Рішення № 10275793, 24.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

24.06.2010Справа №2-17/2782-2006 За позовом АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік”

До відповідача Державного підприємства “Санаторій “Зорі України”

про стягнення заборгованості у розмірі 196 952,45,00 грн. за проведені ремонтні роботи за Договором № 415 від 02.11.2003 року, 33885,51 грн. – 3% річних, нарахованих на суму заборгованості 196 952,45,00 грн., 162768,34 грн. інфляційних нарахувань на суму заборгованості 196 952,45,00 грн., 35254,50 грн. пені, нарахованої у відповідності до ст. 231 ЦК України, 13786,68 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до ст. 231 ЦК України

По зустрічному позову Державного підприємства “Санаторій “Зорі України”

До відповідача АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік”

про стягнення збитків в розмірі різниці між вартістю наданих АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” санаторно-курортних послуг по цінам згідно Договору № 5 і вартістю наданих послуг за комерційною ціною, яка діяла на момент надання послуг в ДП «Санаторій «Зорі України» у сумі 224562,8 грн., борг за виконані ДП «Санаторій «Зорі України» санаторно-курортні послуги в розмірі 131745,80 грн., 3 % річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 131745,80 грн. у розмірі 24179,31 грн., інфляційної суми за термін існування боргу з суми 131745,80 грн. у розмірі 168048,36 грн., пеню у розмірі 0,1 % вартості послуг 24241,23 грн. (з суми 131745,80 грн.), штраф у розмірі 7 % від суми боргу 131745,80 грн. у розмірі 9222,21 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача (відповідача по зустрічному позову) – Базиль О.В., представник

Від відповідача (позивача по зустрічному позову) – Попека Р.С., представник, Сімоненко В.П., представник

Сутність спору: Позивач згідно позовної заяви та уточнень до неї просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 196 952,45,00 грн., за проведені ремонтні роботи за Договором № 415 від 02.11.2003 року, 33885,51 грн. – 3% річних, нарахованих на суму заборгованості 196 952,45,00 грн., 162768,34 грн. інфляційних

нарахувань на суму заборгованості 196 952,45,00 грн., 35254,50 грн. пені, нарахованої у відповідності до ст. 231 ЦК України, 13786,68 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до ст. 231 ЦК України, у зв’язку з заборгованістю за виконані роботи по Договору № 415 від 20.11.2003 року.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.04р. по справі №2-17/896-2002).

Відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості за виконані роботи по вказаному договору, але вважає, що розмір заборгованості є меншим з врахуванням відповідної експертизи.

Згідно зустрічного позову та уточнень до нього відповідач просить стягнути з АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” збитки в розмірі різниці між вартістю наданих АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” санаторно-курортних послуг по цінам згідно Договору № 5 і вартістю наданих послуг за комерційною ціною, яка діяла на момент надання послуг в ДП «Санаторій «Зорі України» у сумі 224562,8 грн., борг за виконані ДП «Санаторій «Зорі України» санаторно-курортні послуги в розмірі 131745,80 грн., 3 % річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 131745,80 грн. у розмірі 24179,31 грн., інфляційну суму за термін існування боргу з суми 131745,80 грн. у розмірі 168048,36 грн., пеню у розмірі 0,1 % вартості послуг 24241,23 грн. (з суми 131745,80 грн.), штраф у розмірі 7 % від суми боргу 131745,80 грн. у розмірі 9222,21 грн., у зв’язку з заборгованістю за надані послуги по Договору № 5 від 29 жовтня 2002 року.

АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” не спростовує надання послуг, однак, вважає, що їх оплата повинна бути прозведена виходячи із визначених експертом циклічних цін, а також вказує про те, що вказаний борг погашений виконаними ним роботами по вказаному договору в рахунок взаємозаліків. Однак, у зв’язку із закінченням терміну зберігання первинних бухгалтерських документів він не мав змоги довести факт виконання своїх зобов’язань за договором № 5 від 29.10.2002 року відносно виконання ремонтних робіт та обладнання номерів ДП «Санаторій «Зорі України» побутовою технікою. 13 липня 2009 року на адресу АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” надійшов цінний лист від ДП «Санаторій «Зорі України», яким було надіслано накладну № 08/06 від 06.06.2004 року відповідно до якої АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” передав, а ДП «Санаторій «Зорі України» прийняв виконані роботи по ремонту приміщень, будівельна матеріали та майно на загальну суму 250957,45 грн. відповідно до договору № 5 від 29.10.2002 року. Про виконання АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” своїх зобов’язань за договором № 5 від 29.10.2002 року та про визнання ДП «Санаторій «Зорі України» своєї заборгованості свідчать також і акти звірок взаєморозрахунків, а також листи ДП «Санаторій «Зорі України» , що надходили на адресу АТЗТ Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” з пропозиціями щодо погашення заборгованості за договором № 415, а саме: лист № 060 від 07.02.2006 року та лист № 134 від 09.03.2006 року.

В судовому засіданні, що відбулося 09.06.2010 року оголошена перерва до 24.06.2010 року.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд –

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.1 Договору № 415 про проведення ремонтних робіт від 02.11.2003 року, укладеного між Санаторним комплексом «Зорі України» (іменуємого в подальшому «Замовник») та АТЗТ Харківським лакофарбовим заводом “Червоний хімік” (іменує- мого в подальшому «Виконавець»), предметом цього Договору є проведення ремонтних робіт в холах та номерах четвертого корпусу санаторного комплексу «Зорі України», а також обладнання вищезазначених номерів побутовою технікою, предметами побутової обстановки, меблями.

Згідно п. 2.1.3 договору Замовник зобов’язується після прийняття від Виконавця виконаних робіт, предметів побутової обстановки, меблів та побутової техніки, оплатити Виконавцю вартість: а). виконаних робіт; б). витрачених будівельних матеріалів; в). меблів, предметів побутової обстановки та побутової техніки, в сумі, яка вказана в п. 3.1, 3.2 даного Договору в строк до 16.08.2004 року.

Згідно п. 3.1 договору сума договору складає двісті п’ятдесят тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім грн. 45 коп. (у тому числі ПДВ 20% - 41826,24 грн.)

Згідно п. 1.1 Договору № 5 від 29.10.2002 року предметом цього Договору є організація відпочинку та лікування на базі «Санаторію» (Санаторного комплексу «Зорі України») громадян, спрямованих «Покупцем» (АТЗТ Харківським лакофарбовим заводом “Червоний хімік”).

Відповідно до Протоколу узгодження про договірну ціну путівок від 29.10.2002 року (додаток № 1 до Договору № 5 від 29.10.2002 року) сторонами (АТЗТ Харківським лакофарбовим заводом “Червоний хімік” та Санаторним комплексом «Зорі України») досягнуто згоди про ціну путівок на період з 01 травня по 30 вересня щорічно: вартість одного койко-місця складає 115,00 грн. з ПДВ з врахуванням проведення ремонтно-будівельних робіт номерів та холів 4-го корпусу, їх обладнання кондиціонерами, телевізорами, холодильниками, меблями, заміни штор, та покривал, благоустрою балконів. Цей Протокол є підставою для проведення розрахунків та платежів між «Санаторієм» та «Замовником».

Згідно п. 2.2 Договору № 5 від 29.10.2002 року «Покупець» зобов’язується за розміщення в санаторному комплексу «Зорі України» прозвести передплату в національній валюті України по цінам згідно Додатку № 1 до Договору, в розмірі 10% щомісячної вартості реалізованих путівок, і в строк до 01 березня щорічно.

Суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, при цьому виходить з наступних підстав:

АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» провів роботи відповідно до Договору № 415 від 02 листопада 2003 року, про що свідчить акт здачі-прийомки робіт, матеріалів від 06 липня 2004 року. Відповідно до даного акту вартість виконаних робіт за договором № 415 від 02.11.2003 року становить 97258,00 грн., вартість будівельних матеріалів, використаних для ремонтних робіт становить 51044,23 грн., вартість майна становить 102655,22 грн., загальна сума витрат становить 250957,45 грн.

Згідно висновку № 1736, № 3208 судово-бухгалтерської експертизи від 07 грудня 2006 року та висновку № 1279 судової економічної експертизи від 121.12.2007 року позивачем виконані для відповідача роботи та обладнання номерів побутовою технікою, речами побутового вжитку, меблями за договором № 415 від 02.11.2003 року на суму 250 957,45 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України та ст. 197 ГК України обов’язки підлягають виконанню.

Відповідачем не надано доказів повного виконання обов’язків по сплаті за виконані роботи по Договору № 415 від 02.11.2003 року.

Більш того, відповідач не заперечує щодо наявності заборгованості, але вважає, що її розмір менший з врахуванням відповідної експертизи.

Однак, суд не може прийняти до уваги висновок експерта № 2682 від 28.04.2009 року, згідно з яким відповідно до ДБН вартість робіт складає меншу суму.

Так, вартість робіт була узгоджена у договорі та кошторисах.

Інфляційні та річні передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, та згідно розрахунку підлягають стягненню в розмірі: інфляційні – 162768,34 грн., річні – 33885,51 грн.

Вимоги щодо пені та штрафу задоволенню не підлягають.

Так, в обґрунтування пені та штрафу позивач посилається на ст. 231 ГК України.

Однак, згідно ч. 5 Прикінцевих положень ГК України, він застосовується лише у частині пом’якшення відповідальності, що у даному випадку відсутнє.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості у розмірі 196952,45 грн., 3 % річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 33885,51 грн., інфляційного нарахування на суму заборгованості у розмірі 162768,34 грн.

Зустрічний позов також підлягає задоволенню частково.

Надання послуг ДП “Санаторій “Зорі України” АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» підтверджено висновками експертиз № 1736, № 3208 від 07.12.2006 року, та № 1279 від 12.12.2007 року.

Однак, суд не може погодитись з думкою експерта про те, що потрібно застосовувати «циклічні ціни», тому що послуги надавались ні в «циклічний період», а в період найбільшого попиту, та сплата по комерційних цінах, що з урахуванням невиконання АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» зобов’язань по компенсації вартості наданих по Договору № 5 від 29.10.2002 року послуг виконаними роботами, на думку суду, буде також відповідати закріпленим в ст. 3 ЦК України основним принципам цивільного права – принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Так, суд вважає, що АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» не повинен отримувати матеріальні блага за нижчою ціною, ніж інші споживачі послуг, з урахуванням того, що він не виконав своїх зобов’язань по компенсації такої ціни виконанням робіт.

Посилання АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» на те, що роботи по Договору № 5 від 29.10.2002 року ним виконані, судом не можуть бути прийняті до уваги з наступних обставин:

Так, АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» не довів виконання робіт, відповідні відомості також не доведені документами його бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Згідно ст. 35 ГПК України неможливість надання доказів не є обставиною, що звільнює від доказування.

Так, АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» не зміг показати де саме виконувались роботи, у зв’язку з чим його представник відмовився від призначення відповідної експертизи, що відображене в звукозапису суду від 09.06.2010 року.

Виконання вказаних робіт також не підтверджене висновком експерта № 2466 від 27 листопада 2009 року.

Сам АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» вказує, що у зв’язку із закінченням терміну зберігання бухгалтерських документів, він не може довести факт виконання свої зобов’язань.

Однак, посилання на строки зберігання документів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» знав, що спір розглядається судом, та, відповідно, мав права відповідні документи зберегти.

У всякому випадку згідно ст. 35 ГПК України неможливість надання доказів не є обставиною, що звільнює від доказування.

Посилання на накладну від 06.06.2009 року також прийняте до уваги бути не може, оскільки номер договору «5» у цій накладній дописаний.

ДП “Санаторій “Зорі України” категорично заперечує щодо того, що вказана накладна має відношення до Договору № 5, та звертає увагу на те, що сума, вказана в цій накладний до копійки співпадає з сумою виконаних робіт по Договору № 415.

Суд також вважає таке співпадіння неймовірним.

