Рішення № 10277169, 02.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/2902.07.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Храмовій О.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК», м. Київ (ідентифікаційний код 33543684)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин №241 «Продтовари», м. Київ (ідентифікаційний код 19242786)

про: стягнення 3 532,82 грн.

за участю:

представника Позивача –Ручка О.А. (за довіреністю №б/н від 25.08.2009р.);

представника Відповідача – Качур Н.П. (директор).

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК», м.Київ (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин №241 «Продтовари», м. Київ (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 3 532,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов’язань за Договором поставки №2207/07 від 21.11.2006р.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: Договір поставки №2207/07 від 21.11.2006р., товарно-транспортні накладні, правоустановчі документи, претензію, акт звірки взаємних розрахунків станом на 06.11.2009р. підписаний з боку Позивача, докази направлення акту звірки та претензії.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 54-57 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні 25.03.2010р. надав копію довідки з ЄДРПОУ органів статистики щодо статусу та місцезнаходження Відповідача, акт звірки взаєморозрахунків з доказами направлення Відповідачу станом на 12.03.2010р., копію довідки про розрахункові рахунки Позивача.

Представник Позивача у судовому засіданні 02.07.2010р. надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з Відповідача 3524,43грн., надав Акт звірки взаємних розрахунків станом на 12.03.2010р. підписаний з боку Позивача та Відповідача.

Представник Відповідача у судові засідання з’являвся, надав відзив на позову, яким визнав позовні вимоги у розмірі 3524,43 грн., що заявлені у заяві про зменшення розміру позовних вимог.

В зв’язку з відсутністю клопотань з боку сторін щодо фіксації судового процесу, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Позовні вимоги розглядаються з урахуванням їх зменшення, відповідно до заяви про зменшення позовних вимог від 02.07.2010р.

Зважаючи на строки вирішення спору передбачені ст.69 Господарського процесуального кодексу України та на достатність представлених сторонами документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2006 року між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір поставки №2207/04 (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Постачальник зобов’язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити молоко, молочні продукти ті інші продукти харчування (надалі-продукцію).

Розділом 3 Договору сторони встановили ціну та порядок розрахунків, зокрема:

- Ціна на продукцію формується згідно прайс-листа Постачальника, що діє на дату отримання замовленої продукції та вказується у товарно-транспортних накладних, які є невід’ємною частиною цього Договору (п.3.1.).

- Розрахунки за продукцію, що відпускається, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу останнього. Покупець зобов’язується оплатити кожну отриману відповідно до положень цього Договору партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її отримання (п.3.3).

Як вбачається з наданих Позивачем товарно-транспортних накладних за період з 06.06.2008р. по 12.06.2008р. Відповідачу поставлено продукцію на загальну суму 4132,82 грн.:

№КВНК266805 від 06.06.2008р. на суму 2062,70грн.

№КВНК270975 від 09.06.2008р. на суму 713,98грн.

№КВНК275907 від 12.06.2008р. на суму 1356,14грн.

Проте Відповідач не в повному обсязі сплатив суму поставленої продукції, в результаті чого заборгованість склала 3 524,43грн. Згідно наданого до матеріалів справи акту звіряння розрахунків станом на 12.03.2010р., підписаного з боку обох сторін, виведено сальдо на користь Позивача у сумі 3 524,43 грн.

10.11.2009р. Позивач направив Відповідачу досудове попередження –претензію №344 від 06.11.2009р. та акт звірки, проте відповідь не отримав, що підтверджено поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист від 10.11.2009р.

Посилаючись на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань з оплати продукції згідно умов Договору поставки №2207/07, Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Відповідач визнав позовні вимоги у сумі 3524,43 грн. у повному обсязі.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність позову що розглядається полягає у примусовому спонуканні Відповідача до виконання грошових зобов’язань за договором поставки.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов’язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов’язаний сплатити постачальнику певну грошову суму.

В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов’язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір поставки №2207/07 від 21.11.2006р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Позивачем на адресу Відповідача була здійснена поставка продукції за період з 06.06.2008р. по 12.06.2008р. на загальну суму 4132,82 грн., що підтверджено товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи:

№КВНК266805 від 06.06.2008р. на суму 2062,70грн.

№КВНК270975 від 09.06.2008р. на суму 713,98грн.

№КВНК275907 від 12.06.2008р. на суму 1356,14грн.

Згідно п.3.3. Договору розрахунки за продукцію, що відпускається, здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення грошових коштів в касу останнього. Покупець зобов’язується оплатити кожну отриману відповідно до положень цього Договору партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її отримання.

Між тим, Відповідачем не були виконані грошові зобов’язання із сплати поставленої продукції у встановлений строк та у повному обсязі, в результаті чого заборгованість склала 3 524,43грн. Вказане підтверджено, також Актом звіряння розрахунків станом на 12.03.2010р., підписаного з боку обох сторін, відповідно до якого сальдо на користь Позивача становить 3 524,43 грн.

Таке невиконання грошових зобов’язань кваліфікується судом як порушення зобов’язання у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу, що узгоджується із правами постачальника, передбаченими ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості перед Позивачем за поставлену у період з 06.06.2008р. по 12.06.2008р.. продукцію та її розмір, підтверджується матеріалами справи, Відповідачем в порядку ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не тільки не спростована (наявність)/недоведене припинення зобов’язання будь-яким передбаченим законом способом, але й визнається, а розмір підтверджується підписаним актом звіряння взаємних розрахунків, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсягу –у сумі 3524,43 грн.

При цьому, відносно врахування позиції Відповідача щодо визнання позовних вимог в частині основного боргу, суд наголошує на такому:

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Однак, згідно ч. 6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

Оскільки наявність заборгованості підтверджується наявними у матеріалах справи документами, відповідає законодавству і, з огляду на відсутність належних доказів протилежного, станом на момент прийняття цього рішення не погашена, суд, керуючись ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає визнання позову у якості самодостатньої підстави, поряд із власними висновками суду, для прийняття рішення про задоволення позову в цій частині.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст. 49 Господарського кодексу України.

Керуючись ст.ст. 42, 43, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин №241 «Продтовари», м. Київ про стягнення заборгованості у розмірі 3 524,43грн. задовольнити у повному обсягу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин №241 «Продтовари», м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК», м.Київ заборгованість у розмірі: 3 524,43грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин №241 «Продтовари», м. Київ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІМІЛК», м.Київ витрати по сплаті державного мита в розмірі 101,76 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,44 грн.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

За згодою представників сторін у судовому засіданні 02.07.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 02.07.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через Господарський суд міста Києва в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.І. Ягічева