Ухвала суду № 10267537, 17.05.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2010 р. Справа № 49173/09/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді Шавеля Р.М.

Суддів Олендера І.Я. , Ліщинського А.М.

при секретарі судового засідання Романишин О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. на постанову господарського суду Волинської обл. від 29.09.2008р. у адміністративній справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. до Дубівського споживчого товариства про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін,-

В С Т А Н О В И Л А:

08.07.2008р. позивач Державна інспекція з контролю за цінами у Волинській обл. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про уточнення позовних вимог, просила стягнути з відповідача Дубівського споживчого товариства в дохід державного бюджету 5798 грн. 70 коп. необгрунтовано отриманої виручки та економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін (а.с.2-6).

Постановою господарського суду Волинської обл. від 29.09.2008р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.52-55).

Не погодившись із винесеним судовим рішення, його оскаржила позивач Державна інспекція з контролю за цінами у Волинській обл., яка покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати (а.с.58-59).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що проведеною перевіркою встановлено, що відповідачем в період з 26.09.2007р. по 23.05.2008р. застосовувалися торговельні надбавки на хліб з борошна першого ґатунку, суміші борошна пшеничного першого ґатунку і житнього до оптово-відпускних цін виробника (ВАТ «Ковельський хлібокомбінат») в завищених розмірах, а саме від 11 до 21,4 відсотків, замість граничних торгівельних надбавок 8 відсотків, установлених на зазначені види хлібу розпорядженням Волинської обласної державної адміністрації № 371 від 21.09.2007р. «Про заходи щодо стабілізації цін на основні продовольчі товари» (із змінами і доповненнями) для закладів торгівлі споживчої кооперації у сільській місцевості.

Щодо включення до вартості хлібу транспортних витрат стосовно іногородніх постачальників, то відповідно до наказу Міністерства статистики України № 150 від 27.05.1996р. «Про затвердження Інструкції про порядок обліку пасажирів, що перевозяться громадським транспортом на маршрутах» міжміські перевезення це перевезення пасажирів у міжміському сполученні на внутрішньообласних і міжобласних маршрутах, довжина яких перевищує 50 км. Оскільки магазини відповідача розміщені на відстані від 4,5 км до 27,3 км від постачальника (без врахування шляху повернення до контори відповідача), тому позивачем було визнано, що транспортні витрати по доставці хліба, які враховані понад граничні рівні торговельних надбавок при формуванні роздрібних цін на хліб, є порушенням вимог вищевказаного розпорядження.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника позивача на підтримання поданої скарги, заперечення представників відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем Державною інспекцією з контролю за цінами у Волинській обл. проведено протягом 23.05.2008р.-30.05.2008р. перевірку відповідача Дубівського споживчого товариства Ковельської районної споживчої спілки на предмет дотримання вимог розпорядження Волинської обласної державної адміністрації № 371 від 21.09.2007р. «Про заходи щодо стабілізації цін на основні продовольчі товари», із змінами і доповненнями згідно розпорядження Волинської обласної державної адміністрації № 462 від 26.11.2007р., при формуванні та застосуванні цін при реалізації товарів, по результатам якої складено Акт перевірки № 000097 від 30.05.2008р. (а.с.7-9, 10-14).

Згідно складеного Акта позивачем виявлені допущені протягом обревізованого періоду порушення державної дисципліни цін при реалізації хліба білого 1 гатунку, хліба хотинського та дарницького відповідачем неправомірно застосовувалися торговельні надбавки понад установлений граничний розмір, у звязку з чим порушені вимоги п.1 розпорядження Волинської обласної державної адміністрації № 371 від 21.09.2007р. «Про заходи щодо стабілізації цін на основні продовольчі товари» та одержано необґрунтовану виручку в сумі 1932 грн. 90 коп.

Відповідно до рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. № 43-А від 03.06.2008р. за виявлене порушення державної дисципліни цін до відповідача застосовані економічні санкції в подвійному розмірі необґрунтовано одержаної в результаті порушення виручки на загальну суму 3865 грн. 80 коп. (а.с.15).

Відмовляючи у задоволенні заявленого позову, суд першої інстанції виходив з того, що листом № 4594/38/2-07 від 12.10.2007р. позивача було повідомлено першим заступником Волинської обласної державної адміністрації про те, що при формуванні граничних торговельних надбавок останні повинні покривати фактичні транспортні витрати на доставку продукції у межах одного населеного пункту; понад установлені граничні рівні торговельних надбавок транспортні витрати можуть включатися лише на продукцію, що надходить від іногородніх постачальників за наявності підтверджуючих документів.

Тобто, до початку перевірки позивачем було отримане офіційне розяснення органу, який прийняв розпорядження, через що субєкт владних повноважень повинен був керуватися ним при проведенні перевірки.

Разом з тим, в Акті перевірки вказується лише про реалізацію відповідачем трьох сортів хліба з перевищенням 8-відсоткової торговельної надбавки до оптово-роздрібних цін виробника, без зазначення у яких саме населених пунктах Дубівське споживче товариство реалізовувало хліб, та при відсутності покликань на наявність чи відсутність підтверджуючих документів; при винесенні рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін не враховано розшифровку транспортних витрат. Також покликання позивача на те, що іногороднім є постачальник, який розміщений на відстані 50 км від покупця, не обґрунтоване останнім з посиланням на норми чинного законодавства.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції є невірними, оскільки вони не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Як слідує з матеріалів справи, предметом розглядуваного позову є стягнення необгрунтовано отриманої виручки та економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Органом державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами), відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затв. постановою КМ України № 1819 від 13.12.2000р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), є Державна інспекція з контролю за цінами , яка є урядовим органом державного управління та діє у складі Мінекономіки і підпорядковується останньому.

Згідно з п.11 вказаного Положення Держцінінспекція має територіальні органи - державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені п.п.5, 6 Положення.

За змістом абзацу третього п.4 Положення Держцінінспекція відповідно до покладених на неї завдань у межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

Відповідно до п.5 Положення Держцінінспекція, зокрема, має право приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Згідно з Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України № 298/519 від 03.12.2001р., прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Держцінінспекцію та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

У разі незгоди з прийнятим рішенням спір про визнання його недійсним вирішується господарським судом.

У випадку невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до місцевого господарського суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.

Виходячи із системного аналізу наведених норм слідує, що під час розгляду вказаного позову суд перевіряє правильність обчислення необґрунтовано отриманої виручки та застосованих економічних санкцій; питання правомірності винесення рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, а також наявності допущених порушень законодавства про ціни і ціноутворення, складають предмет окремого позову.

Між тим, рішення Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. № 43-А від 03.06.2008р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в судовому порядку відповідачем не оспорювалося, чого не заперечили сторони під час апеляційного розгляду справи.

Щодо обчислення необґрунтовано отриманої виручки у розмірі 1932 грн. 90 коп., то її правильність стверджується матеріалами перевірки, а також представленим розрахунком (а.с.7-9, 10-14).

Економічні санкції розраховані позивачем у відповідності до вимог ст.14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» та п.п.3.1, 3.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, а саме у двократному розмірі від суми необґрунтовано отриманої виручки, і становлять 3865 грн. 80 коп.

За таких обставин загальна сума необґрунтованої виручки, одержаної відповідачем внаслідок порушення вимог п.1 розпорядження Волинської обласної державної адміністрації № 371 від 21.09.2007р. «Про заходи щодо стабілізації цін на основні продовольчі товари», та застосованих економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін склала 5798 грн. 70 коп. та підлягає стягненню в дохід державного бюджету.

Таким чином, представленими доказами позивачем в порядку ч.2 ст.71 КАС України доведено правомірність своїх вимог, через що заявлений позов є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. задоволити частково.

Постанову господарського суду Волинської обл. від 29.09.2008р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській обл. задоволити.

Стягнути з Дубівського споживчого товариства (Волинська обл., м.Ковель, вул.Незалежності, 129, код ЄДРПОУ 01743625) в дохід Державного бюджету України (р/р 31118106700156 в УДК у Ковельському районі, МФО 803014, ідентифікаційний код 21740379) економічні санкції за порушення державної дисципліни цін у розмірі 5798 (пять тисяч сімсот девяносто вісім) грн. 70 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Шавель Р.М.

Судді Олендер І.Я. , Ліщинський А.М.

<Текст >