Рішення № 10275803, 01.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

01.07.2010Справа №2-28/2153-2010 За позовом – Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1).

До відповідача – Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А).

Про стягнення 43377637,88 грн.

Суддя С.О.Лукачов

представники:

Від позивача – Ткаченко Р.Ю., представник, довіреність № 85/10 від 28.12.2009 р.

Від відповідача – Консманова Д.О., представник, довіреність № 20-3/3313/20 від 25.12.2008 р.

Суть спору: Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулась до господарського суду АРК з позовною заявою до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» про стягнення боргу в сумі 32651395,14 грн., пені в сумі 3412908,85 грн., інфляційних нарахувань в сумі 5571867,03 грн., 3 % річних в сумі 1741466,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані не виконанням відповідачем договірних зобов’язань по оплаті за поставлений природний газ.

У відзиві на позов відповідач визнав заборгованість частково у сумі 32511395,14 грн., при цьому зазначає, що ним були перераховані в рахунок оплати боргу 140000,00 грн., які не були включенні позивачем як оплата за договором. У відзиві на позовну заяву позивач просить суд зменшити розмір пені на 60 %, посилаючись на Закон України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» від 13.11.1996р.

В судовому засіданні оголошувалась перерва, розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд -

встановив :

29 вересня 2008 р. між Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» (далі покупець) і Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі постачальник) укладено договір поставки природного газу № 0-196/08-1643 ТЕ (а.с. 21-27).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальних зобов’язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець прийняти від постачальника та оплатити природний газ, в порядку встановленому договором.

Відповідно до умов пункту 5.1. договору ціна за 1000,0 куб. м. становить: з 1 жовтня 2008 року – 546,038 грн. без урахування збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки до ціни природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання. Крім того: збір затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%. До сплати за 1000,0 куб. м. природного газу - 678,96 грн., крім того ПДВ – 20 %, всього з ПДВ 814,75 грн. З 1 листопада 2008 року - 569,338 грн. без урахування збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки до ціни природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання. Крім того: збір затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%. До сплати за 1000,00 куб. м. природного газу – 702,73 грн., крім того ПДВ 20 %, всього з ПДВ 843,27 грн. з 1 грудня 2008 р. – 593,448 грн. без урахування збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки до ціни природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання. Крім того: збір затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки 2 %; податок на додану вартість за ставкою 20%. До сплати за 1000,0 куб. м. природного газу – 727,32 грн., крім того ПДВ – 20 %, всього з ПДВ 872,78 грн.

У виконання своїх зобов’язань позивачем був поставлений відповідачу природний газ протягом січня - вересня 2009 року на загальну суму 98644442,62 грн., що підтверджується актами прийому – передачі природного газу (а. с. 33-57).

Згідно п. 6.1. договору остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей термін.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Відповідач свої зобов’язання у встановлені за договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ сплачував несвоєчасно, розрахувався частково в розмірі 65993047,48 грн., таким чином, сума боргу становить 32651395,14 грн.

Згідно п. 7.3 договору у разі невиконання покупцем умов договору покупець зобов’язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до п. 7.10 договору неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Згідно з п. 7.1 договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань по договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.

Пеня нарахована позивачем за період з 24.09.2009 р. по 24.03.2010 р. у розмірі – 3412908,85 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Сума 3% річних за період з 11.02.2009 р. по 24.03.2010 р. розрахована позивачем у розмірі – 1741466,86 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції з лютого 2009 р. по лютий 2010 р. у розмірі 5571867,03 грн.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що Орендним підприємством «Кримтеплокомуненерго» було перераховано 140000,00 грн. в погашення боргу, що підтверджується платіжним дорученням № 9669 від 01.12.2009 р. (а.с. 83), проте ці кошти позивачем не були зачислені як оплата за договором.

Суд не приймає посилання відповідача не те, що відсутні підстави для стягнення з нього 140000,00 грн. з огляду на наступне.

Пунктом 6.4 договору передбачено, у платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості у покупця за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування територією України, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного платежу.

Позивач посилається на те, що право позивача зараховувати спірні кошти виникає за наявності заборгованості. Така заборгованість, принаймні перед датою перерахування (01.12.2009 року) відповідачем 140 000,00 грн., існувала в сумі 32 651395,14 грн. (на 23.11.2009 року).

Зарахування позивачем цих коштів здійснено за борги відповідача за договором, що вказаний у призначенні платежу.

Суд встановив, що підставою для зарахування вказаних коштів послужило задоволення вимог позивача згідно рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 02.06.2009 року у справі №2-2/1845-2009, яким з відповідача стягнута: пеня в сумі 924 702,55 грн.; інфляційні - 1 795 490,24 грн.; 3% річних - 230 472,98 грн.; держмито - 19 020,19 грн.; ІТЗ- 88,01 грн.

Згідно статті 534 Цивільного кодексу України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;

3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Відповідач вважає, що інше передбачено п. 6.4 договору, відповідно до якого, позивач має право зараховувати кошти, що надійшли від покупця, лише як погашення заборгованості за газ та витрат на його транспортування, поставлений в минулі періоди за цим договором, а не як в рахунок погашення штрафних санкцій, 3% річних та збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції.

Суд вважає необґрунтованою позицію відповідача, щодо зарахування коштів, по-перше у зв’язку з тим, що п. 6.4 договору не встановлює та не змінює черговість погашення вимог за грошовим зобов'язанням по договору, відповідно не можна стверджувати, що цей пункт договору передбачає інші положення ніж ті, що встановлені ст. 534 ЦК України, по-друге зараховуючи вказану суму, позивач використав право зараховувати суму у зменшення боргу незалежно від призначення платежу, яке прямо встановлено п. 6.4 договору.

Таким чином, позивач, дотримуючись правила (обов'язкового для сторін) і встановленого статтею 534 ЦК України, в першу чергу відшкодував собі витрати, пов'язані з одержанням виконання (держмито - 19 020,19 грн.; ІТЗ- 88,01 грн. - погашені повністю), у другу чергу - зарахував частину боргу по пені (пеня - 924 702,55 грн.).

Тобто, борги по держмиту та ІТЗ погашені, а розмір боргу по пені зменшився до 803 810,75 грн. Відшкодування боргу, відповідно, другої черги не завершене.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правильно нарахував борг за позовними вимогами, правомірно застосував діюче законодавство, обґрунтовано використав свої майнові права за договором та обґрунтовано вимагає сплати боргу та штрафних санкцій без зменшення суми основного боргу на 140 000,00 грн.

Щодо суми пені позивач зазначає, посилаючись на постанови Вищого господарського України, що відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення неустойки, а тому законних підстав для зменшення пені не має. Також відповідач посилається на те, що невиконання грошових зобов'язань за отриманий природний газ перед НАК «Нафтогаз України» в подальшому призведе до невиконання грошових зобов'язань перед іноземними постачальниками. Несплата боргів перед іноземними постачальниками газу може потягнути за собою взагалі зупинення постачання природного газу на територію України. Також важливе значення має та обставина, що ДК «Газ України» не є газовидобувною компанією. Єдиним видом діяльності компанії є закупівля та подальше постачання природного газу споживачам України. Тобто інших джерел погашення заборгованості за спожитий природний газ, ніж її стягнення в судовому порядку з своїх контрагентів у ДК «Газ України» не існує.

Однак, суд вважає розмір суми пені значно великим, суд враховує, що несвоєчасно виконання відповідачем грошових зобов’язань перед позивачем, безпосередньо пов’язано з тим, що споживачами теплової енергії є зокрема громадяни, оплата яких за спожиту теплову енергію є на дуже низькому рівні з причин, які не залежать від відповідача, що у свою чергу впливає на майновий стан відповідача.

Так, суд вважає за можливе зменшити належний до сплати розмір пені на 20 відсотків, що становитиме – 2730327,08 грн., при цьому суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 233. ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 2 вказаної статті, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: борг в сумі 32651395,14 грн., пеня в сумі 2730327,08 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 5571867,03 грн., 3 % річних в сумі 1741466,86 грн.

Витрати позивача по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 01.07.2010р.

Повний текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України – 06.07.2010р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (95026, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, ідентифікаційний код 03358593) на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, р/р № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465) заборгованість у сумі 32651395,14 грн., пеню у сумі 2730327,08 грн., 3 % річних у сумі 1741466,86 грн., збитки від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 5571867,03 грн.

3.          В частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 682581,77 грн., в задоволенні позову – відмовити.

4.          Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», (95026, м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3-А, код ЄДРПО України 03358593) на користь Дочірньої компанії «Газ Україна» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, 1, код ЄДРПО України 31301827, р/р 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк» м. Київ, МФО 300465) судові витрати по сплаті держаного мита в сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

5.          Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лукачов С.О.