Рішення № 10299200, 24.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.10                                                                                           Справа№ 10/65

За позовом: Дочірнє підприємство ДАК „Хліб України” Володимир-Волинскьий комбінат хлібопродуктів”, м.Володимир-Волинський

до відповідача: ТзОВ „Радова”, м.Львів

про стягнення 150171грн. 34 коп.

Суддя Довга О. І.

Секретар Яремчук С.

Представники:

Від позивача : Гайдук Т.І. - довіреність № 67 від 04.01.2010р;

Від відповідача: не з”явився;

Позивачу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст. 22 ГПК України.

Від здійснення технічного забезпечення судового процесу Позивач відмовився.

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” Володимир-Волинскьий комбінат хлібопродуктів”, м.Володимир-Волинський до відповідача - ТзОВ „Радова”, м.Львів про стягнення 150171грн. 34 коп.

Ухвалою суду від 06.04.2010 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 27.05.2010р. Ухвалою суду від 27.05.2010р. розгляд справи відкладено на 24.06.2010р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач вдруге в засідання суду не з”явився, відзиву на позов не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за адресою: м.Львів, вул.Вернадського, 10 кв.1 відповідно до довідки з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців , про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого відправлення за № 4640642. Відповідно до ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є місце її державної реєстрації . Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах. До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій . Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу , наявними в матеріалах справи.

Спір розглянуто відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

Судом встановлено:

28.08.2009р. між ДП ДАК „Хліб України” Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів”, м.Володимир-Волинський (Позивач) та ТзОВ „Радова”, м.Львів (Відповідач) укладено договір купівлі-продажу борошна .

За умовами договору( п.1.1.) , Продавець зобов”язується передати у власність Покупця борошно (далі - Товар) , а Покупець зобов”язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього договору .

На виконання своїх договірних зобов”язань, за накладними №67 від 07.10.2009р., №110 від 16.10.2009р., №68 від 10.11.2009р. , № 80 від 12.11.2009р., №88 від 17.11.2009р., на підставі довіреностей №25 від 07.10.2009р., № 26 від 07.10.2009р., №28 від 10.11.2009р, №29 від 12.11.2009р., №30 від 17.11.2009р. Дочірнє підприємство ДАК „Хліб України” Володимир-Волинскьий комбінат хлібопродуктів” здійснило протягом серпня-грудня 2009 року на користь ТзОВ „Радова” поставки продукції на загальну суму 164750 грн. 00 коп.

Накладні підписані представниками обох сторін та скріплені відтиском печатки підприємства –постачальника. Належно завірені копії накладних і довіреностей долучені до матеріалів справи.

Оплата товару „Покупцем” , згідно умов Договору, здійснюється за цінами на момент відгрузки товару, шляхом перерахування котів на р/р Продавця, протягом 3-х банківських днів з дня отримання товару.(п.4.1 Договору).

Своє зобов”язання щодо оплати за поставлену продукцію ТзОВ „Радова” виконало частково, про що як доказ свідчить Виписка від 10.11.2009р. ЛОУ ВАТ „Ощадбанк” м.Луцьк.

Так, станом на 22.03.2010 р. заборгованість ТзОВ „Радова” перед Дочірним підприємством ДАК „Хліб України” Володимир-Волинскьий комбінат хлібопродуктів” становить 143650 грн. 00 коп. , що підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків від 01.02.2010р. (в матеріалах справи).

Претензію Позивача про сплату боргу Відповідач залишив без відповіді та задоволення.

У відповідності до ст.625 ЦК України Позивач нарахував до стягнення з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 1493 грн. 59 коп. та три відсотки річних у розмірі 718 грн. 25 коп., а на підставі п.4.2 Договору нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на суму 4309 грн. 50 коп.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов”язків (господарських зобов”язань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Аналогічні положення містить ст.526 ЦК України.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору від 28.08.2009р. Позивач поставив Відповідачу товар на загальну суму 164750 грн. 00 коп. Проте, Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, і решта суми боргу у розмірі 143 750 грн. 00 коп. залишилась неоплаченою . Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином ( ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов”язання може забезпечуватись неустойкою, іншими видами забезпечення виконання зобов”язань.

Частиною шостою ст.231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України , за увесь час користування чужими коштами , якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно ст.1 до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів коштів за прострочення платежу пеню в розмірі , що встановлюється за згодою сторін. При цьому, відповідно до ст. 3 цього ж Закону, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який стягується пеня.

У відповідності до п.4.2 Договору , за несвоєчасну або неповну оплату вартості товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплати за кожен день прострочення до моменту повного виконання Покупцем свого зобов”язання з оплати.

Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що якщо в договорі або законі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунку ціни позову, Позивачем нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.01.2010р. по 02.03.2010р., яка становить 4309 грн. 50 коп.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення , а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищенаведених правових норм та договірних умов , до стягнення з Відповідача правомірно підлягає сума основного боргу в розмірі 143 650 грн. 00 коп., 4309 грн. 50 коп. пені , 1493 грн. 59 коп. інфляційних втрат та 718 грн. 25 коп. - три проценти річних

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідач не надав суду доказів проведення повного розрахунку з Позивачем згідно з Договором від 28.08.2009 р.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на Відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань” від 22.11.1996року із змінами та доповненнями , внесеними Законом України від 10 січня 2002 року № 2921-ІІІ, ст. 193 ГК України, ст.ст.11,509, 546, 625 ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ТзОВ „Радова” ( 79049, м.Львів, вул. Вернадського, 10 кв.1 код ЄДРПОУ 32408500) на користь Дочірнього підприємства ДАК „Хліб України” Володимир-Волинський комбінат хлібопродуктів” (44700, м.Володимир-Волинський , вул. Княгині Ольги, 5 код 00951422 МФО 303398) 143650 грн. 00 коп. основного боргу, 1493 грн. 59 коп. інфляційних нарахувань, 718 грн. 25 коп. 3%річних, 4309 грн. 50 коп. пені, 1501 грн. 70 коп. сплаченого державного мита та 236,00 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя