Ухвала суду № 102778524, 26.01.2022, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/3050/18

Провадження № 2-п/521/45/22

УХВАЛА

26 січня 2022 року місто Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Мирончук Н.В.,

секретаря судового засідання – Шлапак А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 521/3050/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Малиновського районного суду м Одеси перебувала цивільна справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.

15 травня 2018 року Малиновським районним судом м. Одеси у вказаній цивільній справі ухвалено заочне рішення, яким позов «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості було задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість по донарахованих відсотках за кредитним договором № 014/0022/82/69007, від 04.01.2007 року в сумі 16 890,94 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на дату розрахунку, становить 450 102,37 гривень; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» витрати по сплаті судового збору у сумі 6751,54 грн.

Не погодившись із вказаним заочним рішенням, відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про його скасування та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження, а також зупинення стягнення на підставі виконавчого листа № 521/3050/18, виданого Малиновським районним судом м. Одеси 21 червня 2018 року.

В обґрунтування заявленого, ОСОБА_1 вказала, що про існування вказаного рішення їй стало відомо лише після ознайомлення її представника з матеріалами цивільної справи 521/3050/18.

Також, заявник вказала, що копію позовної заяви з додатками вона не отримувала, судові повістки про виклик не отримувала, тобто належним чином повідомлена про місце та час розгляду справи не була.

Крім того, заявник вказала, що їй було відомо про її зобов`язання перед банком, але не знаючи про наявність заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеси, від 15 травня 2018 року, в період з липня 2019 року по лютий 2020 року сплачувала на реквізити банку суму еквівалентну 2300 доларів США. Однак, як вказує заявник, ця сума на теперішній час фактично не врахована ні позивачем, ні виконавцем.

Окрім того, ОСОБА_1 вказала, що не погоджується із донарахованими відсотками за кредитним договором № 014/0022/82/69007, від 04.01.2007 року, оскільки рішенням Малиновського районного суду м. Одеси, від 08 грудня 2009 року, було вирішено стягнути суму заборгованості за кредитним договором, а тому подальше нарахування процентів за цим же кредитним договором є неправомірним.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до матеріалів справи, відповідачу у справі направлялися ухвала про відкриття провадження, судові повістки про виклик до суду, за адресою, вказаною у позовній заяві та яка є її зареєстрованим місцем проживання згідно довідки відділу обліку та моніторингу ГУ ДМС в Одеській області: АДРЕСА_1 .

Проте, відправлення не були отримані адресатом, що підтверджується повернутими на адресу суду конвертами з відміткою «За закінченням терміну зберігання». (а. с. 70, 75).

Вказані відповідачем обставини, на підтвердження своїх заперечень проти позову, можуть мати істотне значення для повного та всебічного розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_1 про розгляд цивільної справи № 521/3050/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, повідомлена не була та докази, на які посилається заявниця у своїй заяві до суду, можуть мати істотне значення для повного та всебічного розгляду справи, тому є підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в загальному порядку.

Стосовно вимоги ОСОБА_1 щодо призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження, то суд зазначає, що у відповідності до п. 1 ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.

Положеннями п. 1 ч. 6 зазначеної статті визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є, зокрема, справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, ціна позову складає 450102,37 грн., що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому справа підлягає призначенню до розгляду в порядку загального позовного провадження, зі стадії підготовчого судового засідання.

Тому, виходячи з аналізу наведеної норми права, вимога ОСОБА_1 щодо призначення справи до розгляду за правилами спрощеного провадження, не може бути задоволена.

Згідно ч. 2 ст. 286 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п`ятнадцяти днів, з дня її надходження.

У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення, суд може своєю ухвалою скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду.

Стосовно вимоги заяви ОСОБА_1 , про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно ч. 5 ст. 124, п. 9 ст. 129 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. До основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню по всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

У відповідності до вимог ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Цивільним процесуальним законодавством передбачено наявність у суду права зупинити стягнення за виконавчим документом у порядку: забезпечення позову, перегляду судового рішення судом касаційної інстанції, оскарження дій державного виконавця.

Положеннями ст. ст. 284 – 288 ЦПК України, які регулюють порядок перегляду заочного рішення, не передбачено зупинення стягнення за виконавчим документом на стадії вирішення питання про перегляд заочного рішення, у зв`язку з чим вимога про зупинення стягнення на підставі виконавчого листа задоволенню не підлягає.

Проте, у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню, у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 та скасування заочного рішення Малиновського районного суду міста Одеси, від 15 травня 2018 року, то у даному випадку виконавче провадження, відкрите за виконавчим листом у справі № 521/3050/18, підлягає закінченню.

Приписами ч. 2 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин, або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Частиною третьою ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що, у випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-7, 9-12, 14-19 частини першої цієї статті, виконавчий документ надсилається разом із постановою про закінчення виконавчого провадження до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

Керуючись ст. ст. 280 – 288 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 521/3050/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, задовольнити.

Заочне рішення Малиновського районного суду міста Одеси, від 15 травня 2018 року, у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, – скасувати, і призначити підготовче судове засідання на 22 березня 2022 року о 13 годині 05 хвилин в залі судового засідання № 212 у приміщенні суду.

В іншій частині вимог заяви, відмовити.

Роз`яснити, що у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню, у разі скасування, або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Вказана ухвала суду є підставою для закінчення виконавчого провадження.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Н.В. Мирончук