між сторонами договір № 79 від 15.02.2005 р., відповідач повинен повернути позивачу 1183353,89 грн., які одержані ним на виконання цього договору. Крім того, оскільки відповідач своєчасно не повернув вказані кошти, він повинен сплатити позивачу 47172,42 грн. процентів за користування чужими коштами та відшкодувати 200816,85 грн. втрат, спричинених інфляційними процесами.

Ухвалою суду від 19.05.2010 р. було порушено провадження у справі № 6/282 та призначено розгляд останньої на 22.06.2010 р..

У судове засідання 22.06.2010 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду від 19.05.2010 р. не виконав.

Про день та час судового засідання відповідач повідомлений належним чином.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Статтею 35 ГПК України встановлено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2007 р. у справі 18/470, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 08.08.2007 р., визнано недійсним договір № 79 від 15.02.2005 р., укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), товариством з обмеженою відповідальністю «Роспромінвест»(інвестором) та Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією (замовником).

Судовим рішенням від 08.08.2007 р. по справі № 18/470 встановлено наступне.

15.02.2005 р. між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), товариством з обмеженою відповідальністю «Роспромінвест»(інвестором) та Київською міською санітарно-епідеміологічною станцією (замовником) укладено договір № 79 на сплату пайового внеску на створення інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва у зв’язку з будівництвом житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на вул. О. Гончара, 35 у Шевченківському районі міста Києва.

Умовами зазначеного договору на інвестора покладено обов’язок перерахувати на рахунок Головного управління економіки та інвестицій пайовий внесок у сумі 355,09 тис. грн. в термін з березня по листопад 2005 року рівними частками щомісячно, але не пізніше 28 числа.

Інвестор на виконання умов договору сплатив 394445,00 грн. та 788908,89 грн. 13.04.2005 р. та 24.06.2005 р. відповідно, а загалом 1183353,89 грн..

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду, що передбачено ст. 11 Цивільного кодексу України.

Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави передбачено главою 83 ЦК України. В силу ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частиною 3 даної статті передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

З огляду на викладене, відповідач, з моменту набуття чинності постановою Київського апеляційного господарського суду (з 08.08.2007 р.) повинен повернути 1183353,89 грн.

22.12.2008 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення вказаних коштів.

Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк і дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності обов’язку у відповідача повернути позивачу 1183353,89 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з розрахунком позивача, який суд приймає як вірний, за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 01.01.2009 р. по 01.04.2010 р. відповідач повинен сплатити позивачу 200816,85 грн. інфляційного збільшення суми боргу (1384170,74 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції) та три проценти річних за період з 01.01.2009 по 30.04.2010 р. в розмірі 47172,42 грн.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 04633423) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Роспромінвест»(01034, м. Київ, вул. О. Гончара, 35, офіс, 1, код 32588661) 1384170,74 грн. боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 47172,42 грн. трьох процентів річних, 14313,43 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                 С.А.Ковтун

Рішення підписано 09.07.2010 р.