Рішення № 102972661, 03.02.2022, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 лютого 2022 року Справа № 903/977/21

Господарський суд Волинської області у складі судді Дем`як В.М., розглянувши у приміщенні Господарського суду Волинської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи №903/977/21

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Бархаби Олександра Сергійовича, Волинська область, м. Ковель

про стягнення 164 221,32 грн.

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" звернулось з позовом до Фізичної особи-підприємця Бархаби Олександра Сергійовича про стягнення 164 221,32 грн., з них: заборгованість за дозволеним овердрафтом у розмірі - 140 000, 00 грн., заборгованість за не дозволеним овердрафтом у розмірі - 24 221,23 грн. та судових витрат, які складаються із судового збору в розмірі 2463,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов заяви про надання Кредиту "Кредитна картка для підприємців" №011/64588/834220 до договору банківського обслуговування (укладеного підписанням Угоди №СМDPE-916885 від 25.02.2020) в частині своєчасної сплати кредиту та процентів.

Ухвалою суду від 06.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 27.01.2022 здійснено офіційне оприлюднення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про повідомлення відповідача Фізичної особи-підприємця Бархаби Олександра Сергійовича про розгляд справи №903/977/21 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до Фізичної особи-підприємця Бархаби Олександра Сергійовича про стягнення 164 221,32 грн. в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 06.12.2021 про відкриття провадження у справі № 903/1006/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення з відповідним трек-номером 4301040171627 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Шевченка, буд. 9, кв. 80.

Проте, зазначене відправлення з трек-номером 4301040171627 вручене відповідачу не було.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Крім цього, судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 09.12.2021 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.12.2021, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006 року в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Частиною 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення (частина 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив:

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

03 березня 2020 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого за всіма правами та обов`язками є АТ «Райффайзен банк», що підтверджується витягом зі Статутом (позивач, кредитор) та Фізичною особою-підприємцем Бархабою Олександром Сергійовичем (боржник, позичальник, клієнт) було укладено заяву про надання клієнту кредиту «Кредитна картка для підприємців» 0114/64588/834220 до договору банківського обслуговування (укладеного підписанням Угоди №CMDPE-916885 від 25.02.2020 (договір, заява), відповідно до умов якого, з дати початку кредитування Клієнт має право отримати, а Банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 /НОМЕР_3, надати Клієнту в межах Поточного ліміту (кредит), а Клієнт зобов`язаний повернути Банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням Клієнтом платіжних видаткових) операцій за картковим рахунком або шляхом або шляхом договірного списання Банком коштів Кредиту з кредитного рахунку у випадках визначених договором.

Максимальний ліміт Кредиту за договором складає 300 000,00 грн., в межах якого встановлюється поточний ліміт Кредиту.

На дату підписання заяви розмір поточного ліміту складає 140 000, 00 грн.

Строк дії кредиту 24 місяці - до 03.03.2021 включно, протягом всього строку фактичного користування Кредитом Клієнт зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 29,9 % річних.

Процентна ставка за користування недозволеним овердрафтом складає 49% річних.

Позичальник зобов`язався належним чином використати та повернути Банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісії згідно умов договору та тарифів кредитора, та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені договором.(а.с. 19-24)

Кредитор надав позичальнику кредит, шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за картковим рахунком. (а.с. 6-8)

Пунктом 4.2. договору передбачено обов`язок відповідача до 10 (десятого) числа включно кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем користування кредитом сплатити Банку обов`язковий платіж в розмірі 15% від власної заборгованості перед Банком., але не меншої фінансової суми, встановленої тарифами Банка або суми залишку власної заборгованості перед Банком, якщо вона менша за зазначену суму. Заборгованість за недозволеним овердрафтом та сума прострочених грошових зобов`язань клієнта та за договором мають бути сплачені клієнтом в повному обсязі.

Залишок заборгованості за кредитом, що береться до розрахунку щомісячного обов`язкового платежу, включає використану суму кредиту, суму нарахованих процентів, комісій та штрафів за всіма видами заборгованості, проценти за Недозволеним овердрафтом.

Відповідно до умов п.8.1. договору, сторони погодили, що додатково до визначеної Розділом 9 Правил відповідальності клієнта, клієнт зобов`язаний на вимогу Банку сплатити останньому: за кожний випадок прострочення виконання передбачених заявою грошових зобов`язань - штраф у розмірі, визначеному підпунктом 1.14.1 пункту 1.14 Статуті 1 Розділу 9 Правил, окрім випадків невиконання грошових зобов`язань, пов`язаних накладенням арешту на грошові кошти, що обліковуються на Картковому рахунку; невиконання або неналежне виконання Клієнтом зобов`язань, визначених пунктом 1.8 Заяви - штраф у розмірі, визначеному підпунктом 1.14.2. пункту 1.14 Статті 1 Розділу Правил за кожне таке порушення.

25.02.2020 позичальник звернувся до Банку із заявою на відкриття карткового рахунку та отримання Кредиту в рамках продукту «Кредитна картка для підприємців» (для фізичних осіб-підприємців) до договору банківського обслуговування, укладеного підписанням Угоди №CMDPE-916885 від 25.02.2020.

Своїм підписом під відповідним документом відповідач засвідчив, що отримав всю інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", зазначена інформація для позичальника є доступною, повною та достатньою для правильного розуміння суті фінансових послуг, що надаються/пропонуються банком, умови запитуваного кредитування є зрозумілими, відповідають інтересам останнього, є розумними та справедливими. (а.с. 15-16)

Позивач виконав свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі, строки та на умовах, передбачених договором.

За приписами статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Пунктами 42-43 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 (надалі - Положення) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи банку (паперові та електронні) залежно від виду операції та типу контрагентів класифікують за такими ознаками: 1) за місцем складання: зовнішні (одержані від клієнтів, державних виконавців та інших банків); внутрішні (оформлені в банку); 2) за змістом: касові; меморіальні (для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій) (п. 44 Положення).

Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного) (п. 57 Положення).

Особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня. Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов`язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку (п. 60 Положення).

Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку (п. 62 Положення).

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку з рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

З огляду на наведене, доданий позивачем до позовної заяви витяг руху коштів по рахунку (а.с. 8-9) та деталізований розрахунок операцій по ньому ( а.с. 6-7) розрахунок заборгованості станом на 09.08.2021 є належним доказом, що підтверджує факт здійснення господарських операцій між позивачем і відповідачем, виконання позивачем своїх зобов`язань за договором, надання відповідачу кредитних коштів, користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо їх повернення.

Всупереч вимог 4.2. договору відповідач не виконав належним чином взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснював щомісячне погашення кредитної заборгованості, процентів згідно з умовами договору до 10-го числа кожного місяця.

Враховуючи вище викладене, станом на 09.08.2021 за позичальником перед Банком виникла заборгованість в розмірі 164 221,23, яка складається із заборгованості за дозволеним овердрафтом в розмірі 140 000,00 грн., заборгованості за недозволеним овердрафтом в розмірі 24 221,23 грн. (розрахунки заявлених до стягнення сум - а.с.6 - 9).

Доказів на підтвердження погашення зазначених сум заборгованості перед позивачем відповідач суду не надав, доводів позивача не спростував.

За змістом ст.ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Майново-господарські зобов`язання між суб`єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі виникли правовідносини на підставі договору про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/64588/834220 від 03.03.2020.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст.193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов`язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (п. 1 ст. 1054 ЦК України).

Оскільки, відповідач не виконав належним чином зобов`язань за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/64588/834220 від 03.03.2020, підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення з відповідача 140 000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 24 221,23 грн. за недозволеним овердрафтом.

У зв`язку із задоволенням позову відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бархаби Олександра Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (01011, м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9, код ЄДРПОУ 14305909) 164 221,23 грн. в т.ч.: 140 000,00 грн. заборгованості за дозволеним овердрафтом, 24 221,23 грн. за недозволеним овердрафтом та 2463,32 грн. витрат, пов`язаних з оплатою судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено: 04.02.2022.

Повний текст рішення складено

03.02.2022

Суддя В. М. Дем`як