Не може бути прийняте до уваги також посилання АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» на акт звірки взаєморозрахунків, та на листи щодо погашення заборгованості, оскільки згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, а акт звірки і листи, відповідно до вказаної норми такими не є.

Не може бути прийняте до уваги також посилання АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» на поштовий опис про спрямування ДП “Санаторій “Зорі України” акту здачі-приймання виконаних робіт, оскільки поштовий опис підтверджує надання кореспонденції на пошту, а не отримання кореспонденції адресатом.

АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» вправі був спрямувати кореспонденцію з повідомленням про вручення.

Згідно ст. 35 ГПК України неможливість надання доказів не є обставиною, що звільнює від доказування.

У всякому разі докази отримання ДП “Санаторій “Зорі України” вказаного акту відсутні.

ДП “Санаторій “Зорі України” категорично заперечує щодо отримання вказаного акту, що відображене у звукозаписах судових засідань.

При викладених обставинах, з врахуванням того, що АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» не може показати, де відбувались виконані роботи, а з врахуванням наданих ДП “Санаторій “Зорі України” фотознімків окрім робіт до Договору № 415, інші приміщення не ремонтувались, суд вважає, що існування робіт, виконаних на підставі поштового опису про спрямування акту здачі-приймання робіт буде суперечити закріпленому в ст. 3 ЦК України основному принципу цивільного права – принципу розумності.

При цьому суд вважає, що прийомка робіт повинна відбуватись на місці їх виконання, а не шляхом спрямування акту по пошті.

З врахуванням викладених обставин суд вважає, що виконання АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» робіт по Договору № 5 не доведене.

Згідно ст. 526 ЦК України, ст. 197 ГК України обов’язки повинні виконуватись.

Однак, АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» не надано доказів виконаннч робіт по Договору № 5 від 29.10.2002 року та сплати за вказані послуги по комерційній вартості путівок.

Одночасно, представники ДП “Санаторій “Зорі України” в засіданні суду від 09.06.2010 року, що відображене в звукозапису засідання суду, заявили, що згодні на стягнення різниці між комерційною вартістю наданих санаторних послуг і вартістю послуг згідно умов договору № 5 від 29.10.2002 року в сумі 224562, 8 грн., що суд розцінює як зменшення позовних вимог у вказаній частині.

З урахуванням викладених обставин суд вважає, що в частині стягнення різниці між комерційною вартістю наданих санаторних послуг і вартістю послуг згідно умов договору № 5 від 29.10.2002 року в сумі 224 562,8 грн. та боргу за виконані ДП «Санаторій «Зорі України» санаторно-курортні послуги в розмірі 131 745,80 грн. вимоги законні, обґрунтовані, та підлягають задоволенню.

Інфляційні та річні передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України, та згідно розрахунку підлягають стягненню в розмірі: інфляційні – 167053,67 грн., річні – 24179,31 грн.

Вимоги щодо стягнення пені та штрафу задоволенню не підлягають.

Так, згідно заяви про уточнення позову, позивач по зустрічному позову вказані вимоги обґрунтовує ст. 231 ГК України.

Однак, згідно ч. 5 Прикінцевих положень ГК України, він застосовується лише у частині пом’якшення відповідальності, що у даному випадку відсутнє.

При цьому необхідно відмітити, що зміна підстав позову, згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України можлива лише до прийняття рішення по справі.

Суд, виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України – основного Закону Держави, норми якої є нормами прямої дії, принципу диспозитивності сторін, не вправі змінювати підстави позову та позовні вимоги, а також з власної ініціативи розглядати інші підстави позову ніж ті, що заявлені позивачем, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Верховним Судом України (постанова від 20.05.2002 року № 02/132 по справі № Д 12/12).

Більш того, розгляд таких підстав, що не заявлені стороною, буде грубим порушенням прав відповідача, який вправі знати про підстави позову та заперечувати щодо них.

