Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2010 р. № 25/187-09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Ковтонюк Л.В.
Чабана В.В.
за участю представників:
позивача не з'явився
відповідача не з'явився
пркуратури Орленко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне
подання заступника прокурора Дніпропетровської області на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2010
у справі
господарського суду № 25/187-09
Дніпропетровської області
за позовомЗаступника прокурора м. Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш"
прозміну умов договору
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2009 року заступник прокурора м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш" про внесення змін до пункту 4.1 договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 № 3977, укладеного між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш", в частині встановлення розміру річної орендної плати за землю, посилаючись на відповідні зміни, що відбулись в законодавстві.
В обґрунтування вимог заступник прокурора послався на те, що у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 309-VІ від 03.06.2008 (яким було внесено зміни до ст. 21 "Орендна плата за землю" Закону України "Про плату за землю" та встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю") Криворізької міською радою було прийнято рішення № 2741 від 24.09.2008 "Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок", також згідно положень ст. 188 Господарського кодексу України надіслано відповідачу пропозицію № 6/18-519 від 12.05.2009 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки в частині розміру орендної плати, стосовно якої сторони договору не досягли згоди.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009 (суддя Чередко А.Є.) позов задоволено повністю. Змінено пункт 4.1. договору оренди земельної ділянки від 30.12.2004 № 3977, укладеного між Криворізькою міською радою та Товариства з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш", викладено його в наступній редакції: “Річна орендна плата вноситься “Орендарем” виключно у грошовій формі у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України “Про плату за землю”, на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рахунок Управління держказначейства у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу № 33215812700026 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012, код ЄДРПОУ 24237497.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 (колегія у складі суддів: Павловського П.П., Швеця В.В., Чус О.В.) рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009 скасовано, в позові відмовлено.
Не погоджуючись із постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2010, заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся із касаційним поданням, в якому просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009 залишити в силі.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України дійшов висновку про задоволення касаційного подання з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Криворізькою міською радою як орендодавцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Криворіжрудмаш" як орендарем було укладено 30.12.2004 договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування під розміщення виробничого комплексу земельну ділянку загальною площею 155 107 кв.м по вул. Модрівській 87, в Центрально-Міському районі міста Кривого Рогу із строком дії договору п'ять років. Річна орендна плата визначена сторонами у розмірі 1 % від її грошової оцінки.
Переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого господарського суду, яким було задоволено позовні вимоги, апеляційний господарський суд виходив з того, що підстави для внесення змін до спірного договору оренди в частині розміру орендної плати відсутні, оскільки відповідну додаткову угоду щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки сторонами не підписано, збільшення орендної плати за землю з одного до трьох відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки суперечить положенням чинного законодавства України, зокрема, частині 5 статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Вищий господарський суд України з такими висновками не погоджується.
Чинне земельне законодавство України передбачає передачу земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, в оренду тим особам, яким вони у встановленому порядку виділені. Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Договір укладається на виконання прийнятого орендодавцем акту на відповідних умовах і слугує тим документом, який конкретизує права та обов'язки сторін. З урахуванням особливостей земельного законодавства договір оренди земельної ділянки в даному випадку не можна розглядати як єдиний документ, умови якого формуються виключно за вільним волевиявленням сторін.
Відповідно до п 13. Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Посилаючись на відмову відповідача від оформлення додаткової угоди до договору оренди від 30.12.2004 в частині розміру річної орендної плати за землю (який не може бути меншим трикратного законодавчо визначеного розміру ставки земельного податку), прокурор просив суд внести відповідні зміни до п. 4.1 договору, що обґрунтовано та правомірно було зроблено господарським судом Дніпропетровської області.
З урахуванням наведеного, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009 –залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 1115, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2010 скасувати, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.10.2009 у справі № 25/187-09 залишити в силі.
Головуючий суддя В.Карабань
судді: Л.Ковтонюк
В.Чабан
Судове рішення № 10275325, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 14.06.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 25/187-09. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: