Ухвала суду № 10266559, 29.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-2392/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"29" червня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Умнової О.В., Маслія В.І.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2009 у справі за позовом приватного підприємства «Делікатес» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

06.03.2009 позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004452303 та № 0004462303 від 06.11.2008.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2009 позов задоволено частково: скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004462303 від 06.11.2008. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог, як таку, що винесена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, співробітниками податкових органів було проведено перевірку, за результатами якої був складений акт № 0505/26/51/23/30936430 від 30.10.2008, з якого видно наступне: ПП «Делікатес» не було оприбутковано на час перевірки готівковий виторг магазину за 29.10.08 по РРО фіскальний номер 2651004986 на загальну суму 1436,50 грн. в зв'язку з відсутністю на час перевірки відповідних записів в книзі ОРО за № 2651004986 за 29.10.08 на суму 1436,50 грн. Крім того, для виведення залишку готівки в касі підприємства не приймається видатковий касовий ордер № 82 від 11.03.08 на суму 527,15 грн. з зв'язку з відсутністю у вищезазначеному касовому ордері підпису одержувача готівкових коштів.

На підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004452303 від 06.11.2008 за порушення п. 13 ст. 3 Закону № 265 та на підставі ст. 22 Закону № 265 до ПП «Делікатес» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 260 грн.

Рішенням ДПІ у Дарницькому районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004462303 від 06.11.2008 за порушення вимог п.п. 2.6., 2.8. Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та на підставі абз. 2, 3 ст. 1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 15.12.1995 до ПП «Делікатес» застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 8250 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем проведено операцію з дотриманням норм Положення № 637, а тому відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Указом № 436/95.

Колегія суддів погоджується із зазначеними мотивами та висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до абзаців 2, 3 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день; за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Так, п. 2.6 Положення № 637 передбачає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

В свою чергу, згідно з прибутковими касовими ордерами № 936, 937, 938 від 29.10.2008 суми отриманої готівкової виручки підприємства була оприбутковані у касі підприємства відповідно у розмірах 381,20 грн., 1436,50 грн. та 955,41 грн. Таким чином, загальна сума отриманої готівкової виручки підприємства за 29.10.2008 складає 2773,11 грн.

Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що в діях позивача відсутнє порушення вимог п. 2.6 Положення № 637, так як вся готівкова виручка по касі підприємства була оприбуткована.

Зазначеними фактами також спростовуються висновки відповідача про те, що наявність недоліків оформлення КОРО при належному одночасному оформлені оприбуткування коштів у касі за касовою книгою не може створювати факту не оприбуткування готівки, адже остання все ж-таки оприбуткована у касовій книзі на підставі прибуткових ордерів у відповідності до положень пункту 2.6. Положення № 637, оскільки Положення № 637 не визначає пріоритету оприбуткування коштів у книзі ОРО чи касовій книзі на підставі прибуткових ордерів.

Вимоги п. 2.8 Положення № 637 також були позивачем виконані, враховуючи наступне.

Так, підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

30.10.2008 о 10 год. 48 хв. відбулась операція по зарахуванню на розрахунковий рахунок ПП «Делікатес» виручки за 29.10.2008 у сумі 2774 грн., відповідно до вимог п.п. «б» п. 5.1 Положення № 637, а саме: для підприємств, у яких час закінчення робочого дня, що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до законодавства України, не дає змоги забезпечити здавання готівкової виручки в день її надходження, строком здавання підприємствами готівкової виручки для її зарахування на рахунки в банках є день наступний за днем надходження готівкової виручки до каси.

ПП «Делікатес» є організацією, яка здійснює торгівельну діяльність з 8.30 год. до 22.00 год. щоденно.

Таким чином, п. 5.1 п.п. «б» надає право позивачу на здавання готівкової виручки до установ банку наступного банківського дня.

Факт здачі готівкової виручки підтверджується видатковим касовим ордером № 396 від 30.10.2008, банківською квитанцією № 28105 від 30.10.2008 та довідкою ВАТ банк «Укргазбанк» № 328/06-441 від 06.11.2008.

Безпідставними є твердження відповідача про те, що для виведення залишку готівки в касі підприємства не приймається видатковий касовий ордер № 82 від 11.03.2008 на суму 527,15 грн., в зв'язку з відсутністю в ньому підпису одержувача готівкових коштів, оскільки в матеріалах справи наявна видаткова відомість про одержання готівки № 11/03 від 11.03.2008, яка містить заповнені всі обов'язкові реквізити, в тому числі погодження керівника та головного бухгалтера позивача.

З огляду на те, що не прийнятий касовий ордер № 82 від 11.03.2008 оформлений на підставі видаткової відомості про одержання готівки № 11/03 від 11.03.2008, то відповідачем зроблено хибний висновок про порушення позивачем пункту 2.8. Положення № 637.

Крім того, колегія суддів враховує, що згідно до абз. 5 пункту 3.10 Положення № 637 у касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, платіжними картками, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит «Одержав» або «Прийнято від» не заповнюється.

В своє чергу, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що заповнення бухгалтером реквізиту «Одержав» хоча і є порушенням порядку заповнення відповідного документу, при цьому не впливає на факт оприбуткування готівки на підставі відповідної видаткової відомості.

З огляду на викладене вище, оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004462303 від 06.11.2008 дійсно підлягає скасуванню, оскільки відповідачем проведено операцію з дотриманням норм Положення № 637.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, апелянт, як субєкт владних повноважень, не довів правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Указом № 436/95, що є підставою для визнання рішення № 0004462303 від 06.11.2008 протиправним та скасувати його.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0004452303 від 06.11.2008 за порушення п. 13 ст. 3 Закону № 265 та на підставі ст. 22 Закону № 265.

Так, пунктом 13 статті 3 Закону № 265 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг; зобов'язані забезпечувати відповідальність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Статтею 22 Закону № 265 передбачено, що у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Позивач не оспорює наявність невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, яка зазначена в денному Х-звіті, у розмірі 52,00 грн. При цьому, суд першої інстанції вірно вважав безпідставними доводи позивача про те, що під час перевірки продавець ОСОБА_2 обслуговувала покупця, одночасно з цим, на вимогу перевіряючих надавала необхідну інформацію, тому не оприбуткувала спірну суму адже Законом № 265 чітко зобов'язано суб'єкта господарювання забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в цій частині дійсно не підлягають задоволенню.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 05.07.2010.