Ухвала суду № 102737186, 13.01.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 712/11032/12

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді - Дергачової Н.В., за участі секретаря судових засідань - Стегней К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгороді заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про заміну сторони (стягувача) його правонаступником, - у цивільній справі № 712/11032/12 за позовом - Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» звернулося до Ужгородського міськрайонного суду із заявою про заміну сторони у справі, стягувача його правонаступником, посилаючись на те, що 29.04.2013 року Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області ухвалив рішення по справі №712/11032/12 про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором №2/АА-027-06.2.

04 липня 2019 між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №23, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №2/АА-027-06.2.

Таким чином, заявник просить замінити вибулого стягувача ПАТ «Родовід Банк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №712/11032/12 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2/АА-027-06.2.

Заявник в судове засідання не з`явився, однак зі змісту заяви вбачається, що такий просить провести розгляд справи за його відсутності.

Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про причину неявки суд не повідомили.

Неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження (ч.2 ст. 442 ЦПК України).

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї письмові докази, суд приходить до наступного висновку.

К вбачається з матеріалів справи, 29.04.2013 року у цій справі Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було винесене заочне рішення, за яким позов Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «РОДОВІД БАНК» заборгованість за кредитним договором №2/АА-027-06.2 від 13.09.2006 року в сумі 69729 (шістдесят дев`ять тисяч сімсот двадцять дев`ять) гривні 37 копійок, а також 697,29 гривні судового збору.

На виконання зазначеного судового рішення виконавчі листа взагалі не видавалися.

04 липня 2019 між ПАТ «Родовід Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №23, відповідно до якого ПАТ «Родовід Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Договором кредиту №2/АА-027-06.2.

Таким чином, заявник просить замінити вибулого стягувача ПАТ «Родовід Банк» на правонаступника ТОВ «Вердикт Капітал» у справі №712/11032/12 за позовом ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2/АА-027-06.2.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

З аналізу наведеного можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

В оцінці вимог заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну сторони у справі - стягувача його правонаступником суд застосовує правові висновки Великої палати ВC, викладені у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17, відповідно до яких на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. З огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Відповідно до відкриття виконавчого провадження можливою є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі.

У ч. 5 ст. 442 ЦПК встановлено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи, що виконавче провадження з виконання вищезазначеного рішення суду не відкрито, товариство обґрунтовано звернулося до суду із заявою про заміну стягувача.

Суд також застосовує правові висновки, викладені у постановах ВC від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18, відповідно до яких заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

Суд також враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 0417/7776/2012, згідно яких, сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.

У таких висновках необхідно керуватися принципом обов`язковості судового рішення та тим, що виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду та завершальною стадією судового провадження, а незабезпечення виконання рішення суду призведе до порушення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд наголошує, що сам лише факт правонаступництва у матеріальних правовідносинах, без відповідного судового рішення про процесуальне правонаступництво, не забезпечує повної реалізації прав такої особи на виконання судового рішення, адже лише стягувач має право на отримання виконавчого листа та пред`явлення його до виконання. Таким чином, у правовій ситуації, коли у матеріальних правовідносинах відбулося правонаступництво, проте суд відмовляє у заміні у виконавчому листі сторони стягувача його правонаступником відбувається порушення принципу обов`язковості судового рішення та нівелюється правова мета звернення особи до суду, адже завдання цивільного судочинства — ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

ВС урахував, що у справі, яка переглядалася, первісним стягувачем є ПАТ «КБ «Надра», яке перебуває в стані припинення та здійснення ліквідаційної процедури, здійснило відчуження прав вимоги на користь заінтересованої особи, а тому втратило матеріально-правову та процесуальну заінтересованість в отриманні такого виконавчого листа та не зобов`язане вчиняти такі дії фактично для та на користь нового стягувача — ТОВ «ФК «Омега Фактор», яке набуло прав вимоги за договором відступлення права вимоги, що встановлено судами. При цьому, сама лише відсутність виконавчого листа не є та не могла бути перешкодою у матеріальному правонаступництві у спірних правовідносинах товариства після банку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що вимога ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувача є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 259-261, 354, 355, 442 ЦПК України, ст. ст. 512, 514 ЦК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», заінтересовані особи: стягувач (первісний позивач) Публічне Акціонерне товариство «Універсал Банк», відповідач (боржник) ОСОБА_1 , про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити сторону – стягувача Публічне акціонерне товариство «Родовід Банк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ: 36799749, місце знаходження вул. Кудрявський Узвіз, буд.5-Б, м. Київ, 04053) у справі № 712/11032/12 (2/308/7023/13) за позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2/АА-027-06.2.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Н.В. Дергачова