Рішення № 10277902, 01.07.2010, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2010 р. Справа № 9/37. За позовом Національного олімпійського комітету України м. Київ до Приватного підприємця ОСОБА_3 м. Чернівці

про стягнення заборгованості 62459,15 грн.

Суддя М.І. Ніколаєв

представники:

від позивача Навроцький С.В., довіреність від 12.05.2010 року.

від відповідача ОСОБА_3, приватний підприємець

СУТЬ СПОРУ: Національний олімпійський комітет України м. Київ звернувся з позовом до приватного підприємця ОСОБА_3 м. Чернівці, в якому просить визнати розірваним договір №123 від 04.08.2008 року та стягнути заборгованість за вказаним договором в сумі 62459,15 грн., в тому числі 52100,00 грн. основного боргу, 6712,15 грн. пені та 3647,00 грн. штрафу.

Ухвалою від 26.04.2010 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 18.05.2010 року за участю представників сторін.

Ухвалою суду від 18.05.2010 року у звязку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 08.06.2010 року, а ухвалою суду від 08.06.2010 року - на 01.07.2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2010 року звернувся з клопотання про уточнення позовних вимог в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 52100,00 грн. основного боргу, 6712,15 грн. пені та 3647,00 грн. штрафу.

Відповідач у судовому засіданні позов в усній формі визнав.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.08.2008 року між сторонами укладено Договір № 123, згідно умов якого замовник (Національний олімпійський комітет України) доручає, а виконавець (субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_3) бере на себе зобовязання виготовити та поставити значки (надалі продукція) відповідно до технічних вимог, що містяться в додатку №1 до Договору. (пункт 1.1 Договору).

Згідно пункту 3.4 Договору виконавець здійснює доставку продукції за власний рахунок, а згідно пункту 3.7 датою поставки продукції є дата, коли продукція передана у власність замовнику, що підтверджується певними документами (накладними, актами приймання-передачі).

Згідно з пунктом 2.1 Договору, вартість робіт становить 104200,00 грн. без ПДВ., а відповідно до пунктів 4.1, 4.3 замовник здійснює оплату за виготовлення продукції шляхом перерахування безготівкових коштів на поточний рахунок виконавця, у розмірі 50% від загальної вартості протягом 3-ох днів з моменту підписання договору. Замовник здійснює оплату продукції у розмірі 25% від вартості продукції після отримання першої партії значків та 25% від вартості продукції після здійснення повної вартості продукції. (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 3.3 Договору відповідач зобовязується поставити продукцію позивачу в наступному порядку:

I партія обсягом 100 комплектів значків та 100 титульних знаків до 24 серпня 2008 року;

II партія обсягом 100 комплектів значків та 100 титульних знаків до 04.09.2008 року.

Дата закінчення договору 31 грудня 2008 року. ( пункт 3.9 Договору).

Відповідно до платіжного доручення №6537 від 04.08.2008 року позивачем перераховано відповідачу передоплату за значки згідно договору №123 від 04.08.2008 року в загальній сумі 52100,00 грн.

Пунктом 9.4 Договору передбачено, що за порушення з вини Виконавця строків виконання послуг, він сплачує замовнику пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від суми, Договору.

10.06.2009 року позивач звернувся з претензією до відповідача, в якій просить останнього негайно розірвати договір №123 від 04.08.2008 року та повернути 62520,00 грн., в тому числі 52100,00 грн. заборгованих коштів, пеню в сумі 6712,15 грн. та штраф (7% від суми за прострочення понад 30 днів) -3647,00 грн. Дана претензія отримана відповідачем, проте залишена без відповіді, при цьому заборговані кошти позивачу не повернуто.

Згідно статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як встановлено судовим слуханням, позивач умови договору виконав та здійснив оплату за виготовлення продукції у розмірі 52100,00 грн., тобто 50% від загальної вартості продукції, що підтверджується платіжним дорученням №6537 від 04.08.2008 року, проте відповідач в порушення умов договору продукцію передбачену договором не виготовив та не поставив.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а як зазначалося вище, відповідач неналежним чином виконав свій обовязок щодо виготовлення та поставлення продукції, а тому з нього слід стягнути 52100,00 грн. боргу.

Крім того, за несвоєчасну оплату наданих послуг з відповідача стягується 6712,15 грн. пені (штрафних санкцій) за серпень 2008 року жовтень 2009 року, що передбачено пунктом 9.4. Договору та ст.549 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, тому заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 3647,00 грн. штрафу та 6712,15 грн. пені свідчать про намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання (щодо виготовлення та поставки продукції), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. На підставі вищевикладеного у задоволенні стягнення з відповідача 3647,00 грн. штрафу слід відмовити.

Аналогічну позицію викладено у постанові Вищого господарського суду України по справі № 8/80-09 від 29.10.2009 року.

Таким чином вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими.

Судові витрати пропорційно задоволеним вимогам віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтею 526 Цивільного кодексу України, статтями 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Заяву про уточнення позовних вимог прийняти.

2.Позов задовольнити частково.

3.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1, (код НОМЕР_1) на користь Національного олімпійського комітету України м. Київ, вул. Еспланандна, 42 (код 00013238) 52100,00 грн. основного боргу, 6712,15 грн. пені, 588,13 грн. державного мита та 222,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв