Рішення № 10277871, 05.07.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                            Справа №01/1065

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чевгуза О.В., секретаря судового засідання Швидкої О.В., за участю представників сторін:

від позивача – Петрухнов В.І. – представник за довіреністю,

від відповідача – Мовчан О.А. –представник за довіреністю,

третя особа –представник не з’явився,

розглянувши в приміщенні господарського суду Черкаської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛіД”, м. Бровари, Київська область

до державного підприємства “Кам’янський спиртогорілчаний комбінат”, м. Кам‘янка, Черкаська область

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору – відділ державної виконавчої служби Кам’янського районного управління юстиції

про стягнення 52 498,66 грн.-

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з державного підприємства “Кам’янський спиртогорілчаний комбінат” 46066,00 грн. - інфляційних компенсацій та 3 % річних у розмірі 6432,66 грн. за невиконане зобов’язання.

          Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 05 липня 2010 року.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши доводи представників сторін, вважає за необхідне позов задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20 січня 2006 року по справі 03/532 з державного підприємства “Кам’янський спиртогорілчаний комбінат” на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛіД” стягнуто заборгованість у розмірі 71 472,55 грн.

01 червня 2006 року відділом державної виконавчої служби Кам’янського районного управління юстиції відкрите виконавче провадження за наказом господарського суду Черкаської області від 31 травня 2006 року по справі №03/532 про стягнення з відповідача 71 472,55 грн.

29 січня 2008 року постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду змінено спосіб виконання рішення господарського суду Черкаської області від 20 січня 2006 року, звернено стягнення на майно, що належить відповідачеві.

Постановою від 23 червня 2009 року відділом ДВС Кам’янського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження у справі про примусове виконання наказу господарського суду Черкаської області від 29 січня 2008 року по справі 06-03/532 про стягнення з ДП “Кам’янський спиртогорілчаний комбінат” шляхом звернення стягнення на майно в сумі 71472,55 грн. боргу на користь ТОВ “ГАЛіД”.

Сума боргу відповідача перед позивачем на час звернення з позовом до суду складає 71 472,55 грн.

Внаслідок невиконання відповідачем грошових зобов’язань за період з 2007 року по 2010 рік позивач поніс втрати, а саме 46 066,00 грн. –збитки від інфляції та 6432,66 грн. –3 % річних.

Загальна сума втрат позивача складає 52498,66 грн., які останній просить стягнути з відповідача у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, з-поміж іншого, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних та 3 % річних за весь час прострочення обґрунтованими та законними.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевказаного, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення звідповідача інфляційних в розмірі 46066,00 грн. та 3 % річних в розмірі 6432,66 грн. обґрунтованими, доведеними наявними в матеріалах справи доказами, а відповідно такими, що підлягають до задоволення.

Суд вважає розрахунки сум втрат такими, що вчинені відповідно до чинного законодавства.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач пояснив, що в даний час господарським судом порушене провадження у справі про банкрутство відповідача і тому нарахування інфляційних та відсотків річних є безпідставними. Суд не приймає до уваги ці заперечення проти позову, оскільки відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Втрати від інфляції та відсотки річних не відносяться до неустойки та санкцій у розумінні зазначеної вище норми.

Аналогічна правова позиція викладена у інформаційному листі Верховного суду України від 15.07.2005 р. та пункті 50 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18 грудня 2009 року N 15 «Про судову практику в справах про банкрутство».

На підставі вищевказаного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 46066,00 грн. –донарахування у зв’язку з інфляцією, 6432,66 грн. –3 % річних, 525,00 грн. –витрат на оплату державного мита і 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства “Кам‘янський спиртогорілчаний комбінат”, вул. Сердюка,1, м. Кам‘янка, Черкаська область, код 00376998, р/р 26001305554 в Кам‘янському відділенні “Ощадбанку”, МФО 354596 на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛіД”, вул. Короленка, б.57, м. Бровари, Київська область, код 31256790 46066,00 грн. –донарахування у зв’язку з інфляцією, 6432,66 грн. –3 % річних, 525,00 грн. –витрат на оплату державного мита і 236,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя О.В.Чевгуз