Постанова № 10275675, 23.06.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 р. № 14/369пн Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Мирошниченка С.В. (доповідач),

Суддів: Барицької Т.Л.,

Губенко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ВАТ "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" на ухвалу

та на постановуГосподарського суду Донецької області від 12.11.2009 р.

Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2010 р.

у справі№ 14/369 пн господарського суду Донецької області

за позовомВАТ "Петровський машинобудівний завод"

до

треті особиВАТ "Акціонерно-комерційний банк "Капітал",

1) ОСОБА_4, 2) ОСОБА_5, 3) ОСОБА_6, 4) ОСОБА_7, 5) ОСОБА_8, 6) ОСОБА_9, 7) ОСОБА_10, 8) ОСОБА_11, 9) Державне підприємство "Петровський завод вугільного машинобудування"

провизнання відсутнім права

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_12,

відповідача

третіх осіб Бондарчук В.В.

Не зявилися, ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.11.2009 р. (судді: Левшина Г.В.) частково задоволено клопотання позивача про забезпечення позову. Заборонено відповідачу здійснювати дії, спрямовані на звернення стягнення на майно позивача на підставі договорів застави №109-3 від 07.09.2004р., №28/2009-3 від 03.08.2009р. та іпотеки від 20.04.2006р. Заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на акції прості іменні, емітент позивач, номінальною вартістю 0,25 грн., кількістю 67915 шт., код випуску цінного паперу UA 0502391008, зареєстровані за ОСОБА_4 (ІН 1345300105). Заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на акції прості іменні, емітент позивач, номінальною вартістю 0,25 грн., кількістю 402236 шт., код випуску цінного паперу UA 0502391008, зареєстровані за ОСОБА_5(ІН 2222600629). Заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на акції прості іменні, емітент позивач, номінальною вартістю 0,25 грн., кількістю 401536 шт., код випуску цінного паперу UA 0502391008, зареєстровані за ОСОБА_6 (ІН 2969106437). Заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на акції прості іменні, емітент позивач, номінальною вартістю 0,25 грн., кількістю 520800 шт., код випуску цінного паперу UA 0502391008, зареєстровані за ОСОБА_7 (ІН 2315600726). Заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на акції прості іменні, емітент позивач, номінальною вартістю 0,25 грн., кількістю 401716 шт., код випуску цінного паперу UA 0502391008, зареєстровані за ОСОБА_8(ІН 2543800467). Заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на акції прості іменні, емітент позивач, номінальною вартістю 0,25 грн., кількістю 5220360 шт., код випуску цінного паперу UA 0502391008, зареєстровані за ОСОБА_9 (ІН 2143716038). Заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на акції прості іменні, емітент позивач, номінальною вартістю 0,25 грн., кількістю 170455 шт., код випуску цінного паперу UA 0502391008, зареєстровані за ОСОБА_10(ІН 1977000740). Заборонено відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на акції прості іменні, емітент позивач, номінальною вартістю акцій 0,25 грн., кількістю 1038 800 шт., код випуску цінного паперу UA 0502391008, зареєстровані за ОСОБА_11(ІН 2082079649).

В задоволенні решти клопотання про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2010 р. (судді: Волков Р.В., Запорощенко М.Д., Новікова Р.Г.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм права. У судовому засіданні 23.06.2010 р. представник відповідача просив суд касаційної інстанції скасувати зазначені вище ухвалу та постанову.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги та правильність застосування господарськими судами норм права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Предметом позову у даній справі є, зокрема, визнання відсутнім у відповідача права на звернення стягнення на майно відповідача, а також права на звернення стягнення на предмети договорів застави. В обґрунтування позову позивач посилається на припинення зобовязань сторін за кредитними договорами внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

Зокрема, за твердженням позивача, правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог не визнано недійсним у судовому порядку, тобто є правомірним згідно із ст.204 ЦК України, у звязку з чим зобовязання, які виникли між сторонами на підставі кредитних договорів за №108 від 26.08.2004р., №85/2007 від 15.10.2007р. та №28/2009 від 03.08.2009р. з одного боку та договорів про відступлення права вимоги, укладених позивачем із громадянином ОСОБА_14 02.10.2009р. та 03.10.2009р. з іншого боку, є припиненими 03.10.2009р. зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Згідно ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Позивач також зазначав, що зобовязання за договорами застави №109-3 від 07.09.2004р. та іпотеки від 20.04.2006р., укладеними між сторонами в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, договором застави №28/2009-з від 03.08.2009р., укладеним між відповідачем та ДП “Петровський завод вугільного машинобудування”, вищезазначеними договорами застави цінних паперів від 26.04.2006р. також припинилися.

Відповідно до ст.ст.66, 67 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Вжиття заходів до забезпечення позову можливе шляхом встановлення заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Господарський суд при вирішення питання про забезпечення позову повинен здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_8 отримала повідомлення про невиконання забезпеченого заставою зобовязання від 29.10.2009р. №3/3581/3, яким відповідач повідомив про намір реалізувати своє право відносно предмета застави згідно умов договору застави від 26.04.2006р., укладеного між відповідачем та ОСОБА_8

Крім цього, відповідач направив на адресу ДП „Петровський завод вугільного машинобудування” повідомлення про невиконання забезпеченого порукою зобовязання №3/6464 від 22.10.2009р., яким відповідач повідомив про намір реалізувати своє право відносно предмета застави у відповідності до умов договору застави від 03.08.2009р.

За висновками суду, реалізація відповідачем оспорюваного у цій справі права на звернення стягнення на майно позивача, заставлене майно та невжиття судом заходів до забезпечення позову у вигляді встановлення заборони відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на майно відповідача, на заставне майно, призведе до порушення прав позивача у разі задоволення позовних вимог, внаслідок чого суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про забезпечення позовних вимог.

Клопотання позивача в частині вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу здійснювати списання з рахунків позивача грошових коштів, суд визнав неправомірним та залишив без задоволення, враховуючи те, що правовий звязок між заявленими позовними вимогами та запропонованим позивачем заходом до забезпечення позову відсутній.

Крім того, клопотання позивача в частині вжиття заходів до забезпечення позову шляхом встановлення заборони відповідачу здійснювати будь-які дії щодо звернення стягнення на продукцію: конвеєр стрічковий ЗЛ 1000 П довжиною 2400 м., ТУ У 29.5-24806498-006-2003, у кількості 1 од., що буде вироблений та поставлений ДП „Петровський завод вугільного машинобудування” згідно специфікації від 02.05.2009р. та договору №ПУ 80 від 02.07.2007р., укладеного з ВАТ „Павлоградвугілля”, суд першої інстанції залишив без задоволення, враховуючи відсутність у суду відомостей щодо наявності виробленого конвеєру стрічкового ЗЛ 1000 П довжиною 2400 метрів, ТУ У 29.5-24806498-006-2003.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки задоволений судом спосіб забезпечення позову співвідноситься з предметом позову, а отже існує зв'язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову, відтак вжитий судом захід до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законної та обґрунтованої постанови колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає.

Згідно ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 р. постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ВАТ "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 12.11.2009 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.03.2010 р. у справі №14/369пн залишити без змін.

Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий С. Мирошниченко СуддіТ. Барицька Н. Губенко