Рішення № 102935732, 03.02.2022, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/81/22

2-а/212/21/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2022 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Крівцової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності учасників справи та без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектору Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції Дніпропетровської області капрала поліції Шустова Сергія Дмитровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

встановив:

5 січня 2022 року представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Лисенко О.А., звернулася до суду з позовом до Інспектора Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції Дніпропетровської області капрала поліції Шустова Сергія Дмитровича, у якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 14.12.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 44-3 КУпАП, а також стягнути витрати на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.12.2021 працівниками поліції було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21061, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В подальшому ОСОБА_1 інспектором поліції було запропоновано пройти огляд на виявлення стану наркотичного сп`яніння у КП «Криворізька багатопрофільна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» (далі – КП «КБЛНПД» ДОР»). Після проходження медичного огляду відповідачем було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 186503, ОСОБА_1 за порушення ст. 44-3 КУпАП, а саме перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту. Позивач не погоджується із винесенням вказаної постанови, оскільки вважає, що були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу та пред`явлення вимоги пройти медичний огляд на стан сп`яніння, йому не було надано доказів на підтвердження факту скоєння адміністративного правопорушення, позивача було позбавлено можливості скористатись правовою допомогою, було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 14 січня 2022 року відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику(повідомлення) учасників справи.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.

Оскільки ч. 1 ст. 286 КАС України встановлено стислі строки розгляду адміністративної справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (десять днів з дня відкриття провадження у справі), а згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи, судом визнано за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані сторонами докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до такого висновку.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Під час розгляду справи судом встановлено, що постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ № 186503 від 14.12.2021 року прийнятою відповідачем, визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 44-3КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255 гривень.

Згідно оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 14.12.2021 року о 04.05 годині в м. Кривий Ріг по вул. Дишинського, 27 перебував у громадській будівлі, а саме КП «КБЛНПД» ДОР» без засобів індивідуального захисту, в тому числі виговлених власноруч, які закривають рот та ніс, чим порушив п.п. 1 п. 2 КМУ № 1236 від 09.12.2020. (а.с.5, 20).

За Висновком медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, заповненого 20.12.2021 КП «КБЛНПД» ДОР», 14 грудня 2021 року о 03-40 год. ОСОБА_1 інспектором поліції був направлений на огляд до медичного закладу. 14 грудня 2021 року о 04-10 год. лікарем КП «КБЛНПД» ДОР» було оглянуто ОСОБА_1 . За результатами медичного огляду у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено. (а.с. 10)

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Реалізовуючи свої повноваження, суб`єкти владних повноважень повинні діяти добросовісно та на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд при вирішенні справи, відповідно до ст. 2 КАС України, перевіряє законність дій чи прийнятого рішення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Згідно до п. 5 ч. 1 ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються органи Національної поліції.

Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Частиною 4 статті 258 КУпАП передбачено, що у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Щодо позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови слід зазначити наступне.

У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 2 ст. 44-3 КУпАП перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, норми КУпАП містять відповідальність за перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу.

Відповідно до п. 2-2 постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з 17 червня 2021 р. на території України встановлюється “зелений” рівень епідемічної небезпеки, відповідно до якого забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.

Викладені норми законодавства є чинними, не скасовані та підлягають застосуванню на всій території України .

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За положеннями п. 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами), поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 був направлений на огляд до КП «КБЛНПД» ДОР» інспектором поліції та був доставленим останнім до цього медичного закладу.

Так, досліджуючи оскаржувану постанову серії ГАБ № 186503 від 14.12.2021 судом встановлено, що відповідачем зазначено про перебування ОСОБА_1 у громадській будівлі, а саме КП «КБЛНПД» ДОР» без засобів індивідуального захисту, в тому числі виговлених власноруч, які закривають рот та ніс. Водночас із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до громадської будівлі КП «КБЛНПД» ДОР» під час превентивних поліцейських заходів (ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію»).

За вказаних обставин вбачається, що ОСОБА_1 перебував у громадській будівлі КП «КБЛНПД» ДОР» у зв`язку із здійсненням превентивних поліцейських заходів, а отже в діях позивача відсутній прямий умисел на порушення положень постанови Кабінету Міністрів України №1236 від 09.12.2020.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: зокрема, відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Враховуючи встановлені обставини справи, беручи до уваги підстави заявленого позову, суд приходить до висновку, що оскаржена постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Стосовно заявлених вимог позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем під час розгляду справи в суді суддів зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

На підтвердження понесених витрат позивачем надано наступні документи:

- копію свідоцтва ОСОБА_2 про право заняття адвокатською діяльністю серії КС № 6617/70;

- копію договору № б/н від 18.10.2021р. про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Лисенко О.А.;

- копію Ордеру на надання правничої допомоги № 1033337 від 22.12.2021;

- Попередній (орієнтований) розрахунок від 24.12.2021, де виконавцем надані наступні послуги:

- правовий аналіз документів матеріалів справи, консультація щодо виниклих правовідносин (1 година) – 1000,00 грн., складання позовної заяви та направлення адвокатського запиту (4 години) – 4000,00 грн., сукупна вартість зазначених послуг становить 5000 грн.

Так, предметом спору є оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою застосовано до позивача штраф у розмірі 255,00 грн.

Тобто, розмір відшкодування судових витрат у сумі 5 000,00 грн. є значно завищеним порівняно з ціною позову, яка складає 255,00 грн.

Також, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 04.02.2020 (№ провадження К/9901/95/200), відповідно до якої (п.23) вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи складність справи, обсяг та якість виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення цієї справи для особи, яка є іншою стороною у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість та співмірність витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 500 грн., понесених під час розгляду справи, що підтверджується належними доказами, а тому, такі витрати на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з адміністративним позовом сплатив судовий збір в сумі 454 грн. 00 коп.

З урахуванням того, що позов задоволено, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає стягненню судові витрати в сумі 454 грн. 00 коп.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Загальною декларацією прав людини, Законом України «Про Національну поліцію», ст. 44-3, 247, 251, 280, 283 КУпАП, статтями5,9,76,77,90,134,139,229,241-246,262,293,295 КАС України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Інспектору Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції Дніпропетровської області капрала поліції Шустова Сергія Дмитровича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Скасувати постанову Інспектора Полку патрульної поліції в місті Кривому Розі Управління патрульної поліції Дніпропетровської області капрала поліції Шустова Сергія Дмитровича від 14.12.2021 серії ГАБ № 186503 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в сумі 255,00 грн., а провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції Дніпропетровської області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні сплаченого за подання адміністративного позову та витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час розгляду справи в суді у розмірі 500 (п`ятсот) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення суду складений та підписаний 03 лютого 2022 року.

Суддя: О. Н. Борис