Рішення № 10275798, 06.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

06.07.2010Справа №2-2/2209-2010 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Грузія" (96310, Первомайський район, с. Правда, вул. Перекопська, 5)

до Відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 35) в особі Філії "Роздольненський маслоробний завод" (смт Роздольне, вул. Л. Рябики, 10/13)

про стягнення 183 036,44 грн.

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Позивач: Шабакаєв Т.М. – представник, довіреність у справі.

Відповідач: Александрова К.О. - юрист, довіреність у справі.

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача про стягнення 183 036,44 грн боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір від 01.07.2007 року, відповідно до умов якого позивач зобов’язався передати товар відповідачу, а ВАТ "Криммолоко" в особі Філії "Роздольненський маслоробний завод" – прийняти та оплатити отриманий товар. Позивач у повному обсязі виконав умови договору, проте, відповідач лише частково оплатив отриманий товар. В результаті порушень відповідачем умов договору в частині оплати виникла заборгованість, несплата якої стала підставою для звернення із позовом до суду.

Від Філії "Роздольненський маслоробний завод" 07.6.2010 року надійшло клопотання, яким просять суд призначити судово-бухгалтерську експертизу. Крім того, у вказаному клопотанні зазначено, що позивачем не наданий розрахунок по сумі заборгованості. Надіслане клопотання підписано представником Філії "Роздольненський маслоробний завод" та до клопотання додана копія довіреності на Мехедок Т.С., яка не може бути належним доказом наявності повноважень для заявлення клопотання, так як вона не оформлена у відповідності до п. 5.27 Держстандарту України № 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації.

10.6.2010 року судовому засіданні представник позивача представив суду докази спрямування відповідачу акту звірки, який тотожній розрахунку позовної суми.

22 червня 2010 року судове засідання відбулося за участю представника позивача Шабакаєва Т.М. (довіреність у справі) та представника відповідача Александрової К.О. - юрист, довіреність у справі.

У судовому засіданні, що відбулося 22.6.2010р, була оголошена перерва на 06.7.2010р, після перерви судове засідання було продовжене за участю тих же представників сторін.

Представник відповідача 06.7.2010р у судовому засіданні надав суду відзив, відповідно до якого визнає заборгованість перед позивачем у розмірі суми позову, але просить суд надати відстрочку виконання рішення до кінця вересня 2010р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб'єктів права власності.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Між Приватним сільськогосподарським підприємством "Грузія", як продавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Криммолоко" в особі Філії "Роздольненський маслоробний завод", як покупцем, було укладено договір б/н від 01.7.2007р на закупівлю молока, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов’язується передати у власність покупцю молоко коров’яче цільне (сировину) у кількості 405т. за 2007рік, а покупець зобов’язується прийняти сировину та оплатити у відповідності з умовами договору.

За базову договірну ціну приймається закупочна ціна без ПДВ та дотацій 1 т молока 1-го ґатунку (при базовому вмісті жиру 3,4%, білку 3%). Оплата поставленої продукції здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок поставщика у продовж 10 днів з моменту поставки сировини (п.3.1, 3.5 договору).

Позивачем на виконання умов договору передавався відповідачу товар, тоді як відповідачем у порушення умов договору б/н від 01.7.2007р на закупівлю молока та у порушення норм діючого законодавства, повна оплата отриманої сировини (молока коров’ячого цільного) проведена не була, в результаті чого на момент звернення позивача з позовом до суду за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 183 036,44грн, що підтверджується матеріалами справи у тому числі актом звірки розрахунків станом на 15.02.2010р.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Виходячи зі змісту ст.. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 183 036,44грн боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок. Більш того, відповідач у своєму відзиві зазначив, що суму боргу перед позивачем у розмірі 183 036,44грн визнає.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 183 036,44грн боргу обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення (п.6 ч.1 ст.83 ГПК України).

Відповідно до ст. 121 ГПК України господарський суд може надати відстрочку або розстрочку виконання рішення, при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Розглянувши заявлене Відкритим акціонерним товариством "Криммолоко" в особі Філії "Роздольненський маслоробний завод" у відзиві на позов клопотання про відстрочення виконання рішення до кінця вересня 2010р, беручи до уваги складне фінансове становище відповідача, а також враховуючи той факт, що відповідач здійснює поставку молочної продукції, у тому числі у дошкільні, шкільні заклади, які здійснюють оплату коштами бюджетного фонду, які у необхідній кількості не виділяються, прийнявши до уваги незначний строк відстрочення, заявлений відповідачем, суд вважає за можливе надати відповідачу відстрочку виконання рішення до 01.9.2010р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на відповідача.

Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.

В засіданні суду за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 07.7.2010р.

Керуючись ст.ст. 49,77,82,83,84,85,121 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Криммолоко" (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 35) в особі Філії "Роздольненський маслоробний завод" (смт Роздольне, вул. Л. Рябики, 10/13, р/р 2600112685 у Кримській республіканській дирекції «Райфайзен Банк Аваль», МФО 324021, ЗКПО 00446196) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Грузія" (96310, Первомайський район, с. Правда, вул. Перекопська, 5, р/р 260057969 у «Райфайзен Банк Аваль» МФО 324021, ЗКПО 32389918) 183 036,44грн боргу, 1830грн36коп державного мита, 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          Відстрочити виконання рішення до 01.9.2010р

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.           

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.