Рішення № 10301521, 08.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

08.07.2010Справа №2-16/3026-2010 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго» (97200, смт. Совєтський, пров. Південний, 5, ідентифікаційний код 05525776)

До відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності Городиського Бориса Максимовича (97215, с. Роздольне, Совєтський район, вул. Безіменна 19, ідентифікаційний код 1373617231)

Про стягнення 17 000,00 грн.

Суддя Господарського суду АР Крим Білоус М.О.

                                        представники:

Від позивача – Дерлі С.П. – директор, Журба І.І. - представ., дов. б/н від 23.06.2010р.

Від відповідача - не з’явився

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності Городиського Бориса Максимовича про стягнення 17000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що після спливу дії договору оренди нежилого приміщення № 2 від 01.07.2008 р. Орендар не повертає об’єкт оренди, у зв’язку з чим, позивач, посилаючись на норми ч. 2 ст. 785 ЦК України, просить стягнути з відповідача 12000,00 грн. неустойки за невиконання зобов’язання щодо повернення майна та, посилаючись на норми ч. 1 ст. 1166 ЦК України, збитків, спричинених незаконним зайняттям приміщення у розмірі 5000, 00 грн.

У судовому засіданні позивач надав письмові пояснення до позовної заяви, а також ухвалу ГС АР Крим від 22.06.2010р.. та наказ ГС АР Крим у справі № 2-1/4996-2009. Вказані пояснення та додаткові документи були залучені судом до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання двічі не з’явився, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином рекомендованою кореспонденцією, про що свідчить особистий підпис у поштовому повідомленні. (а.с.19).

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін – це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

01.07.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго» (Орендодавець) та Суб’єктом підприємницької діяльності Городиського Бориса Максимовича (Орендар) був укладений договір оренди нежилого приміщення № 2, згідно п. 1.1. якого Орендодавець передає, а орендар приймає в платне користування нежилі приміщення – склад площею 75 кв.м. та офіс площею 25 кв.м., що розташовані за адресою: смт. Совєтське, пров. Південний, 5.(а.с.7-9)

У пункті 1.2 договору сторони обумовили строк його дії –1 рік з 01.07.2008р. по 01.07.2009р.

На час звернення позивача до суду з цім позов строк дії договору припинено.

Відповідно до п.4.2.2 Договору у разі припинення договору оренди Орендар зобов’язаний повернути Орендодавцю орендоване майно у належному стані не гірше чим на час передачі з урахуванням фізичного зносу.

Термін дії договору скінчився 01.07.2008 р., об’єкт оренди Орендодавцю не повернутий, що було встановлено рішенням ГС АР Крим від 15.10.2009р. у справі № 2-1/4996-2009, яким був задоволений позов ТОВ Колективного підприємства «Агропроменерго» до СПД Городиського Б.М. про витребування з незаконного володіння фізичної особи –підприємця Городіського Бориса Максимовича нерухоме майно - приміщення площею 75 кв.м. та 25 кв.м., що належить Товариству з обмеженою відповідальністю “Колективне підприємство «Агропроменерго», та розташовані за адресою: смт. Совєтське, пров. Південний, 5. (а.с.13-15).

Вказане рішення суду було залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р. ( а.с. 20-24).

На примусове виконання судових актів був виданий наказ у справі № 2-1/4996-2009.

Зокрема, пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що за невиконання або неналежне виконання зобов’язання сторони несуть відповідальність, передбачену діючим законодавстом України.

Так, відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Частиною 2 цієї статті встановлено, що якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

В п.3.1. Договору строни передбачили, що оренда плата щомісячно складає 1000,00 грн.

Нарахування позивачем неустойки з 01.07.2009р. є о обгрунтованим, оскільки саме з цієї дати відповідач не виконує свого зобов’язання щодо повернення орендованих приміщень.

Вказане твердження встановлено вищевказаним рішенням ГС АР Крим від 15.10.2009р. у справі № 2-1/4996-2009, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2009р.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави звільнення від доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Дослідивши надані документи, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума неустойки обчислена позивачем відповідно до вимог ч. 2 ст. 785 ЦК України та ч. 1 ст. 291 ГК України, правомірно, через що позовні вимоги позивача у частині неустойки у розмірі 12000, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Але, на думку позивача, дії відповідача з неповернення спірних приміщень спричинили Товариству з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго» збитків на суму 5000,00 грн., а тому, позивач, посилаючись на норми п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст. 225 ГК України, а також укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тотті» попередній договір від 01.08.09 р., наполягав на стягненні неотриманого прибутку у вказаній сумі.

Статтею ст. 224 Господарського кодексу України передбачено відшкодування збитків.

Статтею 25 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються також

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

Отже, поняття збитків, наведені у частині п'ятій статті 225 ГК України та у частині другій статті 22 ЦК України, не є тотожними. Таким чином, ГК України встановлює особливості відшкодування збитків в господарських відносинах.

Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов’язання, доказується кредитором.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч.1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки, причиною яких є порушення зобов’язання, якого припустився боржник. Отже, між порушенням та збитками має бути причинний зв’язок. За відсутністю такого зв’язку збитки не відшкодовуються. Причому порушення боржником виконання свого обов’язку повинно передувати заподіянню збитків. При вирішенні питання про наявність чи відсутність причинного зв’язку слід враховувати, що необхідно виявляти зв’язок між саме між порушенням зобов’язання та шкідливими наслідками (збитками), а не між діями (бездіяльністю) боржника взагалі та збитками.

Крім того, відповідно до ч.4. ст. 623 Цивільного кодексу України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вимоги) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

В той же час, позивач обґрунтовує свої вимоги на умовах попереднього договору від 01.08.09 р., укладеного між ТОВ КП «Агропроменерго» та ТОВ «Тотті» за умовами якого сторони зобов’язуються у наступному укласти договір оренди нежитлових приміщень за адресою: АРК, п. Совєтський, пер. Южний, 5. у строк до 01.10.2009 р. При цьому, строк оренди визначено 2 роки, а розмір орендної плати – 1000 грн. за місяць ( а.с. 26).

Укладаючи вказаний договір, позивач був обізнаний, що орендоване за вказаною адресою майно ним не було отримано від попереднього орендаря, а отже позивач, як власник, був в обмежений у своїх правомочностях стосовно спірного об’єкту оренди.

Натомість, позивач, не дивлячись на це, не прийнявши заходів стосовно отримання спірного майна на свій ризик уклав попередній договір.

Зокрема, позивач тільки у вересні 2009 року звернувся до Господарського суду АРК з позовом про усунення перешкод у користуванні майном, про що свідчить ухвала ГС АРК від 15.09.09 р. у справі № 2-1/4996-2009, тобто після укладення попереднього договору.

Таким чином, позивач спочатку не вжив заходів до повернення майна.

Більш того, в матеріалах справи є ухвала ГС АРК від 22.06.10 р. у справі № 2-1/4996-2010, яка свідчить про те, що рішення ГС АРК від 15.10.09 р. до наступного часу не виконано та цією ухвалою визнано постанову ВДВС Совєтського РУЮ від 19.05.10 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу ГС АРК недійсною та зобов’язано ВДВС Совєтського РУЮ прийняти до виконання виконавчий документ та відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу ГС АРК у справі № 2-1/4996-09.

Цій факт свідчить про те, що позивач не був позбавлений права вимагати стягнення від відповідача збитків у вигляді неотриманої орендної плати за фактичне користування майном, тобто на відшкодування всіх майнових витрат, пов’язаних з об’єктом оренди.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 5000 грн. збитків не підлягають задоволенню, а тому в цій частині позову слід відмовити.

З урахуванням викладеного, позов підлягає частковому задоволенню, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 12000 грн. неустойки.

При цьому, суд також приймає до уваги, що відповідач не надав своїх обґрунтованих заперечень щодо заявлених позовних вимог, що передбачено ст. 33 ГПК України.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності Городиського Бориса Максимовича (97215, с. Роздольне, Совєтський район, вул. Безіменна 19, ідентифікаційний код 1373617231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Колективного підприємства «Агропроменерго» (97200, смт. Совєтський, пров. Південний, 5, ідентифікаційний код 05525776) неустойку у розмірі 12000,00 грн., 120,00 грн. державного мита та 166,58 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення збитків у розмірі 5000,00 грн. відмовити.

4.           Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Білоус М.О.