Рішення № 102832766, 20.01.2022, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/3864/21

№ провадження 2/646/1815/2022

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.01.22 м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого – судді Благої І.С.,

за участі секретаря судових засідань Саламахи В.О.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача – адвоката Задорожної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

встановив:

Позивач звернувся до суд з позовом, яким просить визначити додатковий строк для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача ОСОБА_2 , який постійно проживала в квартирі АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_2 , квартирі АДРЕСА_1 , яка належить їй на підставі свідоцтва про право власності на житло від 23 березня 1999року, виданого 3-я дистанція цивільних споруджень Південної залізниці, зареєстрована КП «Харківському міському БТІ» №8-44771, 24 березня 1999р. Спадкоємцями першої черги є донька ОСОБА_1 , родинні зв`язки: підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_3 серія НОМЕР_1 , видатного повторно 17 квітня 2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Слобідського та Основ`янського районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області та свідоцтвом про одруження (про зміну прізвища) серія НОМЕР_2 виданого РАГС Залізничного РІК від 12 червня 1987р. Після звернення 03.06.2021р. до нотаріуса, було повідомлено, що пропущено термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку. У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку з необізнаністю в законодавстві та не знанням смерті матері, про цей фак стало відомо в березні 2021 року з телефонного дзвінка сусідки. У зв`язку з постійним проживанням у місті Києві та знаходженням на утриманні сина інваліда дитинства ОСОБА_4 , який страждає на психічне захворювання та потребує постійного нагляду, позивач позбавлена можливості прибути вчасно для оформлення та отримання свідоцтва про смерть матері ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_2 склала заповіт від 24 червня 2019 року, в якому заповідала все своє майно, яке буде належить їй на день смерті донці - ОСОБА_1 .

Позивач та її представник у судовому засіданні підтримали позов та доводи, якими він обгрунтований.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з`явився у судове засідання, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Позивач та її представник не заперечували проти розгляду справи за відсутності представника відповідача.

За таких обставин суд розглянув справу за відсутності представника відповідача на підставі п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України.

З`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , є донькою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с.5).

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 , ОСОБА_5 12 червня 1987 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_6 , після реєстрації шлюбу присвоєно прізвище ОСОБА_7 . (а.с. 6).

Мати позивача, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , цей факт підтверджується копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 19 травня 2021 року Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с. 4).

24.06.2019р. мати позивача, ОСОБА_2 , склала заповіт на користь позивача, яким заповідала позивачу все майно, яке буде їй належити на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалось, і в загалі все те, що вона має за законом. Цей заповіт був нотаріально посвідчений 24.06.2019р. приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Губською В.А. в реєстрі за №742 (а.с.9).

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на житло від 23.03.1999р. виданого 3-я дистанція цивільних споруджень Південної залізниці, зареєстрована КП «Харківському міському БТІ» №8-44771, вищевказана квартира належала на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та позивачу. (а.с.8).

Згідно відповіді приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Губської В. А. №91/01-16, позивачу було повідомлено, що нею пропущено термін для подачі заяви про прийняття спадщини і цей термін можливо продовжити лише в судовому порядку.

Позивач, допитана в судовому засіданні як свідок за її згоди, пояснила, що її матір ОСОБА_2 до своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 проживала у АДРЕСА_1 . Сама позивач разом зі своїм сином, який має інвалідність, проживають у м.Києві. Доходи позивача складаються лише з пенсії у розмірі 1800 грн. Ані у позивача, ані у її матері не було мобільних телефонів. Вона приїжджала до матері 1 раз на два роки, оскільки частіше відвідувати матір не могла у зв`язку з край важким фінансовим становищем та станом здоров`я свого сину. Про смерть своєї матері позивач дізналася у березні 2021 року, коли сусідка її матері зателефонувала сусідам позивача, щоб ті передали їй. Після цього вона не мала можливості поїхати до Харкова, оскільки було введено карантинні обмеження у зв`язку з пандемією хвороби Covid, а також оскільки у неї не було грошей, щоб дістатися до Харкова з сином та повернутися потім додому.

Як вбачається з копії посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого УСЗН Солом`янської РДА в м.Києві, син позивачки, ОСОБА_4 , є особою з інвалідністю ІІ групи з дитинства.

Таким чином, проаналізувавши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що під час розгляду справи було підтверджено ті фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог. Тому позов підлягає задоволенню.

Так, ч.1 та ч.2 ст.1222 Цивільного кодексу України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. 2. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 цього Кодексу).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст.1223 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Положеннями ч.1 ст.1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.2 ст.1269 ЦК України).

Статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України.

Так, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України).

При цьому, положеннями ч.3 ст.1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини

У постанові від 26.06.2019р. у справі №565/1145/17 Верховний Суд висловив наступну правову позицію: правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

У постанові Верховного Суду від 25.03.2020р.у справі №642/2539/18 містяться аналогічні висновки. У вказаному рішенні Верховний Суд дійшов висновку, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10-13,17, 258-259, 263-265 ЦПК України,-

Вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Визначити додатковий строк для подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом шести місяців з дня набрання цим рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: Харківська міська рада (м.Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

Повний тест рішення складено 28.01.2022р.

Суддя І.С. Блага