Рішення № 10301520, 06.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

06.07.2010Справа №2-7/2619-2010 За позовом Прокурора Бахчисарайського району (98404, м. Бахчисарай, вул. Кооперативна, 3а) в інтересах держави в особі Кримського басейнового управління водних ресурсів (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 77/4, ідентифікаційний код 34741000)

До відповідача Закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія" (97012, Красногвардійський район, с. Петрівка, ідентифікаційний код 32644372)

Про стягнення 328 622,72 грн.

Суддя ГС АР Крим І.І.Дворний

представники:

Від позивача – Ратушна М. І., предст., дов. №982-01 від 02.07.2010 р.

Від відповідача – Кучина Ю. І. – предст., дов. №01 від 05.01.2010р.

Прокурор – Сокол О. В., посв. №08089.

Сутьспору: Прокурор Бахчисарайського району звернувся до господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Кримського басейнового управління водних ресурсів з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Кримська фруктова компанія" збитків у розмірі 328622,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті проведеної перевірки був встановлений факт забору відповідачем води без наявності дозволу на спеціальне водокористування за період з 01.01.2009 р. до 05.11.2009 р. в обсязі 165,066 тис. куб. м., у зв’язку з чим відповідач має відшкодувати заподіяні порушенням збитки в сумі 328622,72 грн.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ :

03.09.2009 р. Кримським басейновим управлінням водних ресурсів була проведена перевірка стану дотримання Закритим акціонерним товариством "Кримська фруктова компанія" вимог водного законодавства, за результатом якої був складений акт №282 від 03.09.2009 р. (а. с. 9-10).

В ході проведення перевірки був встановлений факт самовільного забору відповідачем води за перше півріччя 2009 року в обсязі 21,7 тис. куб. м.

05.11.2009 р. була проведена повторна перевірка, в результаті якої також встановлений факт самовільного водокористування та зібрання води за 3 квартали 2009 року в обсязі 160,1 тис. куб. м., за жовтень-листопад 2009 року – в обсязі 4,966 тис. куб. м. Загальний обсяг самовільно зібраної води складає 165,066 тис. куб. м.

Після цього, Кримським басейновим управлінням водних ресурсів були обчислені збитки, заподіяні самовільним водокористуванням, на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 р. N 290. Вимога про стягнення 328622,72 грн. збитків є предметом розгляду у цій справі.

Суд не вбачає підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 9 Водного Кодексу України, води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування.

Обов’язки водокористувачів встановлені ст. 44 Водного Кодексу України, зокрема до них відноситься обов’язок здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до ст. 38 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, п. 9 ст. 44 Водного Кодексу, в порядку спеціального використовування природних ресурсів підприємствам надаються в користування природні ресурси на підставі спеціальних дозволів.

Згідно ст. 48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування – це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використовування води і скидання забруднюючих речовин з поворотними водами із застосуванням каналів.

Стаття 49 Водного Кодексу України встановлює, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Ця стаття також встановлює перелік органів, які видають дозвіл на спеціальне водокористування.

Згідно з ч.1 ст. 48 Водного кодексу України до спеціального водокористування віднесені:

- забір води з водних об'єктів із застуванням споруд або технічних пристроїв;

- використання води;

- скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти.

Як на підставу своїх вимог прокурор посилається на те, що відповідачем у відсутність дозволу на спеціальне водокористування самовільно здійснювався саме забір води.

Зі змісту ч.1 ст.48 Водного кодексу України вбачається, що цей забір, для того щоб вважатися спеціальним водокористуванням, повинен здійснюватися із застосуванням “споруд або технічних пристроїв”.

Однак, в матеріалах справи наявний договір № 8 про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур, укладений 30 березня 2009 року між відповідачем (замовник за договором) та Бахчисарайським міжрайонним управлінням водного господарства (виконавець за договором).

Даним договором сторони передбачили умови та порядок подачі води для поливу сільгоспкультур, а також розрахунки за послуги по її подачі.

Згідно п.2.1 зазначеного договору Бахчисарайське міжрайонне управління водного господарства зобов’язалося здійснювати подачу води згідно з планом поливу відповідно до замовлення відповідача протягом поливного сезону 2009 року витратами, що не перевищують проектні можливості точок водовиділу та в обсягах, забезпечених бюджетним фінансуванням на оплату електроенергії.

Вищенаведене надає підстави стверджувати про те, що відповідачем самовільне водокористування не здійснювалось, а отримувались послуги з поставки води Бахчисарайського міжрайонного управління водного господарства, згідно умовам укладеного між ними договору.

Так, згідно з довідкою Бахчисарайського міжрайонного управління водного господарства Закритому акціонерному товариству "Кримська фруктова компанія" в 2009 році була подана на зрошення вода в загальному обсязі 166,4 тис. куб. м., тобто навіть більше за обсяг води, визначений прокурором в якості самовільно зібраної.

При цьому, згідно акта звірки від 31.01.2010 року, складеного та підписаного Бахчисарайським міжрайонним управлінням водного господарства та відповідачем, підтверджується відсутність заборгованості відповідача щодо сплати послуг з подачі води.

Вказані факти, серед іншого, були встановлені рішенням Господарського суду АР Крим від 16.03.2010 р. у справі №2-5/972-2010 та в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України визнаються судом преюдиціальними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не були спричинені збитки державі у зв'язку з самовільним забором води. Іншого суду доведено не було, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Таким чином, правові підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.