Рішення № 10297045, 06.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.10 р.                     Справа № 37/118пн                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Кварцяній О.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Дельта-Д”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 21962832

до Відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк, ідентифікаційний код 13511245

про: визнання права на оренду до 10.07.2010р. частини приміщення будівлі площею 23,1 кв.м., розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 97, а також про зобов’язання Відповідача продовжити з Позивачем до 10.07.2010р. договір оренди.

із залученням у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача: Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій, м. Донецьк, ідентифікаційний код 00208769

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Вощенко В.О. (за довіреністю від 22.09.2009р. №37) ;

від Відповідача – Сапєгіна А.Г (за довіреністю б/н від 19.03.2010р.);

від Третьої особи – Семенова І.В. (за довіреністю б/н від 23.06.2010р.)

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судового засідання.

СУТЬ СПРАВИ:

Мале приватне підприємство „Науково-виробнича фірма „Дельта-Д”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (далі – Відповідач) про визнання права Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Дельта-Д” на оренду до 10.07.2010р. частини приміщення будівлі площе 23,1 кв.м., розташованого за адресою М. Донецьк, вул. Щорса, 97 на підставі договору оренду №2798/2006р. від 31.07.2006р. та зобов’язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області продовжити з Малим приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Дельта-Д” до 10.07.2010р. договір оренди №2798/2006р. від 31.07.2006р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на укладання із Відповідачем договору оренди №2798/2006р. від 31.07.2006р. з строком дії на 360 днів до 26.07.2007р., його двічі автоматичне продовження на той же строк через відсутність (неотримання Орендарем) заперечень відносно такого продовження, звернення до Відповідача з пропозицією продовжити договір та відмова Орендодавця від такого продовження з посиланням на відсутність згоди Міністерства освіти і науки України, згода Балансоутримувача на продовження договору та подальше отримання дозволу Міністерства освіти і науки України, належне виконання Орендарем зобов’язань за спірним договором.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди 2798/2006р від 31.07.2006р. з додатками та додатковою угодою №1; заяви до Відповідача №7 від 17.06.2009р., №15 від 03.09.2009р. та №1 від 27.01.2010р. про продовження договору оренди; згоду Балансоутримувача №375/4 від 10.06.2009р. на продовження договору і його клопотання про це №823/4 від 05.11.2009р.; листи Відповідача від 17.07.2009р. №11-06-04-07825, від 30.07.2009р. №17-06-04-08282, від 05.10.2009р. №17-06-04-11010 та від 09.03.2010р. №11-06-03-02483; лист Міністерства освіти і науки України від 14.01.2010р. №1/11-22; правоустановчі документи.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 17,26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 11, 204, 392, 396, 525, 764 Цивільного кодексу України, ст.ст. 284, 291 Господарського кодексу України та ст.ст. 1, 2, 12, 13, 15, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем на виконання вимог суду надані додаткові документи (а.с.а.с.86-89), у тому числі – пояснення відносно обраного способу судового захисту та продовження орендний правовідносин після 26.07.2007р.

Відповідач надав відзив на позов №10-14-06869 від 24.06.2010р. (а.с.а.с.42, 43), в якому проти позову заперечив, посилаючись на: позицію Міністерства освіти і науки України щодо продовження строку дії договору, висловлену у листі №1/11-7/13 від 11.02.2009р., закінчення строку дії спірного договору 15.07.2009р. у зв’язку із запереченнями проти його продовження листами №11-06-04-07825 від 17.07.2009р. та №17-06-04-08282 від 30.07.2009р., які завчасно надсилалися Орендарю.

На підтвердження своєї позиції Відповідачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 44-48).

Ухвалою суду від 08.06.2010р. до участі у справи у якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спорту, на відповідача залучено Балансоутримувача - Донецький держаний технікум економіки і хімічних технологій, м. Донецьк (далі – Третя особа).

Третя особа надала пояснення від 24.06.2010р.по суті спору (а.с.а.с.50,51), згідно яких вказав на належність виконанням Орендарем своїх зобов’язань за спірним договором та відсутність заперечень проти його пролонгації.

Балансоутримувачем на вимогу суду надані документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 52-84)

Представники учасників справи у судовому засіданні 06.07.2010р. підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на достатність зібраних по справі документів для вирішення спору.

Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Вислухавши у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВСТАНОВИВ:

31.07.2006р.. між Відповідачем (Орендодавець) та Позивачем (Орендар) укладено договір оренди № 2798/2006р (а.с.а.с. 8-11), згідно п.1.1, 10.1 якого Відповідач передає Позивачу в строкове платне користування нерухоме державне майно – нежитлове вбудоване приміщення загальною площею 23,1кв.м. (далі – майно), що знаходиться на балансі Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій (далі – Балансоутримувач), розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 97, для розміщення радіотехнічної лабораторії, строком на 360 днів - до 26.07.2007р.

Згідно умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов’язання із перерахування орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України (за базовий місяць розрахунку - травень 2006р. – становить 166,06грн. без ПДВ), що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, з розподілом між Державним бюджетом та Балансоутримувачем у співвідношенні 50% на 50% щомісяця не пізніше 25 числа місяця.

За умовами п. 10.3 договору зміни і доповнення або розірвання договору допускаються за взаємною згодою сторін. Змінити та доповнення, що пропонується внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною. При цьому продовження терміну дії договору можливо при умові погодження з Міністерством освіти і науки України.

Пунктом 10.6. сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення його строку чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той саме термін і на тих саме умовах, які були передбачені цим договором.

В свою чергу, за змістом п. 10.8 чинність договору припиняється і у разі закінчення строку на який його було укладено.

31.07.2006р. відповідно до умов п.п. 2.1., 2.5. договору приміщення було передано в оренду Позивачу, про що сторонами складено відповідний акт приймання-передачі (а.с.13).

В подальшому сторонами була підписана додаткова угода №1 (а.с.14) до вказаного договору оренди,), якою сторони дійшли згоди про зміну розміру орендної плати, встановивши його виходячи із суми плати за базовий місяць – січень 2007р. – 270,41грн. та застосувавши з 01.01.2007р.

Після закінчення визначеного договором строку дії, орендні правовідносин сторін двічі автоматично продовжувалися на той же строк і на тих же умовах за відсутністю заяв про зміну або припинення договору – до 15.07.2009р., що визначається сторонами.

Листом від 11.02.2009р. №1/11-713 (а.с. 44) Міністерство освіти і науки України повідомила Орендодавця про ненадання згоди на продовження оренди площ Донецького держаного технікуму економіки і мімічних технологій, у тому числі – тих, що становлять предмет оренди за вказаним вище договором.

Орендар заявою № 7 від 17.06.2009р. (а.с.16), отриманою Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області 24.06.2009р. згідно вх.№11/05653, просив Орендодавця продовжити договір оренди від 31.07.2006р., проти чого (продовження) Балансоутримувач не заперечував (а.с.17)

Посилаючись на вказану вище позицію Міністерства освіти і науки України Орендодавець листом від 17.07.2009р. №11-06-04-07825 (а.с.45), надісланим 27.07.2009р. та отриманим Орендарем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 17.08.2009р. (а.с.46 зворотна сторона) повідомив Позивача про закінчення 15.07.2009р. строку дії договору оренди та необхідністю термінового повернення орендованого майна балансоутримувачу за актом приймання-передачі, оскільки термін дії договору продовжуватися не буде.

В подальшому іншим листом від 30.07.2009р. №17-06-04-08282 (а.с.47) Орендодавець знову зазначив про закінчення строку дії договору, заперечення проти його продовження і необхідність повернення майна за актом балансоутримувачу, додатково наголосивши про наявність переважного права Орендаря, який належним чином виконував свої зобов’язання за договором оренди, за інших рівних умов на укладання нового договору оренди. Вказаний лист згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.48 зворотна сторона) був надісланий 31.07.2009р. і отриманий Орендарем 17.08.2009р.

Факт отримання вказаний вище листів Орендодавця Позивач підтверджує за змістом позовної заяви.

Посилаючись на ненадходження з боку Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області у місячний строк до закінчення дії договору оренди пропозицій щодо його розірвання, Позивач листом №15 від 03.09.2009р. (а.с.20) повідомив Відповідача про свою позиції відносно продовження дії спірного договору оренди на наступні 360 днів, проти чого Орендодавець заперечив у листі від 05.10.2009р. №17-06-04-11010 (а.с.21).

Балансоутримувачем 05.11.2009р. було сформульоване клопотання №823/4 (а.с.22) на адресу Орендодавця про продовження спірного договору оренди із Позивачем зважаючи на належність виконання останнім своїх зобов’язань, а листом від 14.01.2010р. №1/11-22 (а.с.23) Міністерство освіти і науки України за зверненням Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій надало дозвіл на продовження договору оренди.

Посилаючись на вказані листи Балансоутримувача та Міністерства, Позивач заявою №1 від 27.01.2010р., зареєстрованою Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області 29.01.2010р. за вх. №17/00893, знову просив продовжити строк дії спірного договору, але Орендодавець листом від 09.03.2010р. №11-06-03-02483 (а.с.25) повторив свою попередньо позицію відносно припинення договору та зазначив про нарахування і необхідність сплати неустойки у зв’язку із неповерненням майна Балансоутримувачу.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 24.06.2010р. №10-14-06869 (а.с.а.с 42,43).

Третя особа заявлені вимоги підтримала, про що зазначила у поясненнях від 24.06.2010р. (а.с.а.с.50, 51).

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у визнанні за Позивачем права оренди державного майна після спливу чергового строку дії договору та спонукання Орендодавця до продовження спірного договору на наступний термін у зв’язку із неотриманням Орендарем заперечень проти автоматичного продовження протягом місяця з моменту закінчення попереднього строку та позицією Балансоутримувача та органу управління державним майном.

Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема – Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та Цивільним кодексом України, а також - умовами договору оренди № 2798/2006р від 31.07.2006р.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов’язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України.

Згідно п. 10.1 договору датою закінчення строку його дії визначено – 26.07.2007р., пороте сторони не заперечують факту автоматичного продовження орендних правовідносин до 15.07.2009р. включно зважаючи на відсутність відповідних заяв про припинення або зміну договору оренди.

В контексті положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України наявність орендних правовідносин зумовлює висновок про правомірність здійснення Орендарем користування та володіння об’єктом оренди (його перебування у Відповідача) до завершення строку таких правовідносин.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, закінчення строку дії договору є підставою для його припинення.

Разом із тим, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України, ст. 764 Цивільного кодексу України та п. 10.6 договору оренди передбачають за відсутністю заяв Орендодавця про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення строку дії договору та продовження фактичного користування майном, автоматичне продовження (поновлення) договору на той самий строк і на тих же умовах.

Таким чином, за встановленим законодавцем загальним правилом не вчинення сторонами жодних дій (пасивна поведінка) протягом означеного місячного строку має наслідком продовження існуючих правовідносин, тоді як їх припинення вимагає саме вчинення дій (активна поведінка) задля відповідного волевиявлення. Зважаючи на правоприпиняючі наслідки таких дій, суд їх кваліфікує як односторонній правочин у розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Сукупний аналіз наведених норм в контексті принципів добросовісності і розумності (п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу України) та письмової форми договору оренди, на припинення якого вчиняється відповідний правочин, дає підстави для висновку, що таке волевиявлення Орендодавця має опосередковуватися письмовою заявою на адресу Орендаря, оскільки інший порядок, який би не передбачав фіксації означеного волевиявлення і його доведення до відома іншої сторони, мав би наслідком правову невизначеність стосовно існування правовідносин, що несумісне із метою вчинення будь-якого правочину – настання обумовленого юридичного наслідку.

Таким чином, зважаючи на останній день орендних правовідносин (з урахуванням попереднього автоматичного продовження) – 15.07.2009р. – Орендодавець мав можливість з 16.07.2009р. по 16.07.2009р. повідомити Орендаря про свої заперечення щодо подальшого продовження орендних правовідносин, припинивши у такий спосіб ці правовідносини.

Відповідні заперечення були викладені Орендодавцем у згаданих вище листах від 17.07.2009р. №11-06-04-07825 (а.с.45) та від 30.07.2009р. №17-06-04-08282 (а.с.47), що були своєчасно – тобто в межах встановленого місячного строку – надіслані Орендодавцю. Відтак, останнім було належним чином вчинено односторонній правочин, наслідком якого стало унеможливлення автоматичного продовження орендних правовідносин на новий термін.

При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що наведені вище приписи ст.764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України не покладають унеможливлення автоматичного продовження строку дії договору оренди у залежність від отримання Орендарем протягом означеного місячного строку відповідної заяви іншої сторони (на відміну, наприклад, від відмови від договору в порядку ст.782 Цивільного кодексу України) – така заява має бути лише здійснена належному отримувачу у цей строк. Таким чином, посилання Позивача на отримання листів Орендодавця лише 17.08.2009р. жодною мірою не вливає на факт припинення договірних правовідносин у зв’язку із закінченням чергового 360-денного строку дії договору та наявністю заперечень проти подальшого автоматичного продовження.

В свою чергу, згода Балансоутримувача на продовження орендних правовідносин за спірним договором не має правового значення у розглядуваному випадку, оскільки останній не є стороною договору, і з його позицією ані сам договір оренди, ані положення діючого законодавства не повзають можливість продовження строку дії орендних правовідносин на новий термін за умов заперечень Орендодавця.

Позиція Міністерства освіти і науки України про надання дозволу на продовження оренди, викладена у листі від 14.01.2010р. №1/11-22 (а.с.23), жодною мірою не вливає на висновки суду, адже продовжити можливо лише діючий договір, тоді як на момент формування цієї позиції орендні правовідносини між Позивачем та Відповідачем вже припинилися відповідно до п. 10.8. у зв’язку із закінченням строку. В свою чергу, за змістом ст.764 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України визначальною при автоматичному продовженні строку дії договору оренди на новий термін є позиція саме його сторін, тоді як вказане Міністерство не має відповідного статусу в цих правовідносинах. При цьому, сукупний аналіз п.10.3. та 10.6 договору оренди щодо продовження строку дію договору дає підстави для висновку, що позиція Міністерства відносно продовження терміну договору має правове значення лише якщо таке продовження є сутністю запропонованих однієї із сторін на розгляд іншої змін умов договору, тоді як автоматичне продовження не передбачає надсилання та розгляд пропозицій та укладання угод з цього приводу.

Таким чином, встановлені судом обставини та їх правова оцінка дають підстави для висновку про припинення 15.07.2009р. між сторонами договору як підстави існування орендних правовідносин відносно нерухомого державного майна – нежитлового вбудованого приміщення загальною площею 23,1кв.м., що знаходиться на балансі Донецького державного технікуму економіки і хімічних технологій (далі – Балансоутримувач), розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 97.

В свою чергу, припинення договору і викликана цим відсутність правової підстави для існування у Позивача спірного права оренди у розумінні ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, унеможливлює задоволення всіх заявлених позовних вимог. Окрім юридичної неможливості продовжити вже припинені правовідносини (можливо лише укласти новий договір), суд відносно вимоги Позивача про спонукання до продовження договору оренди зазначає, що діюче законодавство не встановлює обов’язку Орендодавця проти своєї волі вступати в оренді правовідносини, адже право оренди не тотожно обов’язку із передачі в оренду. Встановлений ч. 1 ст. 19 Конституції України принцип неможливості приміщення особи до вчення необов’язкових для неї в силу закону дій унеможливлює задоволення такої вимоги Позивача.

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного суб’єктивного права (інтересу), порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку Відповідача та належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством).

В розглядуваному ж випадку суд дійшов висновку про відсутність у Позивача суб’єктивного права на оренду приміщення, що має бути захищене шляхом визнання його наявності та спонукання до продовження строку дії договору, а отже – і не можливість порушення такого відсутнього права з боку Відповідача.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відносяться на його рахунок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволені позовних вимог Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Дельта-Д”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 21962832) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) про визнання права Малого приватного підприємства „Науково-виробнича фірма „Дельта-Д” на оренду до 10.07.2010р. частини приміщення будівлі площе 23,1 кв.м., розташованого за адресою м. Донецьк, вул. Щорса, 97 на підставі договору оренду №2798/2006р. від 31.07.2006р. та зобов’язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області продовжити з Малим приватним підприємством „Науково-виробнича фірма „Дельта-Д” до 10.07.2010р. договір оренди №2798/2006р. від 31.07.2006р.

2. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку – після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 06.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення підписано 06.07.2010р.

3. Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя