Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"17" червня 2010 р. К-18411/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.
Рибченко А.О.
Сергейчук О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
на постановуГосподарського суду Запорізької області
від28.11.2008
та ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду
від25.11.2009
у справі23/485/08-АП
за позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Завод зварювальних матеріалів та технологій»
проприпинення юридичної особи ВСТАНОВИВ :
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулась з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод зварювальних матеріалів та технологій»про припинення юридичної особи відповідача.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 28.11.2008 року(суддя Садовий І.В.), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 року (судова колегія у складі: головуючий суддя Коршун А.О., судді Бишевська Н.А., Добродняк І.Ю.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суди першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи прийняті у справі судові рішення, виходили з наступного. Податковим органом не було обґрунтовано позовні вимоги, а саме: не надано доказів необхідності проведення планової та позапланової перевірки відповідача, а також доказів стосовно встановлення його фактичного місцезнаходження.
Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій були прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 28.11.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заперечень на касаційну скаргу від відповідача не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій у ході розгляду справи встановлено, що 18.04.2001 року відділом реєстрації та єдиного реєстру Шевченківської районної адміністрації Запорізької міської ради ТОВ «Завод зварювальних матеріалів та технологій»зареєстроване як субєкт підприємницької діяльності юридична особа (ідентифікаційний код 31425698), місцезнаходження якої: АДРЕСА_1.
Згідно свідоцтва про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності юридичної особи 04.04.2003 було внесено зміни стосовно місцезнаходження підприємства, а саме: змінено адресу на вул. Круглова, 165, м. Запоріжжя.
Також з матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя та згідно довідки №32046/10/24-020 станом на 02.09.2008 року не має заборгованості перед бюджетами.
Позивачем було проведено заходи щодо перевірки місцезнаходження відповідача, у ході яких складено акт №165 від 12.05.2008, яким встановлено, що за зазначеною в статутних документах адресою підприємство відсутнє. Податковим органом було надіслано повідомлення №12606/10/29-057 від 19.05.2008 про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням на адресу державного реєстратора Виконавчого комітету Запорізької міської ради, яким внесено до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців запис від 04.06.2008 року про внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши та дослідивши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як передбачено частиною 1 пунктом 4 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Відповідно до пункту 17 частини 1 статті 11 зазначеного закону органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
Частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»визначено підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
З матеріалів справи вбачається, що у порушення статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не було доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме безпідставно вжито заходів щодо перевірки місцезнаходження відповідача, та не було надано доказів щодо вжиття інших заходів для встановлення фактичного місцезнаходження відповідача.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої та апеляційної інстанцій.
На підставі викладеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому постанова та ухвала судів першої та апеляційної інстанцій скасуванню не підлягають, а касаційна скарга Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2211 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя на постанову Господарського суду Запорізької області від 28.11.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 у справі №23/485/08-АП залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Запорізької області від 28.11.2008 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2009 у справі №23/485/08-АП залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г. Рибченко А.О. Сергейчук О.А.
Судове рішення № 10300696, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 17.06.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-18411/10-с. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: