Рішення № 102977811, 03.02.2022, Кодимський районний суд Одеської області

Справа № 503/1514/21

Провадження № 2/503/83/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2022 року Кодимський районний суд Одеської області в складі:

головуючого-судді Вороненка Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Вдовиченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кодима, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування,

встановив:

Позивач ПрАТ «Страхова група «ТАС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 посилаючись на ті обставини, що 01.07.2020 року о 03.40 годині в м. Одеса на вул. Гер. Оборони сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час цієї пригоди були заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 . На момент коли матеріальна шкода була спричинена, діяв договір обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/7108181 від 26.12.2019 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС» щодо ризиків пов`язаних з експлуатацією автомобіля марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 130000,00 грн. та франшизою в розмірі 00,00 грн. Постановою Суворовського районного суду міста Одеси від 03.08.2020 року у справі № 523/11475/20, яка набрала законної сили, відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди. До позивача звернулося ТОВ «ІНТЕР ТЕХ СЕРВІС МОТОРС» з повідомленням про ДТП та з претензією від 05.10.2020 року за Вих.№ L 28696 про виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «Коллонейд Україна», після чого, відповідно до умов полісу № АО/7108181 від 26.12.2019 року, позивач ПрАТ «Страхова група «ТАС» в межах ліміту здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , в розмірі 63578,19 грн. Однак, автомобіль марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , використовувався з метою надання платних послуг з перевезення пасажирів (таксі). В свою чергу умовами полісу № АО/7108181 від 26.12.2019 року, використання транспортного засобу марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , в якості таксі не передбачено. Оскільки цивільно-правова відповідальність пов`язана з експлуатацією автомобіля марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована без умов використання транспортного засобу в якості таксі, а на час настання дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки «Renault», державний номерний знак НОМЕР_1 , використовувався саме як таксі, про що свідчить сам зовнішній вигляд автомобіля (наліпка «UBER»), то позивач вважає, що відповідачем ОСОБА_1 було порушено умови полісу № АО/7108181 від 26.12.2019 року. Позивач вважає, що відповідно до п.381 ч.1 ст. 381 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з відповідача підлягає стягненню 50 відсотків суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 31789,09 грн. У зв`язку з чим позивач пред`явив до відповіда ча позов шляхом подання до суду відповідної позовної заяви, в якій просить суд стягнути з відповідача відшкодування виплаченого страхового відшкодування в розмірі 31789,00 грн та судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270,00 грн.

17.01.2022 року ухвалою суду (а.с.22-23) було відкрите провадження у даній справі із проведенням розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Одночасно роз`яснено відповідачу його право подати на адресу суду відзив на позов, а також заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У встановлений судом строк відповідач не скористався своїми процесуальними правами учасника справи, відповідно, відзив на позовну заяву не подав.

В судове засідання представник позивача ПрАТ «Страхова група «ТАС» не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час і місце судового засідання позивач був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.2, 4-5, 8 п.1 ст. 128 ЦПК України, про що свідчить поштове повідомлення № 0105478894011 про вручення 25.01.2021 року рекомендованого поштового відправлення № 6600001251952 із судовою повісткою-повідомленням. При цьому, 01.02.2022 року представник позивача - адвокат Сечко С.В. надіслав до суду клопотання від 31.01.2022 року за № 4151 ТАС про розгляд справи за відсутності представника позивача, в якій зазначив про підтримання заявлених позовних вимог у повному обсязі та про те, що не заперечує проти заочного розгляду справи. Згідно ч.3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце судового засідання відповідач, зареєстроване місце проживання якого не відоме (а.с.19, 21) був своєчасно повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст. 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України за веб-адресою - https://court.gov.ua/fair, яке було розміщене 17.01.2022 року (а.с.25), а також за допомогою телефонограми (а.с.26) здійсненою за номером телефона наявним в матеріалах позову.

Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, відповідачем не подано відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились, враховуючи положення ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного.

26.12.2019 року між ПрАТ «Страхова група «ТАС» та ОСОБА_2 укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/7108181 щодо ризиків пов`язаних з експлуатацією автомобіля Renault Clio Symbol, державний номерний знак НОМЕР_1 , з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну в розмірі 130000,00 грн. та франшизою в розмірі 00,00 грн, про що свідчить копія згаданого полісу (а.с.5).

01.07.2020 року о 03.40 годині водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Renault Clio», державний номерний знак НОМЕР_1 , на вул. Героїв Оборони в м. Одеса, рухаючись по другорядній дорозі не надав дорогу та скоїв зіткнення з автомобілем «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по головній дорозі, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 03.08.2020 року у справі № 503/11475/20 ОСОБА_1 було визнано винним у порушенні пунктів 16.11 і 2.3 (б) Правил дорожнього руху та вчиненні тим самим адміністративного порушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за фактом вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди, із застосуванням до нього адміністративного стягнення.

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт дорожньо-транспортної пригоди, обставини її вчинення а також винуватість відповідача ОСОБА_1 у цій ДТП є доведеними обставинами і доказуванню в цій цивільній справі не підлягають.

ПрАТ «СК «Коллонейд Україна», в якому був застрахований автомобіль марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 , відповідно до Договору добровільного страхування автотранспорту № САS0045650 від 23.12.2019 року, звернувся до ПрАТ «Страхова група «ТАС» із претензією Вих.№ L 2896 від 05.10.2020 року (а.с.9) про регресне відшкодування витрат у розмірі 94810,14 грн, які були сплачені відповідно до страхового акту № 5000025304 від 31.07.2020 року (а.с.10).

Позивач ПрАТ «Страхова група «ТАС», відповідно до умов полісу № АО/7108181 від 26.12.2019 року та страхового акту № 29780/51/920 від 16.12.2020 року (а.с.11) здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_2 в розмірі 63578,19 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 147977 від 24.12.2020 року (а.с.12).

Відповідно до ч.1-2 ст. 1166 ЦК України, шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала. Особа яка завдала шкоди, звільняється від відповідальності якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.1-2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч.1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.04.2004 року № 1961-IV (надалі за текстом - Закон № 1961-IV), страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 20 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року № 85/96-ВР, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно абзацу першого пункту 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до першого речення ст. 29 Закону № 1961-IV, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Положеннями пункту 381.1 ст. 381 Закону № 1961-IV, передбачено, що у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених п.13.2 ст. 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Коригуючі коефіцієнти та їх розмір затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України «Про деякі питання здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 09.07.2010 року № 566.

У розділі 8 Полісу № АО/7108181 від 26.12.2019 року «Особливі умови використання забезпеченого ТЗ» у графі «ТЗ використовується як таксі/маршрутне таксі» стоїть відмітка «Ні». Вказане свідчить, що при укладенні договору страхування цивільно-правової відповідальності власника автомобіля «Renault Clio Symbol», державний номерний знак НОМЕР_1 , який оформлено у вигляді Полісу № АО/7108181 - застосовано коригуючий коефіцієнт (КЗ - 1), який використовується для транспортних засобів, які не будуть використовуватися у якості таксі/маршрутного таксі, та, відповідно, встановлено ліміт страхової суми у розмірі 130000 грн.

В порушення умов Полісу № АО/7108181 від 26.12.2019 року, забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Renault Clio Symbol», державний номерний знак НОМЕР_1 використовувався відповідачем як таксі, а тому застосуванню підлягало більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування.

Використання забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Renault Clio Symbol», державний номерний знак НОМЕР_1 в якості таксі «UBER», підтверджується фотоматеріалом з місця ДТП (а.с.6), які були долученні позивачем до позовної заяви та дослідженні судом в судовому засіданні, на якому зафіксований зовнішній вигляд зазначеного автомобіля на момент настання ДТП, а саме наявність на його кузові наліпки з написом «UBER».

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).

Положеннями частин 1-3 статті 13 ЦПК України також передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі досліджених доказів, враховуючи, що відповідач в судове засідання не з`явився, не навів суду ніяких заперечень щодо пред`явленого до нього позову та не надав суду жодних доказів, які б спростовували обґрунтованість вимог позивача, то суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим у зв`язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до п.1 ч.2 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова група «ТАС» підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за подання до суду позовної заяви (а.с.1) в розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»; код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30115243, адреса місцезнаходження: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 65; до ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: не відоме, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; про стягнення виплаченого страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (п/р НОМЕР_4 в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299) суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 31789 (тридцять одна тисяча сімсот вісімдесят дев`ять) грн 09 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (п/р НОМЕР_4 в АТ «КБ «ПриватБанк», МФО 305299) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Кодимським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Д.В. Вороненко