Рішення № 10277006, 30.06.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 р. Справа № 22/84

Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючої судді Малєєвої О.В., судді Круглової О.М., судді Неверовської Л.М.,

при секретарі судового засідання: Липко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк", вул. Зоологічна, 5, м. Київ, 04119,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс", вул. К.Данила, 16а, м.Івано-Франківськ, 76014,

про стягнення заборгованості згідно кредитного договору №01/Ю від 20.10.2004р. у розмірі 11 690,34 євро, з яких: 6 276,95 євро —прострочена заборгованість за кредитом; 1 111,21 євро - прострочена заборгованість за відсотками; 1 161,24 євро —пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 140,94 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 3 000,00 євро - штраф відповідно до п.4.4. кредитного договору, та 5 771,60 грн., з яких: 5 275,93 грн. - інфляційні збитки за кредитом; 495,67 грн. - інфляційні збитки за відсотками,

за участю представників сторін:

від позивача: Венгренюк Р.Я. (довіреність № 03/2/312 від 09.02.2010р.)

від відповідача: не з'явились;

                                         в с т а н о в и в:

Відкритим акціонерним товариством "Всеукраїнський Акціонерний банк" заявлений позов до ТзОВ "Новекс" про стягнення заборгованості згідно кредитного договору №01/Ю від 20.10.2004р. в сумі 6462, 34 євро, з яких 6276,95 євро заборгованість по поверненню кредиту, 185,39 євро заборгованість по сплаті відсотків, а також 3171, 43 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та відсотків.

          Позивачем була подана заява вх. №7194 від 21.08.2009р. про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з відповідача заборгованість згідно кредитного договору №01/Ю від 20.10.2004р. в сумі 7075,35 євро, з яких 6276,95 євро заборгованість по сплаті кредиту, 389,37євро заборгованість по сплаті відсотків, 386,18 євро пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 22,85 євро пеня за несвоєчасне погашення відсотків та 1642,04грн. інфляційних збитків. Відповідно до ухвали суду від 12.01.2010р. дана заява прийнята судом.

          Згідно заяви вх. №610 від 01.02.10р. позивач збільшив позовні вимоги - просить суд стягнути з ТзОВ “Новекс” на користь ВАТ “Всеукраїнський Акціонерний банк” заборгованість за кредитним договором 01/Ю від 20.10.04р. у розмірі 11 690,34 євро, з яких: 6 276,95 євро —прострочена заборгованість за кредитом; 1 111,21 євро —прострочена заборгованість за відсотками; 1 161,24 євро —заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту; 140,94 євро —заборгованість по пені за несвоєчасну сплату відсотків, 3000,00 євро —штраф відповідно до п.4.4. кредитного договору та 5 771,60 грн., з яких: 5275,93 грн. - інфляційні збитки за кредитом; 495,67 грн. - інфляційні збитки за відсотками. Ухвалою суду від 30.03.2010р. дана заява прийнята судом.

          У зв'язку з набуттям чинності Закону України «Про акціонерні товариства»найменування банку було змінено на публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк", що підтверджується статутом позивача в новій редакції, зареєстрованій 18.05.2010р.,,свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №625853 від 18.05.2010р., довідкою з ЄДРПОУ №275749 від 20.05.2010р.

          Позивачем подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову вх. №2412 від 01.06.2010р. шляхом накладення арешту, заборони відчуження, заборони експлуатації та передачі на відповідальне зберігання позивачу майна, що належить ТзОВ "Новекс", а саме автомобіль марки SUZUKI Grand Vitara 2.7, 2004 р.в., АТ 5553 АА, кузов №JSAHTX92V00204819. Дана заява мотивована невиконанням відповідачем грошових зобов'язань, на відсутність у нього грошових коштів і можливість задоволення грошових вимог банку тільки за рахунок вказаного заставного майна. Позивач припускає, що відповідач буде вживати заходи щодо незаконного відчуження зазначеного автомобіля, що за період перебування у заставі з даним автомобілем відбулись два страхові випадки, що відповідач не надає це майно для перевірки банку і після 31.12.2009р. Не здійснив його страхування.

          Представник відповідача заперечив щодо задоволення даної заяви, оскільки вжиття заходів до забезпечення позову перешкоджатиме господарській діяльності товариства.

          Суд в задоволенні даного клопотання відмовив з огляду на наступне.

          Відповідно до положень статті 66 ГПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються

предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту (ст. 67 ГПК України). Як зазначено в п.1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики забезпечення позову” від12.12.2006 № 01-8/2776, у вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Враховуючи те, що позивачем заявлена грошова вимога, враховуючи те, що вказаний автомобіль знаходиться в заставі банку, враховуючи визначені ст.67 ГПК України способи забезпечення позову, вказана заява позивача не відповідає наведеним вимогам.

          Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 20.10.2004р. було укладено кредитний договір №01/Ю, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит на придбання автомобіля в сумі 30 000 євро з процентною ставкою 13% річних з терміном користування до 20.10.2008р. Вказує, що додатковою угодою №1 термін кредитного договору було встановлено до 20.10.2009р., а додатковою угодою №2 збільшено процентну ставку до 18% річних. Зазначає, що відповідно до п.1.1. даного договору позичальник взяв на себе зобов'язання повернути отриманий кредит і сплатити відсотки у встановлені договором терміни, а також виконати інші зобов'язання. Відповідно до п.2.3. кредитного договору повренення кредиту повинно було здійснювати щосімячно до 28-го числа кожного календарного місяця згідно графіку. Посилається на те, що відповідач дані зобов'язання належним чином не виконував, що згідно п.2.11.1. та п.2.11.3. дало право банку достроково вимагати поверенння кредиту. За порушення зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків нарахував згідно п.4.3. кредитного договору пеню в розмірі подвійної процентної ставки за кожний день прострочення. За вказані порушення позивач також просить стягнути штраф згідно п.4.4. кредитного договору. Застосовуючи ч.2 ст.625 ЦК України, вказує на обов'язок відповідача сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції. За розрахунком позивача заборгованість відповідача станом на 20.01.2010р. по кредитному договору становить 11 690,34 євро, з яких: 6276,95євро —прострочена заборгованість за кредитом; 1 111,21 євро - прострочена заборгованість за відсотками; 1161,24 євро —пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 140,94 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 3 000,00 євро - штраф відповідно до п.4.4. кредитного договору, та 5 771,60 грн., з яких: 5 275,93 грн. - інфляційні збитки за кредитом; 495,67 грн. - інфляційні збитки за відсотками.

Відповідач заявлений позов не визнав і вказав, що при розрахунку пені слід застосовувати положення ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвєчасне виконання грошових зобов'язань», за якими пеня за прострочення платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказує на те, що інфляційні втрати згідно ч.2 ст. 625 ЦК України не підлягають нарахуванню, оскільки індекс інфляції встановлюється по відношенню до національної валюти —гривні, а в даному випадку грошове зобов'язання визначено в іноземній валюті. Вважає, що позивач не вказав період, за який застосовано штраф згідно п.4.4. кредитного договору.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

          Між позивачем, як кредитодавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю "Новекс Дім", як позичальником, 20.10.2004р. був укладений кредитний договір №01/Ю (надалі “кредитний договір”), за умовами якого банк надає позичальнику кредит на придбання автомобіля в сумі 30 000 євро з процентною ставкою 13% річних з терміном користування до 20.10.2008р. Додатковою угодою №1від 21.10.2004р. термін кредитного договору було встановлено до 20.10.2009р., а додатковою угодою №2 від 07.11.2008р. встановлено процентну ставку з 21.11.2008р. 18% річних.

          Меморіальним валютним ордером №1 від 21.10.2004р. підтверджується видача відповідачу кредитних коштів в сумі 30 000 євро.          

          Згідно п.2.3. кредитного договору повернення кредиту здійснюється згідно з графіком, що є невід'ємною частиною даного договору. Графіком передбачено повернення кредиту по 500 євро щомісячно з 28.11.2004 р. по 28.10.2009р. Пунктом 2.7.4. кредитного договору визначено, що сплата процентів здійснюється щомісячно, не пізніше 28 числа поточного місяця, починаючи з 28.10.2004р.

          Як передбачено ст.ст.11, 509,526 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема, з договору і повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України). Аналогічні положення містяться в ст.ст.173,175,193 ГК України. За приписами ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

          Виписки по особовому рахунку відповідача та розрахунки заборгованості, надані банком, свідчать про те, що з 03.02.2009р. відповідач не здійснював повернення кредитних коштів та сплату процентів. Відповідно до п.4.5. кредитного договору у разі невиконання позичальником зобов'язань, визначених п.3.3. цього договору, протягом більше 15 банківських днів він зобов'язаний не пізніше наступного банківського дня погасити кредит та сплатити проценти за фактичний час користування кредитом. Відповідач даних зобов'язань не виконав, і заборгованість по поверненню кредитних коштів становить 6276,95євро, по сплаті відсотків за користування кредитом станом на 20.01.2010р. в сумі 1111,21євро.

          Частиною1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою. Згідно з ч.1 ст.548 ЦК України виконання зобов’язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст.549 ЦК України, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання є штрафом; еустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання є пенею (ст.549 ЦК України). Відповідні положення містяться в ст.ст.230-232 ГК України.

          В п.4.3 кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасного погашення кредиту , сплати процентів, визначених цим договором, позичальник сплачує кредитодавцю пеню в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3. цього договору, за кожний день прострочення.

          Як передбачено ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Проте в ст.3 цього закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          При розрахунку пені слід також враховувати положення ч.6 ст. 232 ГК України, згідно яких нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Позивачем здійснено розхрахунок пені за період з 20.07.2009р. по 20.01.2010р. без врахування наведених вимог, в тому числі без врахування дати виникнення грошового зобов'язання помісячно та шестимісячного строку нарахування штрафних санкцій. Зокрема, по зобов'язанню по поверненню кредитних коштів на суму 500 євро, яке згідно графіка погашення кредиту виникло 28.03.2009р., пеня нараховується за період з 29.03.2009р. по 29.09.2009р. А тому нарахування позивачем пені по даній сумі заборгованості за період з 20.07.2009р. по 20.01.2010р. є невірним. Виходячи із позовних вимог, пеня по даній сумі заборгованості нараховується за період з 20.07.2009р. по 29.09.2009р. Враховуючи викладене, сума пені за період з 20.07.2009р. по 20.01.2010р. за несвоєчасне погашення кредиту становить 312,75 євро, за несвоєчасну сплату відсотків - 59,36 євро.

          Відповідно до п.4.4. кредитного договору у разі порушення позичальником вимог п.п.3.3.3.-3.3.18 цього договору, позичальник повинен сплатити кредитодавцю штраф у розмірі 5 процентів від суми кредиту, визначеної в п.1.1. цього договору, за кожен випадок порушення. За порушення зобов'язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків відповідачу належить сплатити штраф в розмірі 3 000,00 євро.

          Що стосується позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат, то вона не підлягає задоволенню, оскільки інфляцією є знецінення грошей, зниження їх купівельної спроможності. Оскільки згідно ст.99 Конституції України національною валютою України є гривня, то індекс інфляції застосовується при виконанні грошового зобов'язання у гривні. В даному випадку згідно ст.533 ЦК України грошове зобов'язання і, відповідно, позовна вимога визначені в іноземній валюті, а тому індекс інфляції не застосовується.

          Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню - з відповідача в користь позивача належить стягнути 6 276,95 євро заборгованості за кредитом, 1 111,21 євро заборгованості за відсотками, 312,75 євро пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 20.07.2009р. по 20.01.2010р., 59,36 євро пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 20.07.2009р. по 20.01.2010р., 3 000,00 євро штрафу відповідно до п.4.4. кредитного договору, всього 10760,27 євро, що по офіційному курсу НБУ на день винесення рішення (100 євро —964,4959грн.) становить 103782, 36 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

          Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

          Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                   ВИРІШИВ :

          Позов публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс" про стягнення заборгованості згідно кредитного договору №01/Ю від 20.10.2004р. станом на 20.01.2010р. у розмірі 11 690,34 євро, з яких: 6 276,95 євро —прострочена заборгованість за кредитом; 1 111,21 євро - прострочена заборгованість за відсотками; 1 161,24 євро —пеня за несвоєчасне погашення кредиту; 140,94 євро - пеня за несвоєчасну сплату відсотків, 3 000,00 євро - штраф відповідно до п.4.4. кредитного договору, та 5 771,60 грн., з яких: 5 275,93 грн. - інфляційні збитки за кредитом; 495,67 грн. - інфляційні збитки за відсотками, задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новекс" (вул. К.Данила, 16а, м.Івано-Франківськ, 76014, код ЄДРПОУ 20549857) в користь публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" (вул. Зоологічна, 5, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 19017842), на розрахунковий рахунок 37392880002, МФО 380537, код ЄДРПОУ 19017842, 6 276,95 євро заборгованості за кредитом, 1 111,21 євро заборгованості за відсотками, 312,75 євро пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 20.07.2009р. по 20.01.2010р., 59,36 євро пені за несвоєчасну сплату відсотків за період з 20.07.2009р. по 20.01.2010р., 3 000,00 євро штрафу відповідно до п.4.4. кредитного договору, всього 10 760,27 євро (десять тисяч сімсот шістдесят євро двадцять сім євроцентів), що по офіційному курсу НБУ на день винесення рішення (100 євро —964,4959грн.) становить 103782, 36 грн. (сто три тисячі сімсот вісімдесят дві гривні тридцять шість копійок), а також 1037,82 грн. (одна тисяча тридцять сім гривень вісімдесят дві копійки) сплаченого державного мита та 206,64грн. (двісті шість гривень шістдесят чотири копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          В решті позовних вимог —відмовити.

          Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

          Головуюча - суддя Малєєва О.В.

          Суддя Круглова О.М.

          Суддя Неверовська Л.М.

Повне рішення, яке оформлене відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, підписане 05.07.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ помічник судді Бандура Володимир Степанович

05.07.2010р.