Постанова № 10297760, 24.06.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2010 року Справа № 2а-4350/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю сторін:

прокурора: Ногіна О.М. посвідчення № 306 від 04.07.07.,

представника позивача: Шоха С.Є. довіреність № 10/122-523 від 09.03.2010 ,

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до Комунального підприємства «Краснодонтеплосервіс» про стягнення суми економічних санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до Комунального підприємства «Краснодонтеплосервіс» про стягнення суми економічних санкцій в розмірі 654 773,30 грн.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що при проведенні комплексної перевірки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на КП «Краснодонтеплосервіс» було виявлено перевитрати природного газу на суму 327386,65 грн., про що було складено акт перевірки № 15-12/018 від 27.01.2010 року. Постановою від 28.01.2010 року № 15-12/018-1 територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області на підставі ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» до відповідача КП «Краснодонтеплосервіс» застосовано економічні санкції у вигляді підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 654773,30 грн.

Постанову від 28.01.2010 року про застосування підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів відповідачем не оскаржено.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив стягнути з відповідача до Державного бюджету України підвищену плату за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у сумі 654773,30 грн.

Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, надав заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про енергозбереження» субєктами правового регулювання відносин у сфері енергозбереження є юридичні та фізичні особи, в результаті діяльності яких здійснюються:

-проведення енергозберігаючої політики та заходів щодо енергозбереження в усіх галузях народного господарства промисловості, транспорті, будівництві, сільському господарстві тощо, соціальній сфері та побуті, а також у сфері міждержавного та міжнародного співробітництва;

-видобування, переробка, транспортування, виробництво, зберігання та використання всіх видів палива, теплової та електричної енергії, інших ресурсів природного чи штучного походження в частині використання паливно-енергетичних ресурсів;

-проведення енергетичного аудиту;

-виробництво та поставка енергетичного та енергоспоживаючого обладнання, машин, механізмів, конструкційних, будівельних матеріалів та іншої продукції, приладів обліку, контролю і регулювання витрачання енергоресурсів;

-науково-дослідні, проектно-конструкторські, експертні, спеціалізовані, монтажні, налагоджувальні, ремонтні та інші види робіт і послуг, повязані з підвищенням ефективності використання та економії паливно-енергетичних ресурсів;

-роботи, повязані з розвитком і використанням нетрадиційних поновлюваних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, процесів заміщення дефіцитних видів палива;

-визначення пріоритетних напрямів екологічно чистої енергетики і створення нових джерел енергії та видів палива;

-інформаційне забезпечення народного господарства та населення з проблем енергозбереження і використання нових джерел енергії та видів палива;

-створення ефективних систем управління та засобів контролю за енергозбереженням.

Відповідно до п. «є» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» позивач застосовуває економічні санкції за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих.

Відповідно до Положення «Про Державну інспекцію з енергозбереження», затвердженого постановою КМУ від 29.06.2000 року за № 1039 позивач здійснює державний контроль за станом обліку паливно-енергетичних ресурсів, додержанням дисципліни газоспоживання та газопостачання, використанням автоматичних засобів регулювання споживання природного газу, наявністю і додержанням режимних або технологічних карт устаткування, використанням вторинних паливно-енергетичних ресурсів, проводить перевірку та видає висновки щодо відповідності приладів обліку і регулювання, систем комплексного вимірювання і обліку споживання зазначених ресурсів вимогам стандартів, проектних рішень та виданих нею технічних умов, надає за результатами перевірки підприємств обовязкові для виконання приписи стосовно усунення порушень і недоліків, зумовлених невиконанням вимог законодавства з енергозбереження щодо ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та контролює виконання цих приписів.

Відповідно до Наказу Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року за № 64 «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання» позивач за результатами перевірки складає акт. У разі виявлення порушень з питань енергозбереження складається припис, який обовязковий для виконання підприємством. Акт підписується працівником Iнспекції, що проводив перевірку та керівником (головним інженером) підприємства, яке перевірялося. У разі незгоди керівництва підприємства з висновками акта, воно може оскаржити його до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів. Перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії. Рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Iнспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати. Підприємство повинно внести підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування. У разі несплати підвищеної плати у зазначений термін грошова сума стягується в судовому порядку.

Так, у січні 2010 року позивачем проведена комплексна перевірка стану використання паливно-енергетичних ресурсів. Перевіркою встановлено перевитрати природного газу на суму 327386,65 грн., що підтверджується актом комплексної перевірки за № 15-12/018, складеним 27.01.2010 року. Як вбачається з акту перевірки, його було вручено представнику відповідача 29.01.10. (а.с.23)

Суд враховує, що відповідач своїм правом щодо оскарження висновків акту до Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів, передбаченим п.12 Порядку №64, не скористався.

До акту перевірки використання ПЕР за № 15-12/018 від 27.01.2010 року позивач склав припис від 28.01.2010 року з зазначенням конкретних заходів із термінами їх виконання. Перевірку виконання припису від 28.01.2010 року позивачем було призначено в березні та квітні 2010 року.

У звязку з виявленими перевіркою перевитратами ПЕР позивачем була винесена постанова за № 15-12/018-1 від 28.01.2010 року «Про застосування підвищеної плати за нераціональне використання палива та інших ПЕР» про стягнення з підприємства відповідача розмір підвищеною плати у вигляді вартості нераціональних перевитрат електричної енергії у розмірі 654773,30 грн. Як вбачається з копії постанови, наявної в матеріалах справи, відповідач отримав її 29.01.10.

Відомостей щодо оскарження відповідачем зазначеної постанови «Про застосування підвищеною плати за нераціональне використання палива та інших ПЕР» від 28.01.2010 року за № 15-12/018-1 до справи не надійшло. Тобто вказана постанова позивача є чинною та підлягає виконанню.

Несплата суб'єктами господарювання сум штрафів, накладених Державною інспекцією з енергозбереження унеможливлює виконання державою відповідних економічних програм та спричиняє значні негативні наслідки у сфері використання ПЕР.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд дійшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно зі ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Луганській області до Комунального підприємства «Краснодонтеплосервіс» задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Краснодонтеплосервіс», 94400, Луганська обл., м. Краснодон, пр.-т. Молодої Гвардії, 7, код ЄДРПОУ 33425140, до Державного бюджету України, одержувач: Держбюджет м. Краснодон, КБК 21081200, рахунок 31213202700028, код ЗКПО 24048922, МФО 804013, банк одержувача ГУДК України в Луганській області, призначення платежу: «Штрафна санкції за порушення законодавства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів» суму підвищеної плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у розмірі 654 773,30 грн. (шістсот пятдесят чотири тисячі сімсот сімдесят три гривні тридцять коп.).

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 29 червня 2010 року.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяСолоніченко О.В.