Постанова № 10264679, 30.06.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2010 року Справа № 2а-216/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сагун А.В.;

при секретарі Джебко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції до селянського (фермерського) господарства „Деметра” про стягнення податкового боргу по сплаті податку на додану вартість та податку на прибуток,-

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Добровеличківського району Кіровоградської області (далі по тексту прокурор), діючи в інтересах держави в особі Добровеличківської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту - Добровеличківська МДПІ) звернувся в суд з адміністративним позовом до селянського (фермерського) господарства „Деметра” (далі -СФГ „Деметра”) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 2207 грн., в тому числі: по податку на додану вартість, який не підлягає сплаті і залишається у розпорядженні сільгоспвиробників в сумі 167 грн., по податку на додану вартість в сумі 1700 грн. та по податку на прибуток в сумі 340 грн.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що за відповідачем рахується вказаний податковий борг. Податковим органом вживались дії по погашенню податкового боргу шляхом винесення та направлення відповідачу податкових вимог від 08.10.2009 року №1/84 та від 19.11.2009 року №2/94, проте останнім борг не сплачено.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав із зазначених у позовній заяві підстав.

Представник позивача в судове засідання не зявився. Від позивача надійшло клопотання з проханням розглянути справу без участі представника податкового органу.

Представник відповідача у судове засідання в четверте не зявився. На адресу відповідача двічі направлялись повістки про виклик до суду, однак конверти повертались з відміткою „за зазначеною адресою не проживає, такої організації немає”.

Згідно ст.93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені. Статтями 17, 19 Закону України „Про реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців”, на уповноважений орган юридичної особи покладено обовязок подавати державному реєстратору відомості у разі зміни місцезнаходження юридичної особи.

У відповідності до ч. 8 ст. 35 КАС України, повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесенею до відповідного державного реєстру.

У порядку ст. 39 КАС України відповідач двічі в судове засідання викликався через оголошення в газеті „Народне слово”.

На підставі зазначених норм, з врахуванням того, що конверти направлялись на адресу, яка відповідно до довідки головного управління статистики у Кіровоградській області з ЄДРПОУ від 15.06.2009 року є місцезнаходженням юридичної особи та виклики через засоби масової інформації, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача.

Заслухавши прокурора, дослідивши у судовому засіданні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Пунктом 2 статті 121 Конституції України, частиною 2 статті 60 КАС України передбачено, що прокурор забезпечує представництво інтересів держави в суді у випадках передбачених законом.

Статтею 36-1 Закону України „Про прокуратуру” визначено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів державиє наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Підставою звернення прокурора до суду з даним позовом стало завдання шкоди економічним інтересам держави, що виявилось у порушенні податкового законодавства та недоотриманні коштів Державним бюджетом України.

Пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування” на платників податків і зборів (обовязкових платежів) покладено обовязок подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, повязані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно п.п. „а” п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), Ї протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Згідно п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту Ї адміністративного чи судового оскарження податкового повідомлення-рішення.

Абзацом 3 підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону на платника податків, у разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, покладено обовязок сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника.

Судом встановлено, що СФГ „Деметра” перебуває на спеціальному режимі оподаткування податком на додану вартість як сільськогосподарське підприємство. З поданої господарством декларації з ПДВ за листопад 2008 року вбачається, що ним визначено податкове зобовязання у сумі 167 грн., яке підлягає сплаті до Державного бюджету України. Вказане податкове зобовязання у встановлені строки не погашено і вважається податковим боргом (а.с. 49-50, 7-9).

Крім того, в ході невиїзної документальної перевірки, результати якої викладені в акті від 15.09.2009 року №252/1520/31715376, виявлено порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.1.2 Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166, щодо неподання відповідачем податкових декларацій з ПДВ за березень, квітень, травень, червень, липень 2009 року. На підставі акту перерки згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим повідомленням-рішенням від 15.09.2009 року №0000271520/0 на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 1700 грн. (а.с. 23, 22).

Також, в ході невиїзної документальної перевірки, результати якої викладені в акті від 15.09.2009 року №251/1510/31715376, виявлено в порушення пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 16.4 ст. 16 Закону України „Про опдаткування прибутку підприємств”, не подання податкових декларацій з податку на прибуток за I квартал та I півріччя 2009 року. На підставі акту перевірки згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковим повідомленням-рішенням від 15.09.2009 року №0000301510/0/0 на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 340 грн. (а.с. 21,20).

Зазначені податкові повідомлення рішення відповідачу вручені, не оскаржені і вважаються узгодженими (а.с.19).

8 жовтня 2009 року податковим органом сформовано першу податкову вимогу №1/84 на суму 2040 грн., до якої включено визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями суми (а.с. 16).

19 листопада 2009 року сформовано другу податкову вимогу №2/94 на суму 2040 грн., до якої включено ті ж суми. Зазначену податкову вимогу позивачу вручити адресату не представилось можливим через відсутність господарства за юридичною адресою (а.с. 14, 15).

Платежів в рахунок погашення вказаного податкового боргу відповідачем не здійснювались, податкові вимоги на виконання до органів державної виконавчої служби не направлялись.

Таким чином, за СФГ „Деметра” рахується податковий борг у сумі 2 207 грн., в тому числі по податку на додану вартість, який не підлягає сплаті і залишається у розпорядженні сільгоспвиробників в сумі 167 грн., по податку на додану вартість в сумі 1700 грн. та по податку на прибуток в сумі 340 грн.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків, до яких вказаний Закон відносить кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання (пункт 1.7. статті 1 Закону), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що у відповідача наявний податковий борг у сумі 2 207 грн., в тому числі по податку на додану вартість, який не підлягає сплаті і залишається у розпорядженні сільгоспвиробників в сумі 167 грн., по податку на додану вартість в сумі 1700 грн. та по податку на прибуток в сумі 340 грн., який підлягає стягненню.

Згідно ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути на користь держави за рахунок активів з селянського (фермерського) господарства „Деметра”, 27021, Кіровоградська область, Добровеличківський район, с. Трояни, вул. Миру, 9, код 31715376, податковий борг з податку на додану вартість, який не підлягає сплаті і залишається у розпорядженні сільгоспвиробника згідно Указу Президента України №1328 в сумі 167 грн., з податку на додану вартість в сумі 1700 грн. та з податку на прибуток в сумі 340 грн., а всього податкового боргу в сумі 2 207 грн. (дві тисячі двісті сім грн.) на р/р №31110029700136 в УДК в Кіровоградській області, код 23684291, МФО 823016.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови - з дня складання постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 05.07.2010 р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А.В.Сагун