Рішення № 102992736, 12.01.2022, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1465/21

Провадження № 2-а/503/2/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2022 року

Кодимський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді - Калашнікової Т.О.,

при секретарі судового засідання Поліковській О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Кодима в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції та Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - інспектор 3 батальйону 3 роти УПП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Лешенко Ганна Василівна, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №5032837 від 15.11.2021 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на те, що дійсно 15.11.2021 року о 14 годині 47 хвилин, керував автомобілем марки «DAF» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 в складі зі спеціалізованим напівпричепом - платформою Е марки «ЕХО» моделі «99981» д.н.з. НОМЕР_2 та з м. Дніпра в Старобільський район Луганської області перевозив сільськогосподарську техніку, а саме: самохідний обприскувач Case IH Patriot 3330#JFGYS334PMT052852, VIN: НОМЕР_3 , 2011 року виготовлення. При цьому, позивач вказує, що згідно ТТН №249 від 15.11.2021 року габаритні розміри автомобіля в складі зі спеціалізованим напівпричепом та вантажем становили: довжина - 22000 мм; ширина - 3550 мм; висота - 4500 мм та вагою з вантажем - 27 т. Крім цього, він зазначає, що перевезення такого вантажу здійснювалось за наявності спеціального дозволу, виданого 10.11.2021 року відділом безпеки дорожнього руху Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції НП України № 2021-13850001-17270 НГ, який був ним пред`явлений працівникам поліції під час складання протоколу. Згідно оспорюваної постанови, він порушив п.22.5 ПДР України та постанову Кабінету Міністрів України №30 від 05.04.2017 року, так як за змістом вищевказаного спеціального дозволу передбачено супровід руху автомобіля під його керуванням спеціальним автомобілем, якого не було. Натомість, позивач вважає його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.132-1 КУпАП, а саме: за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобі автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами є необґрунтованим та безпідставним, а постанову такою, що винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права. Таке твердження позивач ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у постанові не вказано місце вчинення правопорушення; йому не були роз`яснені права ст.268 КУпАП, що позбавило його можливості скористатися процесуальними правами під час складання спірної постанови; підставою притягнення його до адміністративної відповідальності зазначено неіснуючий нормативний акт, оскільки відповідно до сайту Верховної Ради України такої постанови КМУ № 30 від 05.04.2017 року взагалі не існує та патрульним поліцейським перед складанням постанови не було здійснено вимірювання габаритів ТЗ. Ці обставини вказують на те, що факт перевищення нормативних габаритів ТЗ, що потребувало б обов`язкового супроводу автомобілем прикриття, належними та допустимими доказами не підтверджено. Тому він вважає, що не порушував п.22.5 ПДР України, а здійснював перевезення вантажу з дотриманням норм чинного законодавства України, враховуючи, що габаритні та вагові параметри автомобіля під його керуванням не перевищували допустимі норми, встановлені п.28 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 30 від 18.01.2001 року, що вказує на не обов`язковість супроводу автомобіля. До того ж, наявність у нього спеціального дозволу відповідно до примітки до ч.1 ст.132-1 КУпАП є підставою для звільнення його від адміністративної відповідальності за цією частиною вказаної статті. Крім того, додав, що після винесення постанови патрульні поліцейські надали йому можливість здійснювати подальше перевезення вантажу без автомобіля супроводження, тим самим, на його думку, особисто фактично визнали необов`язковість супроводження автомобіля під його керуванням автомобілем прикриття поліції.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився та надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні та просив проводити судовий розгляд адміністративної справи у його відсутність.

Представник Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області також не з`явився у судове засідання, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином за допомогою засобів електронного зв`язку (електронною поштою) в розумінні ст.268 КАС України. Ця обставина підтверджується скріншотом електронного повідомлення про відправлення 28.12.2021 року, та отримання відповідачем судової повістки та копії ухвали суду про відкриття провадження. У встановлений судом 15-ти денний строк з дня отримання копії ували суду відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Представник Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції та інспектор 3 батальйону 3 роти УПП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Лешенко Г.В. у судове засідання також не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином за допомогою засобів електронного зв`язку (електронною поштою) в розумінні ст.268 КАС України. Відзиву та заперечень учасники адміністративного процесу у встановлений судом строк також не надали.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3 ст. 268 КАС України).

