Ухвала суду № 10297049, 05.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

05.07.10 р. Справа № 37/321           

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Кварцяній О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „МАСШТАБ”, м. Макіївка

про: розстрочення виконання рішення суду №37/321 від 08.02.2010р.

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „МАСШТАБ”, м. Макіївка

про: стягнення заборгованості в сумі 150672,12грн. та штрафу в розмірі 18240,00грн.,

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з’явився;

від Відповідача – Карапетян А.Р. (за довіреністю б/н від 01.05.2010р.).

Відповідно до вимог ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України розгляд заяви здійснювався із фіксацією у протоколі судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.02.2010р. у справі № 37/321 вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ВіЕйБі Лізинг”, м. Київ (ідентифікаційний код 33880354) до Товариства з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „МАСШТАБ”, м. Макіївка (ідентифікаційний код 01200439) про стягнення заборгованості в сумі 150672,12грн. та штрафу в розмірі 18240,00грн. задоволені частково.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „МАСШТАБ”, м. Макіївка, звернувся до Господарського суду Донецької області із заявою про розстрочення виконання рішення суду №37/321 від 08.02.2010р.

В обґрунтування зазначених вимог Відповідач посилається на те, що з моменту прийняття рішення суду та до червня 2010р. Відповідач фактично не здійснював підприємницьку діяльність у зв’язку з несприятливими погодними умовами. Однак, 31.05.2010р. Відповідач уклав договір підряду, що підтверджує можливість погашення заборгованості лише у майбутньому, оскільки негайне виконання Відповідачем рішення суду неминуче призведе до призупинення його господарської діяльності.

Представник Відповідача у судове засідання 05.07.2010р. з’явився, наполягав на задоволенні поданої ним заяви.

Представник Позивача у судове засідання 05.07.2010р.не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, що за змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду заяви по суті, оскільки відкладення вирішення цього питання є неможливим з огляду на закінчення 10-ти денного граничного строку його розгляду.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши представника Відповідача, суд вважає, що заява останнього не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого розстрочити виконання рішення.

За змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов’язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов’язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.

Виходячи із змісту п.п. 1.1., 1.2. Роз’яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність розстрочення полягає у виконанні рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, які визначаються судом.

Відповідно до п. 2 згадуваного Роз’яснення підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

В контексті зазначеного, суд, оцінюючи вимоги Заявника наголошує на наступному.

Доводи Відповідача щодо необхідності надання розстрочки виконання рішення полягають в обґрунтуванні скрутного фінансового становища, внаслідок не здійснення ним господарської діяльності. Проте, Відповідачем не надано жодного документу на підтвердження того, що він перебуває у скрутному фінансовому становищі, ступінь якого істотним чином впливає на виконання грошових зобов’язань перед Позивачем, встановлених рішенням у розглядуваній справі – ні одне із вказаних у заяві обставин не підтверджено доказово, а надана незасвідчена фотокопія договору підряду у розумінні ст. 36 Господарського процесуального кодексу України взагалі не може вважатися доказом, тим більше, що із змісту означеного договору не вбачається ніякого обґрунтування запропонованих Відповідачем строків розстрочення.

Водночас, задоволення заяви Відповідача з огляду на тривалість порушення прав Позивача ще до прийняття рішення по справі на отримання відповідних грошових коштів, відсутність доказів навіть часткового виконання судового рішення протягом всього періоду його чинності і до моменту розгляду заяву про відстрчоення та інфляційні процеси в економіці, призвело б непропорційного порушення балансу майнових інтересів та невиправданих додаткових втрат Позивача. У зв’язку із чим, керуючись встановленими п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд дійшов висновку про можливість відмову у наданні розстрочки виконання рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4-2 – 4-6, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю дорожно-будівельної компанії „МАСШТАБ”, м. Макіївка про розстрочення виконання рішення суду №37/321 від 08.02.2010р – відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили 05.07.2010р.

Суддя