Вирок № 102640931, 13.01.2022, Волноваський районний суд Донецької області

221/3416/21

1-кп/221/314/2022

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2022 року місто Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області у складі:

Судді - Писанець Н.В.,

При секретарі – Гуровій Л.Л.,

за участю прокурора – Юрченко І.В.,

Захисника – Шагеєва О.Р.,

за участю обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в залі суду, під час відкритого судового засідання за обвинувальними актами у кримінальному провадженні №12021052630000288 від 10.05.2021 року; №12021053630000485 від 17.06.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у м.Невельск РФ, громадянин України, має середню освіту, офіційно непрацевлаштований, не є інвалідом, неодружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше судимий вироком Волноваського районного суду Донецької області від 16.03.2021р. за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що народився у м.Волноваха Донецької області, громадянин України, має середню освіту, офіційно непрацевлаштований, не є інвалідом, неодружений, не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 185, ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

09 травня 2021 року приблизно о 22 годині 15 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 , який є ініціатором вчинення кримінального правопорушення, діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, разом з ОСОБА_2 , керуючись раптово виниклим наміром на викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, шляхом вільного доступу, зайшли до домоволодіння ОСОБА_3 , що розташовуються за адресою: АДРЕСА_3 . Переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає, зайшли до будинку у кухню, звідки таємно викрали: 1 кг свинячої м`якоті вартістю 134 гривні, вісім варених яєць вартістю 17 гривень 60 копійок, 1 літр соняшникової олії вартістю 55 гривень, дві буханки білого хлібу вартістю 36 гривень, 1 кг кураги вартістю 225 гривень, 0,5 кг редису вартістю 17 гривень, майонез у термальному пакеті об`ємом 300 грам вартістю 20 гривень, згущене молоко термальному пакеті вартістю 25 гривень, упаковку чаю «Принцеса Нурі» у пакетиках вартістю 18 гривень 30 копійок, один пучок щавлю вартістю 25 гривень, два пластмасових відра об`ємом 10 літрів вартістю 140 гривень, одна пластмасова миска об`ємом 1 литр вартістю 20 гривень, що належить ОСОБА_3 . Після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зникли. Викраденим розпорядились на власний розсуд, тим самим спричинили потерпілому ОСОБА_3 матеріальний збиток на суму 732 гривні 90 копійок.

Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_2 на початку лютого 2021 року, діючи умисно, керуючись раптово виниклим наміром на викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу мету особистого збагачення, шляхом вільного доступу, перебуваючи в гостях у домоволодінні ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_4 , розпивав спиртні напої та знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Дочекавшись моменту, коли ОСОБА_4 заснув, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з поверхні столу, який розташовувався в приміщенні кухні, мобільний телефон марки «Тесnо», в корпусі чорного кольору, модель В1F, іmеі 1) НОМЕР_1 ; іmеі 2) НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_4 . Після чого з місця вчинення злочину з викраденим майном зник. Викраденим майном ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, а саме користувався поки не загубив його, тим самим спричинив потерпілому ОСОБА_4 , матеріальний збиток на суму 1397,99 гривень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, а також у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), тобто за ч.1 ст. 185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у крадіжці визнав повністю, пояснює мотив вчинення злочинів нестачею грошових коштів на той момент та перебуванням у стані алкогольного сп`яніння. У скоєному розкаюється.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у крадіжках визнав повністю, пояснює мотив вчинення злочинів нестачею грошових коштів на той момент та перебуванням у стані алкогольного сп`яніння. У скоєному розкаюється.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленими про час та дату судового засідання, до зали суду не з`явились.

Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінального правопорушення, при обставинах, викладених у обвинувальних актах, беручи до уваги, що прокурор та обвинувачені також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, та вважає можливим обмежитись допитом обвинувачених та вивченням письмових доказів, що характеризують їх особу.

Оцінюючи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_1 ч.3 ст. 185 КК України.

Оцінюючи докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд погоджується з кваліфікацією прокурором дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 185 та ч.3 ст. 185 КК України.

При вирішенні питання щодо призначення обвинуваченим покарання, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 65 КК України та роз`яснень, що містяться у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень ), склад сім`ї , його матеріальний стан, тощо.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує характер та ступінь загальної небезпеки скоєних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, дані про особу: раніше судимий, за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює, міцних соціальних з`язків не має. Вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку дії попереднього вироку суду. Суд також враховує, що обвинувачений активно сприяв розкриттю злочинів, його щире каяття.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , суд враховує характер та ступінь загальної небезпеки скоєного правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, дані про особу: раніше не судимий, у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює, міцних соціальних з`язків не має. Суд також враховує, що обвинувачений активно сприяв розкриттю злочинів, та його щире каяття.

В той же час, з огляду на обставини вчинених злочинів, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 не працює, у період дії іспитового строку знову скоїв корисливий злочин, що свідчить про високий рівень його суспільної небезпеки та бажання жити саме за рахунок прибутку від своєї злочинної діяльності та небезпеку ОСОБА_1 для суспільства, у зв`язку з чим, суд доходить висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі та саме таке покарання буде справедливим, достатнім та необхідним для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Суд, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини злочину, особу винного ОСОБА_2 , який характеризується за місцем проживання посередньо, є раніше не судимим, обставину, яка пом`якшує покарання – щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, обставину, що обтяжує покарання – вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння, дійшов висновку та вважає за можливе призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням вимог ст. 75 КК України.

Крім того, суд враховує роз`яснення, наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004, згідно якого окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

У відповідність до ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Згідно постанови пленуму Верховного суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», Коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням, як ст. 70, так і ст. 71 КК спочатку - за правилами ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч. 4 ст. 70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 вироком Волноваського районного суду Донецької області від 16.03.2021р. засуджено за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки. Злочин, якій інкримінують обвинуваченому останній скоїв 09.05.2021р., тому при постановленні вироку суд застосовує вищевикладені норми КК України.

Обставиною, яка пом`якшує, відповідно ст. 66 КК України покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує, відповідно до ст. 67 КК України покарання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є вчинення ними злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 127, 349ч.3, 368, 370, 374 КПК України, ст. ст. 185 ч.1, 185 ч.3 КК України, суд –

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі вимог ч. 1 ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуте покарання за вироком Волноваського районного суду Донецької області від 16.03.2021р. та остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотири) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

До строку відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати строк попереднього ув`язнення з розрахунку день ув`язнення за день позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Визнати винним ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

В силу ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності зі ст.ст.75,76 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Речові докази по справі – 5 кг редису, 1 пучок щавлю, 1 літр соняшникової олії, пластмасову миску об`ємом 1 літр - передані на зберігання потерпілій ОСОБА_3 – залишити останній.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через Волноваський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду.

Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити засудженим та прокурору.

Суддя: Н.В. Писанець