Таким чином, зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення різниці між комерційною вартістю наданих санаторних послуг і вартістю послуг згідно умов договору № 5 від 29.10.2002 року в сумі 224 562,8 грн.; боргу за виконані ДП «Санаторій «Зорі України» санаторно-курортні послуги в розмірі 131 745,80 грн.; 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24179,31 грн.; інфляційного нарахування на суму заборгованості у розмірі 167 053,67 грн.

Судові витрати АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» (по первісному позову) підтверджуються: платіжним дорученням №673 від 01 листопада 2005 року на суму 770,67 грн. (по сплаті державного мита), платіжним дорученням № 672 від 01 листопада 2005 року на суму 118,00 грн. (по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), платіжним дорученням № 285 від 29 березня 2006 року на суму 1706,83 грн. (по сплаті державного мита), платіжним дорученням № 504 від 23 січня 2007 року № 504 на суму 232,68 грн. (по сплаті державного мита), платіжним дорученням № 5866 від 27 квітня 2010 року на суму 1900,00 грн. (з державного мита), платіжне доручення № 5867 від 27 квітня 2010 року на суму 100 грн. (по сплаті державного мита).

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу (за первісним позовом) відповідачем (за первісним позовом) пропорційно задоволеним позовним вимогам, та складають по державному миту у сумі 3936,06 грн. (стягнута сума помножена на суму сплаченого позивачем державного мита та поділено на заявлену суму позову, а саме: (393606,3*4426,47:442647,48=3936,06 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 104,93 грн.(стягнута сума помножена на 118, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (393606,3*118:442647,48= 104, 93 грн.)).

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Так, АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» позовні вимоги заявлені на загальну суму: 442647,48 грн.

Відповідно, державне мито повинно бути сплачене на суму 4426,47 грн. (1 % від 442647,48 грн.).

Згідно вищезазначених платіжних доручень державне мито АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» сплачене на загальну суму 4710,18 грн., тоді як повинно бути сплачене на суму 4426,47 грн.

Таким чином, АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» переплачене державне мито на суму 283,71 грн.

Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення вказаних витрат із бюджету. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення державного мита видається довідка.

Судові витрати СК «Зорі України» (по зустрічному позову) підтверджуються: платіжним дорученням № 37 від 26 квітня 2006 року на суму 4604,18 грн. (з державного мита), платіжним дорученням № 39 від 26.04.2006 року на суму 118 грн. (по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу), платіжним дорученням № 301 від 29 вересня 2009 року на суму 1272,40 грн. (державне мито), платіжним дорученням № 116 від 07 травня 2010 року на суму 367,81 грн. (державне мито), платіжним дорученням № 63 від 24 березня 2010 року на суму 255,42 грн. (з державного мита).

Судові витрати згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу (за зустрічним позовом) відповідачем (за зустрічним позовом) пропорційно задоволеним позовним вимогам, та складають по державному миту у сумі 5475,42 грн. (стягнута сума помножена на суму сплаченого позивачем державного мита та поділено на заявлену суму позову, а саме: (547541,58*5820,00:581999,71=5475,42 грн.)); по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі 111,02 грн. (стягнута сума помножена на 118, та поділено на заявлену суму позову, а саме: (547541,58*118:581999,71= 111,01 грн.)).

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Так, СК «Зорі України» вимоги по зустрічному позову заявлені на загальну суму: 581999,71 грн.

Відповідно, державне мито повинно бути сплачене на суму 5 820,00 грн. (1 % від 581999,71 грн.).

Згідно платіжних доручень державне мито СК «Зорі України» сплачене на загальну суму 6499,81 грн., тоді як повинно бути сплачене на суму 5820,00 грн.

Таким чином, СК «Зорі України» переплачене державне мито на суму 679,81 грн.

Згідно статті 84 ГПК України в рішенні суду вказується про повернення вказаних витрат із бюджету. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення державного мита видається довідка.

По справі проведена бухгалтерська експертиза. Згідно калькуляції вартості проведення експертизи (висновок № 1736, № 3208 судово-бухгалтерської експертизи від 07 грудня 2006 року) вартість експертизи складає 2026,46 грн.

По справі проведена додаткова судово-економічна експертиза. Згідно калькуляції вартості проведення судової експертизи (висновок експерта № 1279 від 12 грудня 2007 року) вартість її проведення складає 3268,50 грн.

По справі проведена будівельно-технічна експертиза. Згідно калькуляції вартості проведення судової експертизи (висновок експерта № 2682 від 28 квітня 2009 року), вартість її проведення складає 2909,04 грн.

По справі проведена судово-бухгалтерська експертиза. Згідно калькуляції вартості проведення судової експертизи (висновок експерта № 2683 від 26 травня 2009 року), вартість її проведення складає 3753,60 грн.

По справі проведена товарознавча експертиза. Згідно калькуляції вартості проведення судової експертизи (висновок експерта № 2783 від 28 листопада 2008 року), вартість її проведення складає 1501,44 грн.

По справі проведена будівельно-технічна експертиза. Згідно калькуляції вартості проведення повідомлення (висновок експерта № 2465 від 16 лютого 2010 року), вартість складає 1606,08 грн.

По справі проведена судово-економічна експертиза. Згідно калькуляції вартості проведення судової експертизи (висновок № 2466 судово-економічна експертиза) від 27 листопада 2009 року, вартість її проведення складає 3441,60 грн.

Всі вищезазначені експертизи проведені Кримським науково-дослідним інститутом судових експертиз (м. Сімферополь, вул. Чехова 55-А).

Первісний та зустрічний позови взаємопов’язані, та експертизи мають відношення як до первісного, так і до зустрічного позовів.

Відповідно, розподілення витрат за експертизи співвідноситься як Ѕ на кожен позов.

Так, загальна сума проведених експертиз по справі згідно усіх калькуляцій разом складає: 18506,72 грн.

Ця сума підлягає розділу наполовину на кожен позов: по 9253,36 грн. на кожен позов.

Згідно первісного позову, первісний позов заявлений на загальну суму: 442647,48 грн. Позовні вимоги з первісного позову задоволені на суму: 393 606,3 грн. Таким чином, з урахуванням задоволення позовних вимог ДП «Санаторій «Зорі України» повинен сплатити 8228,17 грн. (393606,3*9253,36:442647,48 = 8228,17 грн.) за експертизи, вартість яких відноситься до первісного позову.

Відповідно, АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» повинен сплатити по первісному позову 1025,19 грн. (9253,36 – 8228,17 грн. = 1025,19 грн.).

Згідно зустрічного позову, він заявлений на загальну суму: 581999,71 грн. Позовні вимоги по зустрічному позову задоволені на суму: 547541,58 грн. Таким чином, з урахуванням задоволення зустрічних позовних вимог АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» повинен сплатити 8705,50 грн. (547541,58*9253,36:581999,71 = 8705,50 грн.) за експертизи, вартість яких відноситься до зустрічного позову.

Відповідно, ДП «Санаторієм «Зорі України» повинен сплатити по зустрічному позову 547,86 грн. (9253,36 – 8705,50 грн. = 547,86 грн.).

Таким чином, АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» повинен взагалі сплатити 9730,69 грн. (1025,19+8705,50 = 9730,69 грн.).

Таким чином, ДП «Санаторій «Зорі України» повинен взагалі сплатити 8776,03 грн. ( 547,86 + 8228,17 = 8776,03 грн.).

Згідно платіжного доручення № 938 від 18 липня 2006 року АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» сплатив суму 1011,52 грн. (за судову-економічну експертизу згідно з рах. № 418 від 29.06.2006 року).

Згідно платіжного доручення № 162 від 18 травня 2007 року ДП «Санаторієм «Зорі України» сплачено 1525,30 грн. за судову бухгалтерську експертизу (по рахунку 3244 від 11.05.2007 року).

Згідно платіжного доручення № 363 від 09 листопада 2009 року ДП «Санаторієм «Зорі України» сплачено 3441,60 грн. авансового внеску за проведення будівельно-технічну та бухгалтерську експертизи №№ 2465,2466.

Взагалі ДП «Санаторієм «Зорі України» сплачено 4966,9 грн. (1525,3+3441,6).

При цьому необхідно відмітити, що саме вказані судові витрати по сплаті експертиз сторонами заявлені, та вони просять відшкодувати саме вказані суми.

Таким чином, з АТЗТ ХЛФЗ «Червоний хімік» на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення експертиз підлягає стягненню 8719,17 грн. (9730,69 - 1011,52 = 8719,17 грн.).

З ДП «Санаторію «Зорі України» на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз за проведення експертиз підлягає стягненню 3809,13 грн.

(8776,03 - 4966,9 = 3809,13 грн.).

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44,47,49,82,84,85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Санаторій “Зорі України” (98682, АР Крим, м. Ялта, п/о Сімеїз-2, п/р 2600730027001 у АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324747, ЄДРПОУ 03505008) на користь Акціонерного товариства закритого типу Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” (61071, м. Харків, вул. Новожанівська 1, п/р 26004011316 у Філії 3 1 АКАБ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351975, код ЗКПО 00204234) заборгованість у розмірі 196952,45 грн., 3 % річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 33885,51 грн., інфляційного нарахування на суму заборгованості у розмірі 162768,34 грн., судові витрати з державного мита на суму 3936,06 грн., судові витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу на суму 104,93 грн.

Видати наказ.

В частині стягнення пені в розмірі 35254,50 грн. та штрафу в розмірі 13786,68 грн. - у позові відмовити.

Повернути Акціонерному товариству закритого типу Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” (61071, м. Харків, вул. Новожанівська 1, п/р 26004011316 у Філії № 1 АКАБ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351975, код ЗКПО 00204234) із Державного бюджету зайво сплачене державне мито на суму 283,71 грн.

Видати довідку.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” (61071, м. Харків, вул. Новожанівська 1, п/р 26004011316 у Філії 3 1 АКАБ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351975, код ЗКПО 00204234) на користь Державного підприємства “Санаторій “Зорі України” (98682, АР Крим, м. Ялта, п/о Сімеїз-2, п/р 2600730027001 у АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324747, ЄДРПОУ 03505008) різницю між комерційною вартістю наданих санаторних послуг і вартістю послуг згідно умов договору № 5 від 29.10.2002 року в сумі 224 562,8 грн.; борг за виконані ДП «Санаторій «Зорі України» санаторно-курортні послуги в розмірі 131 745,80 грн.; 3% річних, нарахованих на суму заборгованості за користування чужими грошовими коштами у розмірі 24179,31 грн.; інфляційне нарахування на суму заборгованості у розмірі 167 053,67 грн., судові витрати з державного мита на суму 5475,42 грн., та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 111,01 грн.

Видати наказ.

В частині стягнення пені в розмірі 0,1 % від вартості послуг 24241,23 грн., та штрафу в розмірі 9222,21 грн .- у позові відмовити.

Повернути “Санаторій “Зорі України” (98682, АР Крим, м. Ялта, п/о Сімеїз-2, п/р 2600730027001 у АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324747, ЄДРПОУ 03505008) із Державного бюджету зайво сплачене державне мито на суму 679,81 грн.

Видати довідку.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу Харківського лакофарбового заводу “Червоний хімік” (61071, м. Харків, вул. Новожанівська 1, п/р 26004011316 у Філії 3 1 АКАБ «Регіон-банк» м. Харкова, МФО 351975, код ЗКПО 00204234) на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова 55-А; р/р № 35224001000218, ЗКПО 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач: Крим НІІСЕ) 8719,17 грн. за проведення судових експертиз.

Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства “Санаторій “Зорі України” (98682, АР Крим, м. Ялта, п/о Сімеїз-2, п/р 2600730027001 у АКБ «Укрсоцбанк» м. Сімферополь, МФО 324747, ЄДРПОУ 03505008) на користь Кримського науково-дослідного інситтуту судових експертиз (95001, м. Сімферополь, вул. Чехова 55-А; р/р № 35224001000218, ЗКПО 26225794, Банк УДК в АРК, МФО 824026, отримувач: Крим НІІСЕ) 3809,13 грн. за проведення судових експертиз.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.