
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
просп. Науки, 5 м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
___________________________
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2022 року м. Харків Справа № 913/843/21
Провадження №1/913/843/21
За позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ
до відповідача фізичної особи-підприємця Павлюченка Сергія Анатолійовича, м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 280238 грн. 33 коп.
Суддя Зюбанова Н.М.
Без виклику та повідомлення сторін
Суть спору: про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 200 000 грн. 00 коп. та відсотками - 80 238 грн. 33 коп. за кредитним договором № 010/42-00/15 від 23.08.2007.
Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження регулюються ст. 252 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Так, ухвалою від 018.11.2021 суд запропонував сторонам на протязі 30 днів подати відповідні клопотання про призначення судового засідання (у разі необхідності), відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Як свідчать матеріали справи, 30.11.2021 поштою повернуто конверт з ухвалою суду про відкриття провадження у справі з відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
18.11.2021 суд через телефонний зв`язок повідомив відповідача про розгляд справи, про що складено довідку, яка долучена до справи. Таким чином відповідач повідомлений належним чином про розгляд справи судом за позовом до нього.
Дослідивши матеріали справи, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов наступних висновків щодо причин виникнення спору між сторонами.
23.08.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", що підтверджується витягом зі Статуту, та фізичною особою-підприємцем Павлюченком Сергієм Анатолійовичем було укладено кредитний договір № 010/42-00/15 (відновлювальна кредитна лінія під іпотеку комерційної нерухомості), за умовами якого Банк зобов`язався надати Позичальнику кредитні кошти в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування - 500 000,00 грн з кінцевим терміном погашення кредиту - 22.08.2017.
За користування кредитом Позичальник зобов`язався сплатити на користь Банку проценти у розмірі 12% відсотків річних - з 1 по 6 місяць кредитування, та 17% відсотків річних - з 7 по 120 місяць кредитування ( п. 1.3 кредитного договору).
Відповідно до умов п. 3.1., 3.2., 3.4 договору Банк надав Позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення та сплати за користування, шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника.
Так, в обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування - 500 000,00 грн з кінцевим терміном погашення кредиту - 22.08.2017.
Відповідно до п. 3.6 договору позичальник зобов`язався здійснювати повернення основної заборгованості за кредитом починаючи з першого місяця видачі першого траншу за кредитом у сумі, визначеній позичальником, з дотриманням вимог п.1.1. договору до зменшення ліміту кредитування.
Позичальник також зобов`язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом, не пізніше останнього робочого дня кожного місяця шляхом перерахування коштів платіжним дорученням з поточного рахунку, а у випадку повного погашення кредиту не пізніше дня такого погашення.
25.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого за всіма юридичними правами та обов`язками є Акціонерне товариство "Райффайзен Банк", та фізичною особою-підприємцем Павлюченко Сергієм Анатолійовичем було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 010/42-00/15 від 23.08.2007, якою було змінено процентну ставку за користування кредитними коштами на 18%.
Оскільки, всупереч вимогам розділу 3 договору відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання, а саме: не здійснював погашення кредитної заборгованості згідно графіку, позивач звернувся до суду.
Відповідачем відзив на позовну заяву не наданий, позов не оспорений, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Оцінивши обставини справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими не повністю, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як звісно, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами існують кредитні правовідносини, які у відповідності до ст. 345 ГК України здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.
За змістом ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Таким чином, виконанням договору є вчинення дій щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав і обов`язків. Права і обов`язки, які виникають із таких дій, становлять зміст цивільно-правового зобов`язання.
Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено та судом встановлено факт порушення позичальником зобов`язань за кредитним договором № 010/42-00/15 від 18.03.2013, оскільки відповідач повністю не повернув суму кредиту.
За таких обставин в частині заборгованості за кредитом в сумі 200000 грн. 00 коп. ці вимоги обґрунтовані та судом задовольняються.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 80238 грн. 33 коп. процентів за користування кредитом за період з 31.08.2012 по 07.07.2021, хоча строк кредитування сторонами встановлений до 22.08.2017 (включно).
В обґрунтування позову про нарахування банком процентів за користування кредитом по день повного погашення боргу позивач посилається на умови п. 3.5 договору про нарахування та сплату процентів за користування кредитом щомісяця за фактичне число календарних днів користування кредитом.
Проте, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що передбачено ст. 236 ГПК України.
Так, у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.
З огляду на викладене суд не приймає правову позицію позивача з посиланням на умови договору та позов в частині 80238 грн. 33 коп. процентів за користування кредитом за період з 31.07.2014 по 07.07.2021 вважає обґрунтованим частково на суму 9073 грн 97 коп. (за період з 31.07.2014 по 22.08.2017) згідно розрахунку до позову, оскільки строк кредитування за кредитним договором № 010/42-00/15 від 23.08.2007 встановлений по 22.08.2017 (включно).
У задоволенні решти процентів слід відмовити за необґрунтованістю.
За таких обставин позов задовольняється частково на суми 200 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 9073 грн. 97 коп. заборгованості за відсотками.
Витрати по судовому збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.
Судовий збір у сумі 1135 грн 00 коп. за заявою про забезпечення позову, у задоволенні якої суд відмовив ухвалою від 18.11.2021, повністю покладається на позивача та відшкодуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 , 232-233, 236-241 ГПК України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до фізичної особи-підприємця Павлюченка Сергія Анатолійовича про стягнення 280238 грн. 33 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Павлюченка Сергія Анатолійовича, АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м. Київ, вул. Лєскова б. 9, ідент. код 14305909 - 200000 грн. 00 коп. заборгованість за кредитом, 9073 грн. 97 коп. заборгованість за відсотками та 3136 грн. 11 коп. судового збору, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно зі ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення виготовлене 17.01.2022.
Суддя Наталія ЗЮБАНОВА
Судове рішення № 102731286, Господарський суд Луганської області було прийнято 17.01.2022. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/843/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: