Постанова № 10297770, 07.07.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія № 6.13

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 липня 2010 року Справа № 2а-4283/10/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Островської О.П.,

при секретарі – Кір’ян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області до Державного підприємства «Первомайськвантажтранс» про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, у сумі 18667,31 грн.,

ВСТАНОВИВ:

01 червня 2010 року УПФУ в м. Первомайську Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача ДП «Первомайськвантажтранс», в якому послався на наступне. Відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Первомайську Луганської області як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. За підприємством виникла заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка станом на 01.05.2010 складає 18667,31 грн. Підприємство отримувало розрахунки, не оскаржувало їх, тобто суму визнавало. Однак, сума боргу відповідачем не сплачена. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 18667,31 грн.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, до його початку надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, до його початку на адресу суду надійшов письмовий відгук на позовну заяву, в якій відповідач підтвердив існування заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 18667,31 грн. за списком № 2 за 2009 рік перед УПФУ в м. Первомайську Луганської області, яка виникла в результаті несвоєчасної сплати. Позовні вимоги визнав, просив розглянути справу без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 і 2 ст. 1 цього Закону, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100% об’єкта оподаткування.

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663) (далі – Інструкція), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, підприємство зобов’язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що відповідач ДП «Первомайськвантажтранс» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками.

Заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» станом на 01.05.2010 складає 18667,31 грн.

Вказані обставини підтверджуються довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 18), заявою про реєстрацію платника страхових внесків (а.с. 19), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с. 6-16).

Відповідно до ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідачем визнано суму заборгованості в розмірі 18667,31 грн.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства «Первомайськвантажтранс» (93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Тельмана, 9, п/р 2600430187178 б/в ЛЦВ ПІБ м. Первомайська, МФО 304308, код 33833561) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області (93200, Луганська область, м. Первомайськ, вул. Куйбишева, 16а, р/р 25609301734 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України» МФО 304665, код 21792413) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 18667 грн. 31 коп. (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят сім грн. 31 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складено 07 червня 2010 року.

СуддяОстровська О.П.