Ухвала суду № 10266445, 22.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 8/282 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.

суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Олешко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ТОВ «Незалежна нафтова компанія» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30.06.2009 року по адміністративній справі за позовом ТОВ «Незалежна нафтова компанія»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва

- про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000142303/0 від 24.03.2008 року, яким визначено суму податкового зобов»язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем податок на додану вартість на суму 4627593 грн., з яких 3085062 грн. за основним платежем та 1542531 грн. по штрафним санкціям, та №0000152303/0 від 24.03.2008 року про донарахування податкового зобов»язання по податку на прибуток на суму 8658947,20 грн. (4783153 грн. за основним платежем та 3875794,20 грн. по штрафним санкціям).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2009 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з»явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.01.2008 року по 3.03.2008 року працівниками ДПІ у Голосіївському районі м.Києва була проведена виїзна планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2006 року по 30.09.2007 року, за результатами проведення якої складений акт від 11.03.2008 року №110/1-23-03-32422174.

Згідно висновків вказаного акту орган державної податкової служби встановив порушення позивачем п.1.32 ст.1, пп.5.2.1 п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: товариством завищено від»ємне значення об»єкта оподаткування за 1 кв. 2007 року на суму 2937679 грн., за 1 півріччя 2007 року на суму 3200585 грн., та занижено податок на прибуток за перевіряємий період у розмірі 4783153 грн.; занижено податок на додану вартість на суму 3085062 грн.

На підставі даного акту перевірки та встановлених в ході її проведення порушень податковий орган 24.03.2008 року виніс податкове повідомлення-рішення №0000142303/0, якими визначив позивачу суму податкового зобов»язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на додану вартість на суму 4627593 грн., з яких 3085062 грн. - за основним платежем та 1542531 грн. по штрафним санкціям, та №0000152303/0 про донарахування податкового зобов»язання по податку на прибуток на суму 8658947,20 грн. (4783153 грн. за основним платежем та 3875794,20 грн. по штрафним санкціям).

Висновки податкового органу щодо виявлених порушень та визначення податкових зобов»язань ґрунтуються на тому, що позивач безпідставно включив до складу валових витрат суми видатків сплачених підприємствам-постачальникам за відшкодування залізничних послуг з ПДВ, винагороди за організацію доставки товару залізницею, транспортування нафтопродуктів, за виконані послуги транспортування, відшкодування залізничного тарифу, компенсацію експедиторських та залізничних послуг, послуг по оформленню, відвантаженню та використання цистерн, компенсацію транспортних послуг, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами. Позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати сплачені ПП «П.Ю.В.А.» згідно договору доручення №НП-1 від 19.05.2006 року, оскільки реалізація придбаного конденсату була здійснена нижче собівартості, у зв»язку із чим завищено від»ємне значення об»єкта оподаткування та занижено податок на прибуток. Крім того, платником завищено податковий кредит по ПДВ, у зв»язку із включенням до складу податкового кредиту ПДВ, сплачене відшкодування залізничних послуг, винагороди за організацію доставки товару залізницею, транспортування продуктів, відшкодування залізничного тарифу, компенсацію експедиторських та залізничних послуг тощо, фактичне отримання та використання в господарській діяльності яких не підтверджено відповідними первинними документами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками податкового органу та вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення вимог позову, виходячи з наступного.

Позивачем включено до складу валових витрат суми видатків сплачених підприємствам-постачальникам за відшкодування залізничних послуг з ПДВ, винагороди за організацію доставки товару залізницею, транспортування нафтопродуктів, за виконані послуги транспортування, відшкодування залізничного тарифу, компенсацію експедиторських та залізничних послуг, послуг по оформленню, відвантаженню та використання цистерн, компенсацію транспортних послуг. Вказані витрати не підтверджені первинними розрахунковими, платіжними, транспортними та супровідними документами, обов»язкове ведення яких, передбачено Інструкцією «Про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України»від 2.04.1998 року, Правилами оформлення перевізних документів, Правилами розрахунків за перевезення вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 року №644.

В силу вказаних Інструкції та Положень, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що підтвердженням витрат на транспортування є первинні документи (оригінали транспортних та супровідних документів), в яких вказується особа, що може віднести до складу валових витрат видатки, пов»язані з транспортуванням залізницею, оскільки обов»язок оплати таких послуг покладено на відправника та отримувача.

Включення до складу податкового кредиту ПДВ вищевказаних витрат за відсутності їх підтвердження відповідними первинними документами є порушенням пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та свідчить про завищення податкового кредиту, що призвело до завищення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов»язання та сумою податкового кредиту по ПДВ, заниження чистої суми зобов»язань по ПДВ.

Витрати сплачені ПП «П.Ю.В.А.»згідно договору доручення №НП-1 від 19.05.2006 року віднесені позивачем до валових витрат в порушення п.1.32 ст.1, пп.5.2.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки реалізація газового конденсату здійснена нижче його собівартості, що не узгоджується з метою здійснення господарської діяльності та змістом визначальних ознак валових витрат.

Висновки акту перевірки щодо встановлення порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість та завищення ним валових витрат податкового кредиту по ПДВ, заниження податку на прибуток обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з нормами вказаних Законів.

Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, обґрунтовані висновки та правовий аналіз щодо яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об»єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального права.

Податковий орган, як суб»єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятих ним рішень, його позиція ґрунтується на вірному трактуванні норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами чинного законодавства, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ТОВ «Незалежна нафтова компанія»залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.06.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 25.06.2010 року.

Головуючий суддя:

Судді:

<Текст >