ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.
РІШЕННЯ
Іменем України
06.07.2010Справа №2-19/2947-2010 За позовом – Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація», м.Київ (ідентифікаційний код 03121566)
До відповідача – Відкритого акціонерного товариства «Таврія-Авто», АР Крим м.Сімферополь (ідентифікаційний код 20687803)
Про стягнення 6000000,00 грн.
Суддя Мокрушин В.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Сенюта І.В. – представник, дов. б\н від 20.02.2009 р.;
Від відповідача – не з’явився;
Суть спору: Позивач – ПАТ «Українська автомобільна корпорація» звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій прохає стягнути борг з відповідача – ВАТ «Таврія-Авто» за договором про надання поворотної фінансової допомоги у сумі 6000000,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у встановлені строки не виконав вимогу позивача щодо повернення коштів.
Відповідач у судовому засіданні 24.06.2010 року усно визнав позовні вимоги у повному обсязі, однак письмового відзиву на позовну заяву не представив.
Відповідно до ст. 9, 10 Конституції України, ст. 9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст. 3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст. 10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст. 18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст. ст. 10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням сторін, вони давали пояснення на російський мові.
Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) сторонами не заявлялося.
У судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
24 червня 2009 року між Акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація» (Позикодавець), в особі Голови Правління Козіса О.М. та Відкритим акціонерним товариством «Таврія-Авто» (Позичальник), в особі Генерального директора Мельника Костянтина Миколайовича, був укладений договір № 38-ДФП/09 про надання поворотної фінансової допомоги (а.с.8-11).
Відповідно до п.1.1. вказаного договору Позикодавець зобов’язується надати Позичальнику поворотну фінансову допомогу в розмірі та на умовах, визначених даним договором, а Позичальник зобов’язується прийняти та повернути таку фінансову допомогу в строки та на умовах, визначених даним договором.
Відповідно до п. 1.3. договору поворотна фінансова допомога надається строком до 24 червня 2010 року.
У пункті 2.1. договору сторони передбачили, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 24 червня 2010 року.
У пунктах 3.1.- 3.9 договору сторонами встановлений порядок надання та повернення поворотної фінансової допомоги, а саме:
Надання поворотної фінансової допомоги здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з поточного рахунку Позикодавця на поточний рахунок Позичальника у відповідності з реквізитами, вказаним в статті 11 цього договору.
Загальний розмір поворотної допомоги, яка підлягає перерахуванню Позичальнику становить 6000000,00 грн.
Протягом п’яти банківських днів з моменту зарахування коштів на поточний рахунок Позичальника сторонами складається та підписується Акт про передачу грошових коштів.
Повернення поворотної фінансової допомоги здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з поточного рахунку Позичальника на поточний рахунок Позикодавця у відповідності з реквізитами, вказаним в статті 11 цього договору.
Датою повернення поворотної фінансової допомоги вважається дати зарахування грошових коштів на поточний рахунок Позикодавця.
Протягом п’яти банківських днів з моменту зарахування коштів на поточний рахунок Позикодавця сторонами складається та підписується Акт про повернення грошових коштів.
Відповідно до п.4.3.3. договору Позичальник приймає на себе обов’язок повернути фінансову допомогу в строк, передбачений п.2.1. договору, а Позичальник згідно п. 4.4.1. має право достроково повернути отриману фінансову допомогу.
У пункті 9.1. договору обумовлено, що кожна з сторін заявляє, гарантує і зобов’язується другій стороні, що вона право укладати та підписувати даний договір і будь-які інші документи, які стосуються даного договору, і виконувати свої зобов’язання за даним договором, і вона здійснила всі необхідні дії для його підписання та виконання.
Як вбачається з протоколу засідання Наглядової Ради ВАТ «Таврія-Авто» від 10.06.2009 р., на засіданні Наглядової Ради ВАТ «Таврія-Авто» було вирішено укласти з АТ «Українська автомобільна корпорація» договір про надання поворотної фінансової допомоги терміном до 24 червня 2010 року у сумі 6000000,00 грн. та уповноважити Генерального директора ВАТ «Таврія-Авто» Мельника К.М. підписати договір про надання поворотної фінансової допомоги і провести всі необхідні дії, пов’язані з підписанням договору.
25 червня 2009 року на виконання умов договору № 38-ДФП/09 від 24.06.2009 року сторонами був складений та підписаний акт про надання грошових коштів (а.с.12).
Вказаним актом від 25.06.2009 р. підтверджується належне виконання позикодавцем взятих на себе зобов’язань за договором у вигляді надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 6000000,00 грн. строком до 26 березня 2010 року.
У пункті 5 акту зазначено, що він є невід’ємною частиною договору № 38-ДФП/09 від 24.06.2009 р. про надання поворотної фінансової допомоги.
Поворотна фінансова допомога у розмірі 6000000,00 грн. була зарахована на поточний рахунок Позичальника, що підтверджується платіжним дорученням № 24904200 від 25.06.2009 р. (а.с.14).
Відповідно до п. 10.1 договору всі додатки, зміни та доповнення до даного договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженим на те представниками сторін, з обов’язковим посиланням на даний договір.
25 серпня 2009 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору № 38-ДФП/09 від 24.06.2009 р. про надання поворотної фінансової допомоги, у якій сторони домовились доповнити пункт 4.2. договору пунктом 4.2.2 та викласти його таким чином: «Достроково вимагати повернення фінансової допомоги у повному обсязі або її частини шляхом направлення письмової вимоги на адресу Позичальника», а також доповнити пункт 4.3 договору пунктом 4.3.5 та викласти його таким чином: «У випадку отримання від Позикодавця письмової вимоги про дострокове повернення фінансової допомоги у повному обсязі або її частини , упродовж трьох банківських днів з моменту одержання такої вимоги здійснити дострокове повернення фінансової допомоги у розмірі зазначеному у вимозі» (а.с. 13).
Додаткова угода № 1 від 25.08.2009 р. є невід’ємною частиною договору.
Листом від 01.09.2009 р. за вих. № 159 позивачем на ім’я Генерального директора ВАТ «Таврія-Авто» було спрямовано вимогу про дострокове повернення фінансової допомоги у розмірі 6000000,00 грн., яку було надано відповідно платіжного доручення № 2490420 від 25.06.2009 р. (а.с.15).
У листі від 07.09.2009 р. відповідач, розглянувши вказану вимогу від 01.09.2009 р., повідомив позивача, що станом на 05.09.2009 р. у нього відсутні грошові кошти і він не має можливості виконати вимогу у визначені договором строки (а.с. 16-17).
У зв’язку з тим, що відповідачем борг не повернуто, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми у розмірі 6000000,00 грн.
Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом щодо надання відзиву на позовну заяву, суд згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Також, статтею 1047 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) передбачено, що договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно із ст.526, 527 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Оскільки, відповідачем не надано доказів повернення фінансової допомоги у розмірі 6000000,00 грн. за договором № 38-ДФП/09 від 24.06.2009 р., суд вважає що вимоги позивача про стягнення цієї суми є обґрунтованими та такими, що відповідають нормам законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII).
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.33, 75, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) суд -
ВИРІШИВ:
· Позов задовольнити.
· Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Таврія-Авто» (АР Крим, м.Сімферополь, вул.Училищна, 40, код ЄДРПОУ 20687803, п/р № 26009160000301 у ХФ АБ «Брокбізнесбанк» МФО 352372) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська Автомобільна Корпорація» (м.Київ, вул.Червоноармійська, 15, код ЄДРПОУ 03121566, п/р 260090243100 АБ «Брокбізнесбанк» МФО 300249, п/р 26003022823429 в Укрексімбанку м.Києва МФО 322313) борг за договором про надання поворотної фінансової допомоги у сумі 6000000,00 грн., а також витрати по сплаті державного мита у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
· Видати наказ після набрання законної сили рішенням суду.
Рішення оформлено
відповідно до ст.84, 85 ГПК України
08.07.2010 р.
Рішення направити:
ПАТ «Українська автомобільна корпорація», 01004, м.Київ, вул.Червоноармійська, 15
ВАТ «Таврія-Авто», 95001, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Училищна, 40
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.
Судове рішення № 10297017, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 06.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2947-2010. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: