Вирок № 102781610, 26.01.2022, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

26.01.2022 Єдиний унікальний номер 205/9246/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2022 року колегія суддів Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Калініченка Г.П.

суддів - Скрипник К.О., Нощенка І.С.

при секретарі - Панюті В.І.

по кримінальному провадженню, внесеному 26.10.2018 року у Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018040690002814

про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Борщівка, Гомельської області, Республіка Білорусь, білоруса, громадянина України, який має середню освіту, офіційно непрацевлаштований, неодружений, місця реєстрації не має, до затримання фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимий згідно з положеннями ст.89 КК України, з 27.10.2018 року знаходиться під вартою в умовах ДУ «ДУВП (№4)», у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю прокурора - Ткаченка О.О.

захисника - адвоката Тооде І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро вказане кримінальне провадження, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 25.10.2018 року в період часу з 17:00 годин до 22:00 годин знаходився у квартирі АДРЕСА_2 , тобто за місцем свого фактичного проживання, разом з власником вказаної квартири ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким спільно розпивали спиртні напої. Останній на той момент лежав на ліжку, де між ними на ґрунті особистих неприязних стосунків раптово виник конфлікт. Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння, раптово виник злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_2 .

Надалі ОСОБА_4 , реалізуючи вищевказаний злочинний умисел, знаходячись у вищевказаній кімнаті, тримаючи в правій руці кухонний ніж з дерев`яною рукояткою та сколом на кінцівці леза, визначив його знаряддям вчинення кримінального правопорушення. Продовжуючи тримати вищевказаний кухонний ніж у руці, ОСОБА_4 повернувся в бік ОСОБА_2 , який, в свою чергу, продовжував лежати на ліжку. ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи та свідомо бажаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілого, скориставшись тим, що ОСОБА_2 лежав на дивані, а тому не міг спричинити дієвий опір, умисно, з силою, наніс ОСОБА_2 два удари колото-ріжучою частиною зазначеного кухонного ножа, який утримував у правій руці, в область лівої бічної поверхні грудної клітини та шиї.

Після того, як ОСОБА_4 переконався в тому, що ОСОБА_2 більш ознак життя не подає, а отже бажані для нього суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті особи настали, не вживши заходів для надання своєчасної медичної допомоги ОСОБА_2 та не повідомивши про інцидент співмешканцю останнього ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ліг спати.

У результаті умисних протиправних дій ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних ран. Рана №1 непроникаюча, розташована за правим вухом. Рана №2 є проникаючою, розташована на бічній поверхні тулуба між 5-м та 6-м ребрами зліва з ушкодженням легені та серця, яке ускладнилось значною внутрішньою кровотечею. Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі.

Смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , настала від проникаючого колото-різаного поранення грудини з ушкодженням легені та серця, яке ускладнилось значною внутрішньою кровотечею.

Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_1 суду пояснив, що він визнає факт заподіяння ним смерті потерпілому ОСОБА_2 , проте заперечує умисний характер своїх дій, які призвели до таких наслідків.

Потерпілий ОСОБА_2 був його знайомим. В квартирі останнього за адресою: АДРЕСА_2 , він проживав протягом деякого часу. Разом з ними, в кватирі ОСОБА_2 також винаймав кімнату ОСОБА_5 .

25.10.2018 року зранку, вони всі разом знаходилися в квартирі ОСОБА_7 . Він ( ОСОБА_8 ) та ОСОБА_7 перебували в одній кімнаті, а ОСОБА_5 перебував окремо в іншій кімнаті. Знаходячись у кімнаті, ОСОБА_2 лежав на дивані, а він ( ОСОБА_1 ) сидів поряд на м`якому пуфику, боком до потерпілого, і нарізав хліб кухонним ножем, який утримував у руці.

В цей час, потерпілий ОСОБА_7 без причини, почав ображати його, виказувати погрози, в зв`язку з чим між ними почалася словесна перепалка, в ході якої потерпілий зненацька вдарив його пультом для телевізора по голові. З огляду на раптову агресивну поведінку ОСОБА_7 , він ( ОСОБА_1 ), відмахуючись від ОСОБА_2 , наніс останньому удар правою рукою в область шиї, після чого наніс ще один удар в область грудної клітини. Лише після того, як він здійснив другий удар і дістав з тіла ОСОБА_2 ніж, він усвідомив, що саме ним - ножом, а не кулаком, він наносив потерпілому удари.

Після цього, усвідомивши скоєне і побачивши, що ОСОБА_2 вже помер, він залишив потерпілого лежати на дивані, при цьому не викликав швидкої допомоги, так як злякався скоєного, а пішов на кухню, де помив вказаний ніж і поклав його між шухлядами у коридорі.

Через деякий час з сусідньої кімнати вийшов ОСОБА_5 , і він ( ОСОБА_1 ) не повідомив йому про скоєне, а тому ОСОБА_10 вважав, що ОСОБА_2 спить. В подальшому вони пішли з квартири у своїх справах. Про те, що ОСОБА_7 помер, він нікому зі своїх знайомих, з якими зустрічався у цей день, не повідомляв.

Коли він повернулися до квартири, ОСОБА_5 вже було відомо що ОСОБА_2 помер, і ОСОБА_5 запропонував в цей день не викликати працівників поліції і швидку, а наступного дня піти до сестри ОСОБА_2 і повідомити про смерть останнього, на що він ( ОСОБА_1 ) погодився.

Наступного дня ОСОБА_5 пішов до сестри потерпілого, а він пішов до свого товариша у сусідній під`їзд, де його через деякий час і затримали працівники поліції.

Колегія суддів вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 , в скоєнні інкримінованого йому злочині, при обставинах викладений у цьому вироку, повністю підтверджується дослідженими під час судового розгляду доказами, які суд вважає належними та допустимими у відповідності до положень ст.ст.85,86 КПК України.

Так, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав такі показання.

Обвинувачений ОСОБА_1 є раніше йому відомим, так як вони разом проживали у квартирі потерпілого ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , при цьому сам потерпілий також проживав у вказаній квартирі в одній з кімнат.

Одного дня, в кінці жовтня 2018 року у вечірній час, він разом з ОСОБА_2 , перебуваючи у кухні квартири, разом вжили алкогольні напої, після чого він пішов спати. В цей же час ОСОБА_1 , перебував у іншій кімнаті квартири.

Коли наступного дня, він прокинувся зранку, ОСОБА_8 повідомив йому, що ОСОБА_2 іще спить і його не слід турбувати.

Після цього, він ( ОСОБА_5 ) пішов з квартири у своїх справах, а коли повернувся ввечері, то побачив, що двері квартири відчинені, а ОСОБА_1 відсутній. Підійшовши до ліжка де лежав ОСОБА_7 , він побачив, що останній дуже блідий і не дихає, перевіривши пульс останнього, виявив його відсутність, зрозумів що ОСОБА_7 помер.

Через деякий час до квартири прийшов ОСОБА_1 , і він йому повідомив, що ОСОБА_2 помер і лежить на своєму дивані, на що ОСОБА_8

Здивувався, повідомивши, що він лише нещодавно розмовляв з ним.

Після цього вони вирішили піти до магазину, та придбати пляшку горілки. Повернувшись до квартири потерпілого, вони разом випили горілку та вирішили не викликати в цей день поліції та швидку допомогу.

Наступного ранку ОСОБА_1 викинув з квартири старі речі і свій матрац, а він ( ОСОБА_5 ) пішов до сестри ОСОБА_2 , яка прийшла до квартири разом з колишньою дружиною потерпілого, і після огляду трупу, вони викликали поліцію.

Після прибуття працівників поліції і огляду ними трупа, виявилося, що на тілі потерпілого ОСОБА_2 було два колото-різаних поранення.

Крім показань свідка ОСОБА_5 , в судовому засіданні були досліджені письмові докази обвинувачення, а саме:

- відповідно до протоколу огляду трупа від 26.10.2018 року, плану-схеми і фото-таблиці до нього, в ході огляду квартири АДРЕСА_2 , було виявлено труп ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з двома колото-різаними пораненнями, а саме - проникаюче поранення в області грудної клітини та не проникаюче поранення шиї, які останньому 25.10.2018 року ножом заподіяв ОСОБА_1 і від яких настала смерть ОСОБА_2 ;

- згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №2320 від 27.10.2018 року, смерть потерпілого ОСОБА_2 настала від гострої крововтрати внаслідок проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини, заподіяного в ході нападу з використанням гострого предмету з метою вбивства;

- із протоколів огляду місця події від 25.10.2018 року і 27.10.2018 року та фото-таблиць до них слідує, що об`єктом огляду є квартира АДРЕСА_2 , в одній з кімнат якої 25.10.2018 року обвинувачений ОСОБА_1 наніс два колото-різаних поранення потерпілому ОСОБА_2 , від яких настала смерть останнього; в ході огляду виявлено: сліди крові ОСОБА_2 на дивані і постільній білизні у вказаній кімнаті, а також в приміщені кухні виявлено ніж, яким ОСОБА_1 наніс колото-різані поранення потерпілому;

- згідно з висновком судово-медичної експертизи №2320/771-Е від 23.11.2018 року, потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді двох колото-різаних ран. Рана №1 непроникаюча, розташована за правим вухом. Рана №2 є проникаючою, розташована на бічній поверхні тулуба між V-м та VІ-м ребрами зліва з ушкодженням легені та серця, яке ускладнилось значною внутрішньою кровотечею. Вказані тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі;

- із висновку судово-медичної експертизи ножа №1119 від 28.11.2018 року слідує, що на ножі, вилученому в ході огляду приміщенні кухні квартири АДРЕСА_2 , було виявлено сліди крові та визначений білок людини; вказані сліди крові на клинку ножа могли походити від потерпілого ОСОБА_2 ;

- як слідує з висновку експерта №1249-МК від 07.12.2018 року, ушкодження на шматку шкіри за вухом праворуч від потерпілого ОСОБА_2 , могли бути заподіяно клинком представленого на експертизу ножа, за умови його цілісного стану. (Вказаний ніж було вилучено 27.10.2018 року під час огляду квартири АДРЕСА_2 , де було скоєно вбивство потерпілого ОСОБА_2 );

- згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 16.11.2018 року і відеозапису до нього, обвинувачений ОСОБА_1 розказав і показав механізм нанесення ним двох ударів потерпілому ОСОБА_2 , які він заподіяв кухонним ножом у вечірній час 25.10.2018 року в приміщенні квартири АДРЕСА_2 . А саме, в ході слідчого експерименту обвинувачений ОСОБА_8 зазначив, що перший удар ножем він наніс в область шиї потерпілого, а другий - в область його грудної клітини зліва;

- відповідно до постанови про визнання речових доказів від 27.10.2018 року, чоловічі речі зі слідами РБК, змиви РБК з ванної кімнати, сліди долонь рук, 5 кухонних ножів, матрац зі слідами РБК визнано речовими доказами і направлено на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області;

- згідно з постановою про визнання речових доказів від 07.12.2021 року, металевий ніж з обламаним клинком визнано речовими доказами і направлено на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області. (Вказаний ніж було досліджено у судовому засіданні);

- відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №357 від 07.12.2018 року, ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки в період інкримінованого йому діяння не страждав і в теперішній час не страждає; виявляв раніше і виявляє на теперішній час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності; під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Оцінюючи наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду, і його умисні дії, що виразилися в умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі, за ч.1 ст.115 КК України кваліфіковані правильно.

Колегія суддів детально дослідивши показання обвинуваченого ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 , з`ясовуючи обставини, які б передували нанесенню обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2 , від яких останній помер, а саме, стосунки між обвинуваченим та потерпілим на момент скоєння злочину, наявність встановленого конфлікту, який міг би слугувати мотивом скоєння вбивства, приходить до висновку про відсутність переконливих доказів на підтвердження показів обвинуваченого, щодо неправомірних дій потерпілого ОСОБА_2 , які б могли викликати необхідність захисту від них з боку ОСОБА_1 , що вказує на однозначний висновок про направленість умислу обвинуваченого, а саме на умисне вбивство ОСОБА_2 ..

На переконання суду, не є доказом, який би виправдовував дії обвинуваченого ОСОБА_1 , або впливав на юридичну кваліфікацію скоєного ним злочину, висновок судово медичної експертизи №3636 від 01.10.2018 року, згідно якого слідує, що при огляді обвинуваченого 29.10.2018 року, експертом виявлено на потилиці марлеву пов`язку, яка фіксована до шкіри та волосся смужкою білого пластиру. Вказане може свідчити про наявність тілесного ушкодження у обвинуваченого, яке було завдане потерпілим ударом дистанційним пультом для телевізору, однак вказане ушкодження не можливо вважати хоча б на скільки суттєвим.

Крім того, колегія суддів критично відноситься до показів обвинуваченого ОСОБА_1 , в частині того, що наносячи ударів потерпілому ОСОБА_2 він нібито не усвідомлював, що наносить їх саме ножем, вважаючи, що завдає їх рукою зжатою в кулак, діючи інстинктивно, відбиваючись від потерпілого, який зненацька вдарив його по голові дистанційним пультом для телевізора.

Оцінюючи показання обвинуваченого з дотриманням критерію «поза розумний сумнів», колегія суддів, переконливо вважає, що ОСОБА_1 не міг не усвідомлювати характер своїх дії, коли в дуже короткий проміжок часу, він за допомогою ножа нарізав хліб до столу і потім, під час несподівано виниклого конфлікту з потерпілим, почав тою ж рукою, у якій утримував ніж, наносити удари, один з яких в область шиї, а другий в область грудної клітини потерпілому, маючи можливість та час оцінити виниклу ситуацію та не діяти в такий спосіб.

На правильність висновків суду про кваліфікацію злочинних дій обвинуваченого ОСОБА_1 саме як умисного вбивства, крім іншого вказує правова позиція, викладена у п.22 постанови Пленуму Верховного суду України від 07 лютого 2003 року «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи», згідно якого, питання про умисел, у тому числі на позбавлення іншої особи життя, необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.

Сукупністю всіх досліджених доказів та обставин вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення доведено зміст і спрямованість його єдиного умислу саме на умисне вбивство потерпілого, зокрема те, що обвинувачений наніс два ножових поранення потерпілому. При цьому тілесні ушкодження потерпілому були спричинені у життєво важливі органи людини - грудну клітину, з пошкодженням внутрішніх органів, що знаходиться у прямому причинному зв`язку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_2 ..

Так, знаряддям злочину, яке ОСОБА_1 обрав для вчинення злочину, став кухонний ніж, який мав ознаки гострого предмета з колюче-ріжучими властивостями, а тому була велика ймовірність того, що при його застосуванні можливо заподіяти смерть людині. Також судом взято до уваги локалізацію і кількість нанесених обвинуваченим ударів, передусім - удару в область грудної клітини потерпілого зліва, тобто, у місцезнаходження життєво важливих органів з їх внутрішнім ушкодженням, колото-різане поранення яких без надання невідкладної медичної допомоги потерпілому, призвело до настання його смерті. Вказаний висновок підтверджується наявним висновком судово-медичної експертизи №2320/771-Е від 23.11.2018 року, щодо причини смерті потерпілого ОСОБА_2 ..

Також колегією суддів враховано поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 безпосередньо після спричинення ножових поранень потерпілому, який не намагався вжити заходів задля збереження життя останнього, адже не надав будь якої допомоги, у тому числі шляхом звернення за допомогою, виклику швидкої медичної допомоги та іншої, залишивши потерпілого ОСОБА_2 на місці скоєння злочину - на дивані у кімнаті, де він і помер.

Обговорюючи питання про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд керується ст.65 КК України і враховує ступінь тяжкості скоєного ним діяння, яке, відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, однак за результатами проведеної судової психіатричної експертизи виявляв на момент вчинення злочину і виявляє на теперішній час психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , у відповідності до ст.ст.66,67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до обґрунтованого висновку про те, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, з реальним відбуванням покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_1 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Процесуальні витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні підлягає вирішенню судом у порядку, встановленому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.371, 373, 374 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 (дев`ять) років.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з 27.10.2018 року.

Речові докази:

* чоловічі речі зі слідами РБК, змиви РБК з ванної кімнати, сліди долонь рук, 5 кухонних ножів, матрац зі слідами РБК, які направлено на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити;

* металевий ніж з обламаним клинком, який направлено на зберігання до камери схову Новокодацького ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити.

Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя Калініченко Г.П.

Судді Скрипник К.О.

Нощенко І.С.

З оригіналом згідно: Головуючий суддя -

Секретар -