Ухвала суду № 102855561, 25.01.2022, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.01.2022

Справа № 334/2885/15-ц

Провадження № 6/334/21/22

УХВАЛА

про видачу дубліката виконавчого листа

та поновлення строку для його пред`явлення до виконання

25 січня 2022 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Боднар А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі заяву Акціонерного товариства «УКРСИББАНК» про видачу дубліката виконавчого листав та поновлення строку для його пред`явлення до виконання,

встановив:

представник стягувача ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа замість втраченого оригіналу виконавчого листа № 334/2885/15-ц від 07.10.2015, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «УкрСиббанк» 65 124,19 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 531 036,62 грн., з них заборгованості за кредитом 49 523,38 доларів США, що еквівалентно 1 164 269,51 грн., заборгованості по сплаті процентів 15 600,81 доларів США, що еквівалентно 366 767,12 грн., а також пені в розмірі 315 393 грн., з яких пеня за прострочення сплати кредиту в сумі 258 982,92 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в сумі 56 410,08 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 грн.; визнати причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа № 334/2885/15-ц від 07.10.2015 поважними та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Заяву обґрунтовує тим, що напідставі рішення, що ухвалив Ленінський районний суд м. Запоріжжя від 15.07.2015 у цивільній справі № 334/2885/15-ц Позивачем було отримано виконавчі листи № 334/2885/15-ц від 07.10.2015. Вказаний виконавчий лист було направлено на примусове виконання (ВП № 52204043). Представником AT «УкрСиббанк» було надіслано запит Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про хід виконавчого провадження та місцезнаходження оригіналу виконавчого листа № 334/2885/15-ц від 07.10.2015. Згідно відповіді Дніпровського ВДВС від 27.09.2021 № 53366 встановлено, що 26.07.2017 державним виконавцем Огарко М.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено, виконавчий лист № 334/2885/15-ц від 07.10.2015 за адресою м. Запоріжжя, вул. Рекордна, 2/2. Однак оригінал виконавчого документу разом із зазначеною постановою про повернення ні на поштову адресу, ні на адресу для листування стягувача не надходили. Таким чином, виконавчий документ було втрачено шляхом пересилки засобом поштового зв`язку.

В судове засідання учасники справи представник стягувача АТ «УКРСИББАНК» та боржники ОСОБА_2 та ОСОБА_4 не з`явились.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності усі надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 17.4 ч. 1 розділу ХІІІ ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд встановив, що рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 липня 2015 року у справі № 334/2885/15-ц задоволений позов ПАТ «УКРСИББАНК» до ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11290752000 від 01.02.2008 та Договором поруки № 11290752000/П від 01.02.2008. З боржників на користь Банка стягнуто 65 124,19 доларів США, що за офіційним курсом НБУ еквівалентно 1 531 036,62 грн., з них заборгованості за кредитом 49 523,38 доларів США, що еквівалентно 1 164 269,51 грн., заборгованості по сплаті процентів 15 600,81 доларів США, що еквівалентно 366 767,12 грн., а також пені в розмірі 315 393 грн., з яких пеня за прострочення сплати кредиту в сумі 258 982,92 грн. та пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом в сумі 56 410,08 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 654 грн.

Вказане рішення набрало законної сили 28.07.2015.

07.10.2015 Ленінським районним судом м. Запоріжжя на адресу АТ «Укрсиббанк» була направлена копія рішення від 15 липня 2015 року у справі № 334/2885/15-ц (а.с. 89)

Вказані документи були отримані уповноваженою особою Банка 12.10.2015 (а.с. 90)

17.09.2021 представником AT «УкрСиббанк» було надіслано запит № 1060/21 Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про надання інформації стосовно виконавчого провадження та місцезнаходження оригіналу виконавчого листа № 334/2885/15-ц від 07.10.2015.

Відповідно до відповіді Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 27.09.2021 № 53366, 26.07.2017 державним виконавцем Огарко М.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» та направлено, виконавчий лист № 334/2885/15-ц від 07.10.2015, що видав Ленінський районний суд м. Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» суму боргу у розмірі 1531036,32 гривень за адресою АДРЕСА_1 . (а.с.99).

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинні на дату повернення виконавчого листа стягувачу, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (частина п`ята статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з частиною п`ятою статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

Судом встановлено, що 26 липня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого листа № 334/2885/15-ц від 07 жовтня 2015 року стягувачу, строк пред`явлення виконавчого листа закінчився у 26 липня 2020 року.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання, що передбачено частиною шостою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною першою статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Таким чином, підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку саме з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як на поважність пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання заявник посилався на те, що у зв`язку з пересилкою виконавчого листа поштою, його було втрачено у липні 2017 року. До того ж, станом на 17.09.2021 стягувачу не було відомо про стан виконавчого провадження № 52204043 з примусового виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.07.2015 у справі № 334/82885/15-ц.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Заявником не надано доказів того, що ним починаючи з 2015 року до 17.09.2021 виконувалися дії, направлені на отримання інформації щодо стану виконавчого провадження та/або звернення до Ленінського районного суду м. Запоріжжя з вимогою про видачу дублікатів втрачених виконавчих листів та поновлення пропущеного строку на пред`явлення їх до виконання.

Суд звертає увагу, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Стягувач зобов`язаний здійснювати контроль за виконавчими документами при їх виконанні в органах виконавчої служби.

Сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Доведеність поважності причин пропуску цього строку за правилами статті 81 ЦПК України покладається на заявника.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав.

Стягувач протягом тривалого часу не цікавився ходом виконання судового рішення, із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання звернувся до суду лише у 14.12.2021.

Заявником не надано доказів щодо неможливості звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та із заявою про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа для примусового виконання рішення суду протягом періоду з 2017 року до 14.12.2021.

Зазначені заявником підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання не можна розцінювати як наведення поважних причин пропуску строку із зазначенням обставин, які були об`єктивно непереборними для вчасного звернення до суду. Заявник лише констатує, що виконавчий документ «на думку представника заявника» було втрачено при пересилці, без зазначення об`єктивно непереборних обставин.

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Наявність норм Конституції України та положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про обов`язковість виконання судового рішення не можуть бути єдиною достатньою підставою для поновлення пропущеного без поважних причин строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, так як вимагають добросовісної та законної поведінки кожного учасника судового процесу, у тому числі і стягувача на стадії виконання судового рішення.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує законні права та інтереси сторін і суперечить принципу (правової визначеності) права на справедливий суд, що закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (пункт 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України», заява № 32053/13).

Суд приходить до висновку, що оскільки заявником не доведено поважності причин пропуску строку для подання виконавчого листа до виконання, заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 44 – 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 зроблено висновок, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Оскільки строк для пред`явлення виконавчого документу № 334/2885/15-ц до виконання сплив і суд дійшов висновку про відсутність підстав для його поновлення, відсутні підстави для видачі дублікату виконавчого листа.

Керуючись статтями 260, 268, 433, п. 17.4 ч. 1 розділу ХІІІ ЦПК України, суд

постановив:

у задоволенні заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя або безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали. Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: