Ухвала суду № 102781611, 15.02.2019, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Єдиний унікальний номер 205/9246/18

У Х В А Л А

15 лютого 2019 року колегія суддів Ленінського районного суду міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді – Калініченка Г.П.

суддів - Нощенка І.С., Скрипник К.О.

при секретарі – Жидковій Н.В.

за участю прокурора – Майорськоъ А.В.

захисника - адвоката Тооде І.В.

розглядаючи в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні суду перебуває вказаний обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , мотивуючи його наявністю ризиків для даного кримінального провадження, що передбачені ст.177 КПК України.

Так, прокурор посилався на те, що в разі зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш м`який, останній матиме потенційну можливість ухилятися від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1 раніше судимий, не має міцних соціальних зв`язків та постійного місця реєстрації, а також прокурор вказав на існування потенційного ризику незаконного впливу з боку обвинуваченого на свідків і потерпілу, які, наразі не допитані в судовому засіданні.

Крім того, Крім цього, прокурор звертав увагу колегії суддів й на тяжкості покарання, яке загрожує обвинуваченому у випадку визнання його винуватим у вчиненні злочину.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 – адвокат Тооде І.В., проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, при цьому заявила власне клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі. В обґрунтування свого клопотання захисник зазначила, що прокурором не було доведено реальну наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також зазначила про необхідність надання обвинуваченого ОСОБА_1 належного лікування, яке він не може отримати в умовах тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 також заперечував проти клопотання прокурора, при цьому підтримав клопотання свого захисника – адвоката Тооде І.В., про зміну йому запобіжного заходу на більш м`який.

Вислухавши клопотання прокурора і захисника, думку обвинуваченого та потерпілого, дослідивши їх доводи і обґрунтування, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під

вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , підлягає задоволенню, а відповідно у задоволенні клопотання сторони захисту має бути відмовлено з наступних підстав.

Так, колегія суддів вважає обґрунтованим клопотання прокурора в частині наявності ризиків, прямо передбачених ст.177 КПК України, зокрема, щодо можливості ухилення обвинуваченим від суду шляхом переховування, оскільки ОСОБА_1 не має постійного місця реєстрації та є особою, раніше судимою, а також щодо ризику здійснення незаконного впливу на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, так як вказані особи відомі обвинуваченому, і вони на даний час не були допитані в ході судового розгляду даного кримінального провадження, а отже обвинувачений потенційно може здійснити незаконний вплив на вказаних осіб з метою зміни ними своїх показань у суді, що є реальним ризиком для даного кримінального провадження.

Більше того, колегією суддів при прийнятті даного рішення враховано і практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення від 26.06.1991 року у справі «Летельє до Франції», в якому зазначено, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати у суспільства таку реакцію, що виправдовує попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Також, колегією суддів, у відповідності до п.2 ч.1 ст.178 КПК України, взято до уваги і тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 в разі визнання його винуватим у інкримінованому злочині, який, відповідно до положень ст.12 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів предметом якого є життя і здоров`я особи.

Відтак, на думку колегії суддів, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш прийнятним за вказаних умов, і навіть з урахуванням виключності такого заходу забезпечення кримінального провадження, він повністю відповідає вимогам нині діючого КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 331, 369, 371, 372 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, а саме до 15 квітня 2019 року включно.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого – адвоката Тооде І.В. про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Калініченко Г.П.

Судді Нощенко І.С.

Скрипник К.О.

З оригіналом згідно: Головуючий суддя -

Секретар -