Ухвала суду № 10299776, 24.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-93/09 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"24" червня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Данилової М.В.

Бистрик Г.М.

при секретарі:Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Києві апеляційну скаргу представника Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»до Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «А-ВІКТ»звернулися до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкові повідомлення-рішення №0001142301/0, №0000871702/0, №0001152301/0, №0000861702/0 від 09.07.2008 року, №0001142301/1, №0000871702/1, №0001152301/1, №0000861702/1 від 05.08.2008 року, №0001142302/3, №0000871702/3, №0001152301/3, №0000861702/3 від 11.12.2008 року, винесені Бердичівською ОДПІ.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року позов задоволено частково:

визнано недійсними та скасовані податкові повідомлення-рішення Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції №0001142301/0, №0001152301/0, №0000861702/0 від 09.07.2008 року, №0001142301/1, №0001152301/1, №0000861702/1 від 05.08.2009 року, №0001142301/3, №0001152301/3, №0000861702/3 від 11.12.2008 року;

в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником Бердичівської ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення зявившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що 27.06.2008 року Бердичівською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ»за період з 01.04.2007 року по 31.03.2008 року, про що складено акт №1604/23-01/33446070.

При проведенні перевірки податковим органом встановлені порушення: Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 104777 грн.; Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством завищено відємне значення по рядку 26 податкової декларації з ПДВ на 43430 грн., та завищено податковий кредит на суму 34846 грн.; Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб в сумі 726,48 грн.; Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», в результаті чого занижено податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 306 грн.( порушення вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок з доходів нерезидентів в сумі 1467 грн. платником податку не оспорюється).

За наслідками проведеної перевірки та результатами апеляційного оскарження Бердичівською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №0001142301/0, №0000871702/0, №0001152301/0, №0000861702/0 від 09.07.2008 року, №0001142301/1, №0000871702/1, №0001152301/1, №0000861702/1 від 05.08.2008 року, №0001142302/3, №0000871702/3, №0001152301/3, №0000861702/3 від 11.12.2008 року, якими визначені податкові зобовязання зі сплати податку на прибуток в розмірі 104777 грн. та застосовані фінансові санкції в розмірі 32142 грн.; зі сплати податку на додану вартість в розмірі 34846 грн. та застосовані фінансові санкції в розмірі 17423 грн.; зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в розмірі 191 грн. 25 коп. та застосовані фінансові санкції в розмірі 170 грн., зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 726 грн. 48 коп. та застосовані фінансові санкції в розмірі1452 грн. 96 коп.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність винесення спірних податкові повідомлень-рішень за порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково виходив з того, що порядок оподаткування прибутку підприємств визначений Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

В п.п. 5.3.1 п.5.3. ст. 5 Закону зазначено, що не включаються до складу валових витрат витрати на потреби, не повязані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, повязаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

Витрати на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податків, відповідно до п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону включаються до складу валових витрат.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

На підставі укладеного договору між ТОВ «А-ВІКТ»та ЗАТ «Нова лінія»№6110/60250р від 20.05.2006 року з додатковими угодами до нього від 06.11.2007 року та 25.12.2007 року та укладених договорів поставки №12/90 від 12.01.2007 року та №519/90/08 від 01.01.2008 року між ТОВ «А-ВІКТ»та ТОВ «Епіцентр», товариство з обмеженою відповідальністю «А-ВІКТ» поставляло ЗАТ «Нова лінія»та ТОВ «Епіцентр»товар відповідно до Спеціфікацій з зазначенням кількості товару, асортименту та вартості.

На виконання вищезазначених договорів ТОВ «А-ВІКТ»з ЗАТ «Нова лінія»та ТОВ «Епіцентр»були укладені договори про надання інформаційно-консультаційних послуг та послуг по просуванню товарів. Так з ЗАТ «Нова лінія»були укладені договори до надання інформаційно-консультаційних послуг , а саме №6110/60520 від 20.05.2006 року з додатковою угодою про зміну договору від 03.01.2007 року та №6110/080101/у від 01.01.2008 року. З ТОВ «Епіцентр» був укладений договір №1843/90 від 01.07.2007 року про надання послуг по організації просування товарів.

Предметом зазначених договорів є надання інформаційно-консультаційних послуг стосовно способів та методів реалізації непродовольчих товарів, надання консультацій стосовно періодів проведення рекламних заходів по просуванню товарів, надання інформації про зміни попиту на товари, надання інших послуг щодо просування товарів.

Фактично позивачем товариствам, а саме ЗАТ «Нова лінія»та ТОВ «Епіцентр» поставлялись товари та відповідно останніми надавались ТОВ «А-ВІКТ»послуги по просуванню товарів.

