Рішення № 10276994, 06.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 р. Справа № 19/48

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Закритого акціонерного товариства "Укргаз-енерго" вул.Хмельницького,6, м.Київ, 01001

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" вул.Майданська,5, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400,

про стягнення заборгованості в сумі 902129,23 грн. за договором на постачання газу №111/77/Х(р)-08 від 28.11.07.

Представники:

Від позивача: представник Каменчук В.О., (довіреність № 5 Д-08 від 29.12.09. )

Від відповідача: юрисконсульт Гуменяк А.В., (довіреність № 7-01 від 11.01.10.)

встановив:

Закрите акціонерне товариство "Укргаз-енерго" звернулось в суд із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості в сумі 902129,23 грн. за договором на постачання газу №111/77/Х(р)-08 від 28.11.07. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем зобов"язань щодо оплати поставленого природного газу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та подав клопотання про вх.№5683 від 06.07.10. про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення 646 682,91 грн. основної заборгованості визнав, в решті позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов вх.№4936 від 17.06.10.

Розглянувши матеріали справи, документи подані учасниками процесу та зібрані судом, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

28.11.07. між сторонами даного спору укладено договір №111/77/Х(р)-08 на постачання природного газу, згідно якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ в об'ємі 6 100 000,0 кубічних метрів протягом 2008 року, а покупець в свою чергу прийняти та оплатити поставлений природний газ, відповідно до умов договору.

Згідно п.5.1. договору №111/77/Х(р)-08 від 28.11.07., ціна 1000,0 кубічних метрів газу, який передається постачальником покупцеві, узгоджується сторонами шляхом підписання додаткових угод до даного договору на кожний місяць поставки.

17.01.08. сторонами укладено Додаткову угоду №1 , якою встановлено ціну на газ на січень 2008 р. в сумі 1 282,0656 грн. та 21.01.08. Додаткову угоду №2 , якою встановлено ціну на газ в лютому 2008 р. в сумі 1 282,0656 грн.

Відповідно до Розділу 6 договору "Порядок проведення розрахунків" покупець зобов'язаний здійснити оплату газу, що передається за даним договором, шляхом банківського переказу грошових коштів.

Покупець здійснює попередню оплату газу, що передається , щодекадно: до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, а також до 5 та 15 числа місяця поставки на підставі рахунків-фактур, виставлених постачальником покупцю в такому порядку:

- постачальник виставляє покупцеві рахунки-фактури на оплату газу виходячи з обсягу поставки газу в кожній декаді місяця поставки та ціни газу, що встановлюється додатковою угодою до договору, яка визначає ціну газу на відповідний місяць (п.6.2.1. договору).

- покупець здійснює попередню оплату газу в розмірі 100% суми, вказаної у відповідному рахунку-фактурі постачальника, у строк, вказаний у цьому рахунку-фактурі, і на поточний рахунок постачальника, який зазначено у такому рахунку-фактурі (п. 6.2.4 договору).

Пунктом 6.3. встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі комерційного акта до 15 числа місяця, наступного за місяцем поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6335845,12грн., що підтверджується актами прийому-передачі газу №РНг-000018 від 31.01.08. та №РНг-001870 від 29.02.08., підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками, копії яких долучені до матеріалів справи.

          Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач своєчасно та в повному обсязі не оплатив отриманий товар.

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи часткову оплату отриманого газу та положення пункту 6.3 договору на постачання газу №111/77/Х(р)-08 від 28.11.07., заборгованість відповідача перед позивачем становить 646682,91 грн.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідачем станом на 06.07.10. належним чином умови договору №111/77/Х(р)-08 від 28.11.07. не виконані, доказів повного погашення заборгованості суду не подано, доводів позивача не спростовано.

За таких обставин, зважаючи на встановлений факт невиконання відповідачем договірних зобов"язань, визнання представником відповідача в судовому засіданні суми основної заборгованості, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 646682,91грн. боргу за поставлений газ, обгрунтовані та підлягають до задоволення.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 договору на постачання газу №111/77/Х(р)-08 від 28.11.07., сторони узгодили, що за невиконання покупцем умов п.п.6.2.2., 6.3.1. договору, постачальник має право вимагати від покупця сплати на користь постачальника (крім суми заборгованості) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня сплачується покупцем протягом 5 (п"яти ) банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні, вимога щодо сплати пені відповідачу не надсилалася, а тому позовна вимога в частині стягнення 70656,76 грн. пені є необгрунтованою та до задоволення не підлягає.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Згідно розрахунку позивача, 3% річних складає 32422,73 грн. та інфляційні втрати - 152366,83 грн. та підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124,129 Конституції України, ст.509, 526, 530,546, 629 Цивільного кодексу України, ст. 173, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Закритого акціонерного товариства "Укргаз-енерго" до Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення заборгованості в сумі 902129,23 грн. за договором на постачання газу №111/77/Х(р)-08 від 28.11.07. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Нафтохімік Прикарпаття" вул.Майданська,5, м.Надвірна, Івано-Франківська область, 78400, (код 00152230) на користь Закритого акціонерного товариства "Укргаз-енерго" вул.Хмельницького,6, м.Київ, 01001 (код 34003224) - 646682,91 (шістсот сорок шість тисяч шістсот вісімдесят дві гривні дев"яносто одну копійку)- основної заборгованості, 32422,73( тридцять дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сімдесят три копійки)- 3% річних та 152366,83 (сто п"ятдесят дві тисячі триста шістдесят шість гривень всімдесят три копійки) -інфляційних нарахувань, а також 8314,72 (вісім тисяч триста чотирнадцять гривень сімдесят дві копійки) витрат по сплаті державного мита та 217,51 (двісті сімнадцять гривень п"ядтесят одну копійку ) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 08.07.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______ 08.07.10