Рішення № 10299401, 08.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.07.10           Справа № 16/72-10. за позовом Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз», м.Суми

про стягнення 10201162,31 грн.

СУДДЯ                    Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача: Юрченко І.М., довіреність від 09.06.2010р. № 31/10

Від відповідача: Шаповал С.В., довіреність від 28.12.2009р. № 30/304

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за поставлений природний газ відповідно до договору поставки природного газу для компенсації обсягів розбалансування газорозподільних підприємств №06/09-212 від 30.01.2009р. в розмірі 10201162,31 грн.., з яких 9089 595,65 грн. – основна заборгованість за поставлений природний газ, 747491,99 грн.. – пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 254508,68 грн. – інфляційні збитки, 109565,99 грн. – 3% річних, а також стягнути судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

          Відповідач подав відзив на позов, в якому факт та розмір боргу за отриманий природний газ в сумі 9089 595,65 грн. визнав повністю, проти стягнення 3% річних в сумі 109565,99 грн. не заперечує, зазначає, що позивачем при розрахунку інфляційних збитків не врахована дефляція за квітень, травень 2010р., подав контррозрахунок донарахування інфляційних втрат за період з лютого по травень 2010р. включно, розмір інфляційних втрат становить згідно розрахунків відповідача 172702,33 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору на постачання природного газу № 06/09-212, укладеного між позивачем та відповідачем 30.01.2009р., позивач зобов’язався передати відповідачу протягом січня 2009 року – червня 2009 року та грудня 2009 року природний газ, а відповідач зобов’язувався прийняти та оплатити поставлений природний газ за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до вимог п.5.1 зазначеного договору остаточний розрахунок проводиться покупцем ( відповідачем) на підставі актів приймання-передачі газу до 20 ( двадцятого) січня 2010р.

Строк дії договору визначений у п. 10.1 договору, а саме: договір вважається укладеним з дати його підписання та скріплення печатками сторін, діє в частині поставки газу з 0.01. 2009р. до 31.12.2009р. , а в частині проведення розрахунків за газ – до їх повного здійснення.

Факт отримання відповідачем природного газу підтверджується матеріалами справи, а саме актом прийому –передачі природного газу , на яких міститься підпис повноважного представника відповідача, актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2010р. (копії вказаних документів долучені до матеріалів справи).

Позивач пояснив, що відповідач свої договірні зобов’язання не виконав взагалі, заборгував позивачу за отриманий природний газ 9089 595,65 грн.

Таким чином, на день звернення позивача до суду з позовною заявою заборгованість відповідача по основному боргу перед позивачем склала 9089 595,65 грн., що підтверджується матеріалами справи, а саме актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.04.2010р.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

Відповідач доказів сплати 9089 595,65 грн. основного боргу не подав , борг в зазначеному розмірі визнав в повному обсязі, тому суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Відповідач проти стягнення 3% річних в сумі 109565,99 грн. не заперечує, однак щодо нарахованих позивачем інфляційних збитків , зазначає, що позивачем при розрахунку інфляційних збитків не врахована дефляція за квітень, травень 2010р., розмір інфляційних втрат згідно розрахунків відповідача становить 172702,33 грн. Суд вважає заперечення відповідача в цій частині правомірними, оскільки інфляційні втрати слід розраховувати з урахуванням дефляції, тобто від’ємного значення у певних періодах, тому відмовляє в задоволенні вимог позивача про стягнення 81806,35 грн. інфляційних збитків.

З урахуванням вищевикладеного, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України. підлягають стягненню 109565,99 грн. – 3% річних та 172702,33 грн. інфляційних збитків .

Також, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені в розмірі 747491,99 грн.. відповідно п. 6.2 договору (за несвоєчасну оплату спожитого газу відповідачу нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.).

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про зменшення суми пені.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд вважає за необхідне застосувати у даному випадку приписи зазначеної норми з огляду на те, що оскільки основним видом статутної діяльності відповідача відповідно до Статуту , зареєстрованого державним реєстратором виконкому Сумської міської ради від 29.10.2007р. є постачання та транспортуваання природного газу споживачам всіх категорій, в тому числі і населенню, заборгованість якого перед ВАТ «Сумигаз» складає 39114730 грн., несвоєчасна сплата різними категоріями споживачів, за послуги з постачання та транспортування природного газу залежить від оплати відповідачем за поставлений позивачем природний газ , отже , неможливість сплати боргу у визначені терміни була зумовлена незалежними від волі відповідача причинами.

Частина 3 статті 83 ГПК України встановлює, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов‘язання.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 50% , тому згідно ст.ст. 549-552 ЦК України з відповідача стягується пеня у розмірі 373746 грн.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» ( 40021, м.Суми, вул. Лебединська,13, код 03352432) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» ( 04116, м.Київ, вул. Шолуденко,1, код 31301827) 9089 595,65 грн. основного боргу, 172702,33 грн. інфляційних збитків, 109565,99 грн. 3% річних, 373746 грн. - пені, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

3.В стягнення 81806,35 грн. інфляційних збитків - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                     В.М.Моїсеєнко Повний текст рішення підписано 08.07.2010р. З оригіналом згідно Суддя