Ухвала суду № 10299424, 02.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" липня 2010 р.Справа № 9/39-955

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м.Тернопіль, 46010 в особі Бережанського району електромереж вул. Шевченка, 146, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області, 47501

до Приватно-орендного підприємства "Урманське", с. Урмань, Бережанського району, Тернопільської області, 47510

про cтягнення заборгованості в сумі 439 грн. 97 коп.

За участю представника:

          позивача: Булас Р.О., довіреність № 4672/24 від 23.12.09 р.

          відповідача: не з'явився

Учаснику судового процесу роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Технічна фіксація (звукозапис) судового засідання не здійснювалася за відсутності відповідногоклопотання .

Суть справи: Відкрите акціонерне товариство "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м.Тернопіль в особі Бережанського району електромереж, вул. Шевченка, 146, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватно-орендного підприємства "Урманське", с. Урмань, Бережанського району, Тернопільської області про стягнення заборгованості в сумі 439 грн. 97 коп.

Позовні вимоги підтверджуються договором №68 від 28.12.2006р., додатковими угодами до договору від 09.01.2008р. від 15.12.2009р. від 15.03.2010р., додатком №1 до договору (обсяги постачання електроенергії споживачу), додатком №2 до договору (далі по тексту Договір), актом про обсяги споживання електроенергії, рахунком за перевищення договірної величини споживання електроенергії, претензією від 09.02.2009 року №139, іншими документами.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2010р. порушено провадження по справі та її розгляд призначено на 18.06.2010 р. Судове засідання відкладалось в порядку ст. 77 ГПК України ухвалою від 18.06.2010р. на 02.07.2010 року в зв’язку з неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання 02.07.2010 р. прибув та до судового засідання через канцелярію суду надав заяву про припинення провадження у справі в зв’язку із відсутністю предмету спору, посилаючись на погашення Відповідачем заборгованості, надавши копію платіжного доручення №159 від 09.06.2010р. про сплату 439,97 грн. за понадлімітне споживання енергії по рахунку №68/1001-5 від 05.01.2010р. Одночасно, позивач у зазначеній заяві просить суд судові витрати просить покласти на відповідача у справі.

Крім того, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 15.06.2010р. № 2350/24, позивачем уточнено позовні вимоги, зокрема виключено частину 2 вимоги у позовній заяві згідно якої позивач з метою забезпечення позовних вимог просив накласти арешт на майно та кошти відповідача. Суд розглянувши зазначену заяву прийняв її як таку, що подана в порядку статті 22 ГПК України.

Представник відповідача в судове засідання 18.06.2010 р. не з'явився, проте надав суду довідку від 30.06.2010р. № 32 (вх.№14522(н) від 01.07.2010р.), якою підтвердив сплату боргу в сумі 439,97 грн. згідно платіжного доручення №159 від 09.06.2010р.

Розглянувши матеріали справи, клопотання представника позивача, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі згідно пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, фізичні особи –підприємці, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2006 року між ВАТ "Тернопільобленерго", в особі Бережанського району електромереж, м. Бережани та ПОП "Урманське", с. Урмань, Бережанського району було укладено Договір на постачання електричної енергії №68. Додатковими угодами до договору від 09.01.2008р. та від 15.12.2009р. термін дії договору продовжено до 31.12.2010р.

За умовами вказаного Договору позивач зобов’язувався постачати відповідачу електроенергію, як різновид товару в обсягах визначених додатком №1 до договору ”Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу” (п.2.2.2 договору); проводити нарахування за поставлену споживачу електроенергію і видавати йому рахунки на оплату .

Відповідач зобов’язувався дотримуватись режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору. У відповідності до п.5.1 договору, сторонами підписано додаток №1 до договору, яким визначено договірні величини споживання електроенергії на кожний місяць року.

Договірна величина споживання електричної енергії –узгоджена в договорі між постачальником електричної енергії і споживачем величина обсягу електричної енергії на відповідний розрахунковий період.

Пунктом 4.2.2 договору передбачено, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Проте, як стверджує позивач в позовній заяві, в порушення п.2.3.2 договору, додатку№1 до договору відповідач в січні 2009 р. перевищив договірні величини споживання на 1950 кВт/год.

Так на січень 2009р. договірна величина в договорі встановлена –16000 кВт/год., а фактично спожито 17950 кВт/год.

Відповідно до вимог ст.ст. 509, 526 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 526 ЦК України та 193 ГК України встановлено обов’язок учасників господарських відносин належним чином виконувати свої зобов’язання відповідно до вказівок закону, інших правових актів, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. В свою чергу ч. 7 даної статті закріплено правило про те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За умовами договору, відповідач зобов’язаний був сплатити за перевищення договірної величини споживання електроенергії за січень 2009р. - 1139,97грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялась на адресу відповідача претензія №139 від 02.02.2009р. з вимогою сплатити заборгованість.

Однак, відповідач заборгованість оплатив частково в сумі 700 грн., внаслідок чого сума його боргу, згідно Договору від №68 від 28.12.2006р., станом на день подачі даного позову до суду, становила 439,97грн.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема із поданої відповідачем довідки від 30.06.2010р. № 32 (вх.№14522(н) від 01.07.2010р.), відповідач сплатив борг в сумі 439,97 грн. згідно платіжного доручення №159 від 09.06.2010р.

Зазначений факт проплати підтверджується і представником позивача, який у клопотанні від 02.07.2010р. № б/н (вх. № 14553 від 02.07.2010р.) зазначає, що суму боргу, яка виникла за перевищення договірної величини споживання електроенергії в розмірі 439,97грн., відповідачем погашено згідно платіжного доручення №159 від 09.06.2010р.

Враховуючи, що подані відповідачем та представником позивача докази у справі, підтверджують повну сплату боргу відповідачем, суд приходить до висновку, що станом на день розгляду справи, спір між сторонами відсутній.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, розглянувши матеріали справи, заслухавши клопотання представника позивача, та оцінивши надані суду підтвердження погашення боргу, суд провадження у справі припиняє на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Одночасно, приймаючи до уваги, що відповідачем повністю сплачено суму боргу, яка виникла за понадлімітне споживання енергії за договором в розмірі 439,97грн. після звернення позивача до суду з позовною заявою, тобто після 04.06.2010р. згідно платіжного доручення №159 від 09.06.2010р., оцінивши умови Договору від 28.12.2006р. укладеного між сторонами, який визначає порядок оплати за надані послуги, враховуючи, що позивачем надсилалась відповідачу претензія №139 від 02.02.2009р. з вимогою сплатити заборгованість, суд вважає, що справу доведено до судового розгляду з вини відповідача. А тому, згідно ст. 49 ГПК України державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. суд покладає на відповідача у справі.

В зв’язку з цим, до стягнення з відповідача на рахунок позивача підлягає 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З огляду на наведене, керуючись ст. 22, 33, 43, 44, 47,49, п. 1-1 ст. 80, ст. 86, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -          

УХВАЛИВ:

1.          Провадження у справі припинити.

2.          Стягнути з Приватно-орендного підприємства "Урманське", с. Урмань, Бережанського району, Тернопільської області, (ідент. код 30787240) в користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго", вул. Енергетична, 2, м. Тернопіль в особі Бережанського району електромереж вул. Шевченка, 146, м. Бережани, Бережанського району, Тернопільської області (ідент. код 25781004) –102 (сто дві) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Ухвалу направити сторонам у справі.          

Суддя