Надання таких послуг підтверджується актами здачі-приймання робіт (послуг) по ЗАТ «Нова лінія»ЦОЧ80229047, ЦОЧ80331050, ЦОЧ71130048, ЦОЧ71031052, ЦОЧ70531044, ЦОЧ70731060, ЦОЧ70831048, ЦОЧ70930044, ЦОЧ70430038, ЦОЧ70630046,ЦОЧ71231055, ЦОЧ80131035; актами виконаних робіт по ТОВ «Епіцентр»№Ком/01-0000807 від 30.01.2008 року, №Ком/01-0000682 від 24.01.2008 року, №Ком/01-0000041 від 12.12.2007 року, №Ком/01-0001362 від04.07.2007 року, №Ком/01-0002097 від 29.11.2007 року, №Ком/01-0001363 від22.08.2007 року, податковими накладними та проведеною сплатою коштів за надані послуги.

Правильність оформлення податкових накладних та факт проведення позивачем оплати ЗАТ «Нова лінія»та ТОВ «Епіцентр»за надані послуги податковим органом не оспорюється.

Акти здачі-приймання робіт (послуг) за своїм змістом та формою не суперечать вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки мають всі передбачені Законом реквізити.

Право платника податків на включення витрат на просування товару на ринку, передпродажну підготовку та розміщення (викладку) товару на вітринах і спеціальних конструкціях до складу валових витрат підтверджено розясненням податкового органу (Вісник податкової служби №37 за 2007 рік).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач ТОВ «А-ВІКТ»правомірно відніс до складу валових витрат витрати понесені ним за надані послуги на просування товару, що були йому надані ЗАТ «Нова лінія»та ТОВ «Епіцентр», а податкові повідомлення-рішення №0001142301/0 від 09.07.2008 року, №0001142301/1 від 05.08.2008 року та №0001142302/3 від 11.12.2008 року винесені податковим органом з порушенням вимог Закону.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту.

В даному випадку податковий кредит товариством був сформований на підставі податкових накладних від 21.11.2007 року, 29.11.2007 року, 12.12.2007 року, 30.01.2008 року, 24.01.2008 року, 22.08.2007 року, 04.07.2007 року, 29.02.2008 року, 31.01.2008 року, 31.12.2007 року, 30.11.2007 року, 31.10.2007 року, 30.09.2007 року, 31.08.2007 року, 31.07.2007 року, 30.06.2007 року, 31.05.2007 року, 30.04.2007 року, 31.03.2007 року, які оформлені належним чином, відповідно до вимог податкового обліку.

ЗАТ «Нова лінія»та ТОВ «Епіцентр»є платниками податку на додану вартість, мають право надавати податкові накладні. Надані послуги підтверджуються актами виконаних робіт, що зазначені вище та фактичною оплатою за надані послуги, яку не оспорює податковий орган.

Податковим органом встановлено порушення Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Судом першої інстанції встановлено, що фактично столярні вироби придбані у приватного підприємця ОСОБА_3, були отримані ОСОБА_4, як посадовою особою ТОВ «А-ВІКТ»саме для товариства, а не як фізичною особою для своїх потреб.

Дана обставина підтверджується договором про надання послуг від 18.05.2007 року, укладеного між ОСОБА_4 в особі директора ТОВ «А-ВІКТ»та приватного підприємця ОСОБА_3 на виготовлення столярних виробів; звітом від 18.05.2007 року про використання коштів на оплату за матеріали ОСОБА_3; оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 205 за травень 2007 року; актом списання на загально-виробничі потреби виробничого цеху від 31.05.2007 року та актом списання на ремонт виробничого приміщення від 30.06.2007 року.

За таких обставин є правильними висновки суду про неправомірність прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування товариству податку з доходів фізичних осіб та визначення фінансових санкцій №0000861702/0 від 09.07.2008 року, №0000861702/1 від 05.08.2009 року, №0000861702/3 від 11.12.2008 року.

Судом першої інстанції встановлено, що платником невірно визначена товарна позиція належного їм автомобіля RENAULT модель Kangoo 1,4 8703 за УКТЗЕД, оскільки останній згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу значиться як фургон малотонажний-В, а відповідно Гармонізованої системи опису та кодування товарів зазначений транспортний засіб відноситься до товарної позиції 8704 УКТЗЕД.

Зазначене також підтверджується листом Житомирської митниці №33/4/33.17/4521 від 05.08.2009 року.

Розбіжність у визначенні коду транспортного засобу потягнула за собою неправильну сплату товариством податку з власників транспортних засобів.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності прийняті податковим органом податкових повідомлень-рішень №0000871702/0 від 09.07.2008 року, №0000871702/1 від 05.08.2008 року та №0000871702/3 від 11.12.2008 року, про нарахування товариству податку з власників транспортних засобів та нарахування фінансових санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у звязку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Бердичівської обєднаної державної податкової інспекції Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року - залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом одного місяця піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі 25.06.2010 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді: <Текст >