Ухвала суду № 102756999, 11.01.2022, Оболонський районний суд міста Києва

11.01.2022 Справа № 756/14333/15-ц

Унікальний №756/14333/15-ц

Провадження №6/756/50/22

УХВАЛА

11 січня 2022 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Банасько І.М.,

за участю секретаря судового засідання Слуцького О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк», боржник: ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

ТОВ «Вердикт Капітал» через свого представника Іжаковського О.В. звернулося до суду із заявою про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником. В обґрунтування вказують, що 02.03.2016 Оболонський районний суд м. Києва ухвалив рішення у справі №756/14333/15-ц про стягнення з боржника (відповідача), яким є ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором №500943952. Між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» 21.06.2016 укладено договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500943952. 26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу №2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «ВЕСТА» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500943952. 16.01.2019 між заявником та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено договір про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500943952.

З цих підстав просять замінити вибулого стягувача АТ «Альфа-Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт-Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, м. Київ, 04053) щодо виконання рішення у справі №756/14333/15-ц до відповідача, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500943952.

Представник заявника Їжаковський О.В. у своїй заяві просив проводити розгляд справи без їхньої участі.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду справи до суду не звертались, тому суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін по справі.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 02.03.2016 у справі №756/14333/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено позовні вимоги задовольнити, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованість по кредитному договору у розмірі 71 634,59 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 42 622,48 грн, за відсотками у розмірі 9 426,67 грн, по комісії у розмірі 17 185,44 грн, по штрафам у розмірі 2 400,00 грн та судовий збір у розмірі 1 218,00 грн (а.с. 57-59).

22.03.2016 представник стягувача ОСОБА_3 звертався до Оболонського районного суду м. Києва із заявою про видачу виконавчого листа (а.с. 62).

28.03.2016 Оболонський районний суд м. Києва повідомив стягувача ПАТ «Альфа-Банк» про те, що не вбачається за можливе направити виконавчий лист по цивільній справі №2/756/1314/16, оскільки рішення суду не набрало законної сили у зв`язку з неотриманням відповідачем копії рішення суду (а.с. 65).

21.06.2016 між ПАТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу №1, відповідно до якого ПАТ «Альфа-Банк» відступило ТОВ «Кредитні ініціативи» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500943952 (а.с. 118-127).

26.12.2018 між ТОВ «Кредитні ініціативи» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено Договір факторингу №2019-1КІ/Веста, відповідно до якого ТОВ «Кредитні ініціативи» відступило ТОВ «ФК «ВЕСТА» та набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500943952 (а.с. 104-117).

16.01.2019 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «ФК «ВЕСТА» було укладено договір про відступлення прав вимоги №16-01/19/1, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №500943952, де боржником є ОСОБА_1 (а.с. 90-103).

Як вбачається зі змісту п. 2.3 Договору про відступлення прав вимоги №16-01/19/1 від 16.01.2019 право вимоги вважається відступленим новому кредитору з дати підписання даного договору, але не раніше дати здійснення повної оплати новим кредитором ціни прав вимоги відповідно до п. 4.2 цього договору. В дату підписання даного договору, після здійснення повної оплати новим кредитором ціни прав вимоги відповідно до цього договору сторони підписують акт приймання-передачі реєстру боржників, за формою встановленою в додатку №2 до цього Договору.

На підтвердження виконання вказаних умов договору заявником до заяви додано платіжне доручення №10 від 22.01.2019 (а.с. 136).

Встановивши вищевикладені обставини, суд дійшов до наступних правових висновків.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення прав вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства зміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Згідно ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

В силу ст. 442 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням наведеного суд приймає до уваги правовий висновок викладений у пунктах 6.13-6.15 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/3411/14 згідно якого правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво. Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва у всіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

З огляду на викладене вище Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27 листопада 2019 року у справі №496/2685/13-ц про те, що заміна сторони правонаступником можлива і після закриття виконавчого провадження у зв`язку з його виконанням (пункт 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/3411/14).

Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду викладеному у пункті 6.17 постанови від 16.02.2021 у справі №911/3411/14 виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Відтак заміна у разі вибуття сторони виконавчого провадження правонаступником (стаття 334 ГПК України) має відбуватись з одночасною заміною правонаступником відповідного учасника справи (стаття 52 ГПК України).

У пункті 6.18 цієї ж постанови зазначено, що у постанові від 03.11.2020 у справі №916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 ГПК України. У цьому випадку приписи статті 334 ГПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 ГПК України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

З наведеного вище слідує, що заміна сторони правонаступником допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.

При цьому при наявності відкритого виконавчого провадження така заміна здійснюється на підставі як спеціальної процесуальної норми так і загальної, а у випадку відсутності виконавчого провадження така заміна здійснюється лише на підставі загальної процесуальної норми.

Для цілей правозастосування в розумінні наведеного вище спеціальною нормою для заміни сторони правонаступником в цивільному процесуальному законодавстві є стаття 442 ЦПК України «Заміна сторони виконавчого провадження», а загальною нормою - стаття 55 ЦПК України «Процесуальне правонаступництво».

За таких обставин, враховуючи те, що право вимоги до боржника перейшло до ТОВ «Вердикт Капітал», суд вважає, що слід замінити стягувача Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749; адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) у справі №756/14333/15-ц за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500943952.

Керуючись ст.ст. 260 - 261, 353 - 354, 442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749; адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, стягувач: Акціонерне товариство «Альфа-Банк» (код ЄДРПОУ 23494714; адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100), боржник: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) задовольнити.

Замінити Акціонерне товариство «Альфа-Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749; адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 5-Б) у справі №756/14333/15-ц за позовом Акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500943952.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення через Оболонський районний суд міста Києва.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя І.М. Банасько