Постанова № 10275627, 22.06.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 червня 2010 р. № 3/409-09(22/73-09) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючий суддяМуравйов О.В.,

суддіКривда Д.С.,

Полянський А.Г., розглянувши касаційну скаргуДП "Іллічівський морський торгівельний порт"

на постанову Дніпропетровського апеляційного

господарського суду від 17.03.2010 р.

у справі№ 3/409-09(22/73-09) Господарського суду Дніпропетровської області

за позовом ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"

до

третя особа1.          ДП "Придніпровська залізниця"

2.          ДП "Іллічівський морський торгівельний порт"

ТОВ "Ештрансі"

простягнення 115 331,54 грн.

за участю представників сторін:

позивача – Переяславська М.В. дов. від 29.01.2007 р.,

відповідача –1- не з'явились,

відповідача –2- Остапов В.В. дов. від 07.06.2010 р.,

третя особа –не з'явились.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 21.06.2010 року, у зв’язку з відпусткою судді Фролової Г.М., для перегляду в касаційному порядку справи № 3/409-09 (22/73-09) призначеної до розгляду на 22.06.2010 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О.В., судді –Полянський А.Г., Кривда Д.С.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2010 р. (суддя –Юзіков С.Г.) позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" на користь Відкритого акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" 115331,54 грн. -майнової шкоди, 1153,32 грн. - витрат по сплаті державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У позові до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 р. (судді –Лисенко О.М., Джихур О.В., Виноградник О.М.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2010 р., залишено без змін.

Не погоджуючиcь з рішенням місцевого господарського суду та постановою апеляційного господарського суду, ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідач-1 та третя особа не скористались наданим процесуальним правом участі у суді касаційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з позовом до відповідачів про стягнення 115 331, 54 грн., вартості недостачі марганцевої руди по відправкам № № 41964208, 41964129, 41964128, 41964207.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.03.2009 року по справі № 22/73-09, яке було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.07.2009 року, позовні вимоги були задоволені та стягнуто суму недостачі з ДП "Іллічівський морський торгівельний порт".

Постановою Вищого господарського суду України від 20.10.2009 року по справі № 22/73-09 вказані рішення та постанова були скасовані, а справа передана на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Підставою скасування вказаних судових рішень стало те, що судами не надано оцінки правовому зв'язку між ТОВ "Ештрансі" та ВАТ "Нікопольський завод феросплавів", не з'ясовано в яких правовідносинах перебувають вказані особи по данному перевезеню марганцевої руди.

Відповідно до ст. 11112 ГПК України, вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

          Під час нового розгляду даної справи, судами було встановлено, що Фірма "EMPIRE CHEMICAL LLC", (США) та ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" уклали 21.07.2008 року контракт купівлі-продажу марганцевої руди № 210708N. ТОВ "Ештрансі" на підставі доручення від фірми вантажовласника –нерезидента імпортної марганцевої руди - вирішувало екологічні, митні та інші формальності для можливості відвантаження вантажу за призначенням з митної зони українського порту перевалки та видавало письмові інструкції порту по правильному заповненню граф перевізних документів портом на підставі письмових інструкцій вантажовласника.

ДП "Іллічівський морський торгівельний порт" по дорученню ТОВ "Ештрансі" по залізничним накладним № № 41964208, 41964129, 41964128, 41964207 своїми засобами відвантажило на адресу ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" руду марганцеву.

При перевірці вантажу була виявлена недостача марганцевої руди на суму 115 331,54 грн., про що було складено комерційні акти АА № 017024/131, 017023/130, 017022/129, 017021/128 від 04.08.2008 р.

Відповідно до ст. 920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачу, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажів у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталося не з його вини.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складаються станціями залізниць (ст. 129 Статуту залізниць).

У відповідності до вимог ст. 111 Статуту залізниць, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, коли вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Згідно комерційних актів, вантаж прибув у справних вагонах, без маркування, навантаження горкоподібно, не розрівняне, нижче рівня бортів на 80-100 см, слідів втрати вантажу не виявлено, низові люки щільно зачинені, торцеві стінки вагонів справні, витікання вантажу не було.

Апеляційним господарським судом відзначено, що згідно п. 3.4.1.1 ТУУ 60.1-01125672-002:2007 року на навантаження марганцевої руди вантаж у вагоні розміщується комбіновано, рівномірно по всій площі підлоги вагона з конусами, які утворюються симетрично поперечної вісі вагону з вершиною конуса над хребтовою балкою.

Слід зазначити, що статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Судами встановлено, що правильність внесених у спірні накладні відомостей підтверджена працівником відповідача-2, навантаження здійснювалось засобами порту без доступу сторонніх осіб, а ТОВ "Ештрансі" не є безпосереднім учасником перевезення та не здійснювало навантаження і не мало доступу до вантажу.

Враховуючи, що перевезення відбувалось у справних вагонах, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову за рахунок відповідача -1 та правомірно поклав відповідальність за недостачу марганцевої руди на вантажовідправника, який здійснював навантаження своїми засобами без доступу до вантажу сторонніх осіб.

За таких обставин, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 1115 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні та постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суди в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України всебічно, повно і об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізували відносини сторін та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову за рахунок відповідача -2.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, повторно розглядаючи справу, апеляційний суд повно з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.

Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Іллічівський морський торгівельний порт" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2010 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 року у справі № 3/409-09(22/73-09) залишити без змін.

Головуючий суддя Муравйов О.В.

Судді Кривда Д.С.

                                                                                          Полянський А.Г.