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 15 листопада 2021 року інспектор 3 батальйону 3 роти УПП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Лещенко Г.В. прийняла постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАО №5032837 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.132-1 КУпАП.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що «15.11.2021 року о 14 годині 47 хвилин, водій ОСОБА_1 на транспортному засобі «DAF» моделі «XF 105.460» д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «ЕХО99981» д.н.з. НОМЕР_2 здійснював перевезення великогабаритного вантажу відповідно до дозволу № 2021-13850001, дійсним до 11.12.2021 року, в якому вказано, що повинен бути автомобіль супроводження, без такого, чим порушив ПКМУ30 від 05.04.2017 року та п.22.5 ПДР - порушення ПДР по перевезенню небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних та великовагових ТЗ автомоб., дорогами, вул. або заліз. переїздами. Стаття 132-1 ч.1 КУпАП».

За таке порушення на позивача ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.

Дійсно, перевезення вантажу здійснювалось за наявності спеціального дозволу, виданого 10.11.2021 року відділом безпеки дорожнього руху Управління безпеки дорожнього руху Департаменту патрульної поліції НП України № 2021-13850001-17270 НГ, який передбачав супроводження автомобіля з вантажем автомобілем поліції.

Зі змісту вищевказаного спеціального дозволу вбачається, що параметри транспортних засобів, з врахуванням тимчасових обмежень повинні становити: довжина - 26 м; ширина - 4.00 м; висота - 4,50 м; загальна вага автопоїзду з вантажем - 43.00 т; навантаження на найбільш навантажену вісь - 11.00 т; вантаж виступає за задній габарит ТЗ - 4.00 м.

Разом з тим, згідно ТТН №249 від 15.11.2021 року габаритні розміри автомобіля в складі зі спеціалізованим напівпричепом та вантажем становили: довжина - 22000 мм; ширина - 3550 мм; висота - 4500 мм та вагою з вантажем - 27 т.

За змістом ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Однак, обидва відповідачі у встановлений судом 15-ти денний строк не надали будь-яких пояснень щодо правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та доказів на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, тобто не виконали свій процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення.

Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, за відсутності інших належних, допустимих та об`єктивних доказів, не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення.

Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самих правопорушень. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Як зазначено у ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на наведене, враховуючи відсутність достатніх доказів на підтвердження факту вчинення позивачем правопорушення, суд, керуючись принципом необхідності доведення правомірності рішення з боку відповідачів, як суб`єктів владних повноважень, вважає за доцільне задовольнити позову заяву, скасувати спірну постанову і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Крім того, відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Зі змісту ч.1 ст.139 цього ж Кодексу вбачається, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Встановлено, що при зверненні до суду з даною позовною заявою ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 454 гривні. Ця обставина підтверджується квитанцією №59724 від 05.12.2021 року (а.с.30).

Враховуючи, що позов задоволений на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, сплачений позивачем ОСОБА_1 судовий збір, виходячи із положень ч.1 ст.139 КАС України, належить стягнути з Головного управління НП у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань вказаного суб`єкта владних повноважень, як відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції та Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - інспектор 3 батальйону 3 роти УПП в Дніпропетровській області лейтенант поліції Лешенко Ганна Василівна, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі та закриття провадження у справі,- задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАО №5032837 від 15.11.2021 року, винесену інспектором 3 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області лейтенантом поліції Лещенко Ганною Василівною, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, м. Дніпро, Дніпропетровська область, Бабушкінський район, вул. Троїцька, 20-А, поштовий індекс 49101) на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканця АДРЕСА_1 , сплачений ним судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн, за рахунок бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Суддя

Кодимського районного суду Т.О. Калашнікова