Рішення № 10298401, 05.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.07.10 р.                     Справа № 1/103                               

за позовом: Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецьктепломережа» м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю

“Стиль” м. Донецьк

про стягнення 15025 грн. 30 коп.

Суддя Азарова З. П.

При секретарі судового засідання: Чиньоної Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Бурмістрова О.А. - представник

Від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне комерційне підприємство Донецької міської ради «Донецьктепломережа» звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стиль” м. Донецьк про стягнення заборгованості у сумі 13 736 грн. 29 коп., пені у сумі 723 грн. 27 коп., річних у сумі 117 грн. 70 коп., інфляційних у сумі 448 грн. 04 коп.

В обґрунтування вимог позивач надав: договір № 64 на постачання теплової енергії від 27.10.2008р., рішення Донецької міської ради про коригування тарифів №28/4 від 20.02.2009р., рахунки за використану теплову енергію №64 від 24.12.2009р., від 19.01.2010р., від 17.02.2010р., акти про показники тепломера від 16.11.2009р., від 24.12.2009р., від 18.01.2010р., від 12.02.2010р., акт про відключення теплопостачання від 12.02.2010р., акт звірки взаємних розрахунків від 14.04.2010р., розрахунок позову.

В судове засідання відповідач не з’явився, тому розгляд справи був відкладений.

У наступне судове засідання 05.07.2010р. відповідач також не з’явився, незважаючи на те, що ухвали суду були направлені на його юридичну адресу, про що свідчать штампи суду від 31.05.2010р., від 16.06.2010р. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на захист інтересів, не надав відзив. Нез’явлення відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки наявні в матеріалах справи документи достатні для вирішення спору, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 27.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль» (споживачем) та Комунальним комерційним підприємством Донецької міської ради «Донецьктепломережа» був укладений договір № 64 на постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник (позивач) зобов’язався постачати споживачу (відповідачу) теплову енергію на опалення нежитлового приміщення площею 326,8мІ, розташованого за адресою: м.Донецьк, вул.Університетська, 96 в розмірі 26000ккал/час, а споживач зобов’язався сплачувати отриману теплову енергію в повному обсязі за встановленими тарифами у строки, передбачені договором.

Розділом 6 договору сторони передбачили порядок здійснення розрахунків за теплову енергію, відповідно до якого відповідач повинен сплатити рахунок за використану теплову енергію протягом 5 банківських днів, відповідно до платіжного доручення, що пред’явлено постачальником в строк до 25-го числа поточного місяця. Вартість теплової енергії становить 412,01грн за 1Гкал.

З 01.03.2009р. рішенням Донецької міської ради №28/4 від 20.02.2009р. затверджений тариф на опалення для усіх споживачів(крім населення)- у розмірі 14,36грн. за 1мІ без ПДВ, при наявності приладів обліку у розмірі 494,2грн. за 1Гкал без ПДВ.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій.

За період з 01.12.2009р. по лютий 2010р. позивач за договором поставив відповідачу теплову енергію на суму 13 736 грн. 29 коп.

На оплату спожитої теплової енергії відповідачу були пред’явлені рахунки за №64 від 24.12.2009р., від 19.01.2010р., від 17.02.2010р. Однак, відповідач не здійснив оплату, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за вказаний період у сумі 13 736 грн. 29 коп. Сторонами була проведена звірка розрахунків 26.11.2009р. і вказана сума підтверджена. Заборгованість не була погашена, тому позивач правомірно звернувся з позовом до суду.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Пунктом 7. 3 договору передбачено, що у випадку прострочки платежу відповідно до вимог Закону України № 543 від 22.11.1996р.”Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, споживач (відповідач) зобов’язаний сплатити суму боргу, а також пеню у розмірі 1 % за кожен день прострочення. Отже, пеня у розмірі 1% визначена як договором, так і законом, тому позивач нарахував її правомірно.

Крім того, згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Факт прострочки виконання зобов’язань встановлений, тому позивачем нараховані інфляційні витрати у сумі 448 грн. 04 коп., річні у сумі 117 грн. 70 коп., пеня у сумі 723 грн. 27 коп.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Позивач довів свої позовні вимоги і вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецьктепломережа» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Стиль” (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 122, п/р 26009010108380 в ВАТ КБ «Южкомбанк», МФО 335496, ЄДРПОУ 20314350, свідоцтво №07728679, ІПН 203143505648) на користь Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донецьктепломережа» (83001, м. Донецьк, вул. Постишева, 68 р/р 26002150424971 в ДОФ АКБ УСБ, МФО 334011, ЄДРПОУ 33257089) заборгованість у сумі 13 736 грн. 29 коп., інфляційні витрати у сумі 448 грн. 04 коп., річні у сумі 117 грн. 70 коп., пеня у сумі 723 грн. 27коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 150 грн. 25 коп. та 236 грн. 00 коп. за інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя