Рішення № 10276988, 06.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2010 р. Справа № 14/54-2/64

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

Судді Круглової О.М.

При секретарі судового засідання: Григорійчук Я.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" вул. Кіото, 27, м.Київ, 02156

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

юридична адреса: АДРЕСА_1, 67018

поштова адреса: вул. Довженка, 1, м.Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 16 057,03 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: Власенко А.Г.-представник, (довіреність б/н від 22.02.10).

від відповідача: ОСОБА_2 - фізична особа - підприємець, (свідоцтво про державну реєстрацію № НОМЕР_2 від 19.02.03).

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№1799 від 23.04.10 про стягнення з відповідача 16057,03 грн. боргу, в тому числі 7037,25 грн. заборгованості за отриманий товар, 4287,99 грн. пені за період прострочки з 24.07.08 по 24.03.09, 3915,45 грн. інфляційних та 816,34 грн. - 3 % річних.

Ухвалою заступника голови господарського суду Івано-Франківської області від 16.06.2010р. справу № 14/54 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 16057,03 грн. передано на розгляд судді Кругловій О.М.

Позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у запереченнях на позовну заяву за Вх.№5112 від 23.06.10 (а.с.85-86), зокрема зазначає, що боргу перед позивачем не має, повний розрахунок був здійснений у січні 2009 року і з цього часу були припинені всі товарно-грошові відносини, однак доказів в підтвердження повної сплати боргу суду не надав. Також відповідачем подано суду заяву за Вх.№ 5680 від 06.07.2010р. про застосування позовної давності щодо стягнення пені.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд,

встановив:

01.05.08 року між сторонами було укладено договір № 02/05, відповідно до умов якого за період з 24.06.08р. по 27.08.2008р. Відповідач отримав товар (піротехнічні вироби) на загальну суму 70 002,41 грн., що підтверджується видатковими накладними № ФК-0000674, № ФК-0000675 від 24.06.08р., № ФК-0000909 від 17.07.08р., № ФК-0001019 від 04.08.08р., №ФК-0001265 від 27.08.08р. (а.с.27,30-33).

30 вересня 2008 року між сторонами було укладено протокол розірвання договору поставки № 02/05 від 01.05.2008р.

01.10.08 року між сторонами було укладено дилерський договір №ПП-001/08, на виконання умов якого позивач відпустив відповідачу товар (піротехнічні вироби) на загальну суму 54176,8 грн., що підтверджується видатковими накладними № ФК-0001533, № ФК-0001534 від 02.10.2008р. (а.с.28-29). Всього на виконання вищевказаних договорів відповідачу було відпущено товар на загальну суму 124179,21 грн.

Враховуючи, що відповідачем була здійснена часткова оплата товару в сумі 117 141,96 грн., про що свідчать банківські виписки від 31.07.08р. та від 28.11.08р. (а.с.34-35), заборгованість відповідача перед позивачем станом на день вирішення спору становила 7 037, 25 грн.

Відповідно до п. 5.4. договору № 02/05 від 01.05.08 відповідач повинен був здійснити оплату поставленого товару протягом 30 днів з моменту поставки товару, а згідно п.7.2. дилерського договору № ПП-001/08 від 01.10.2008р. Дилер (відповідач) зобов'язаний протягом 40 календарних днів з моменту отримання від Замовника Товару та рахунку-фактури провести повну оплату. Відповідач порушив умови вищевказаних договорів та не здійснив повної оплати за отриманий товар.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, з метою досудового врегулювання спору позивач 18.03.10 направив відповідачу претензію №120 з вимогою погасити борг в сумі 7037,25 грн., однак останній залишив її без задоволення.

На час розгляду справи відповідачем не подано доказу про відсутність боргу перед позивачем, чи належних доказів в спростування позовних вимог, а тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 7037,25 грн. заборгованості за поставлений товар обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Слід визнати обгрунтованими вимоги позивача щодо стягнення 3915,45 грн. інфляційних та 816,34 грн. - 3 % річних, оскільки ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Щодо стягнення 4287,99 грн. пені за період прострочки з 24.07.08 по 24.03.09, слід зазначити наступне:

В силу ст.546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пунктом п.5.6 Договору №02/05 від 01.05.08 та п.9.3 дилерського договору №ПП-001/08 від 01.10.2008р. за несвоєчасну оплату отриманого товару передбачена відповідальність у вигляді пені.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, з огляду на діючий порядок нарахування пені ГК України, який підлягає застосуванню до господарських правовідносин, визнає право стягувача на здійснення нарахування лише за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 1 ст.223 ГК України, передбачає, що при реалізації у судовому порядку відповідальності за порушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Враховуючи, що ГК України не встановлює строків позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій, то до позову в частині стягнення пені має бути застосована спеціальна позовна давність, передбачена ЦК України.

За змістом пункту 1 частини 2 ст.258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачена спеціальна позовна давність в один рік.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України, тобто 6-ти місячний строк - це строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а річний строк - це строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно ст.261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, відповідно до ч. 5 цієї норми, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач нараховував пеню за період прострочки з 24.07.08 по 24.03.09, тобто, на день звернення до суду (23.04.10) річний термін минув, а тому в стягненні пені слід відмовити через пропуск позовної давності.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 7037,25 грн. заборгованості за отриманий товар, 3915,45 грн. інфляційних та 816,34 грн. - 3 % річних.

Судові витрати покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 216, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 509, 526, 546, 629, 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 16057,03 грн. заборгованості.- задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 юридична адреса: АДРЕСА_2, АДРЕСА_3 (код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Феєрверк" вул. Кіото, 27, м.Київ, 02156 (р/р 260070100815 в АТ "ПроКредит Банк м.Києва, МФО 320984, код ЄДРПОУ 31036152) 7037 (сім тисяч тридцять сім) гривень 25 коп. основного боргу, 3915 (три тисячі дев"ятсот п"ятнадцять) гривень 45 коп. - інфляційних, 816 (вісімсот шістнадцять) гривень 34 коп. - 3 % річних, 117 (сто сімнадцять) гривень 69 коп. витрат по сплаті державного мита та 172 (сто сімдесять дві) гривні 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В стягненні 4287,99 грн. пені відмовити через пропуск позовної давності.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СуддяКруглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 08.07.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"___помічник судді Шунтов О.М. 08.07.10