Рішення № 102640778, 17.01.2022, Великоновосілківський районний суд Донецької області

Номер справи 221/6111/21

Номер провадження № 2-а/220/4/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Якішиної О.М.

за участю секретаря Черняєвої С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Олександрівка) Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області, Головного управління національної поліції в Кіровоградській області, про скасування постанови щодо накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2021 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову серії ЕАО № 4708367, винесену інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Олександрівка) відділу поліції № 1 (м. Знамянка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП України в Кіровоградській області Грушовим О.О., про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 425,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Олександрівка) відділу поліції № 1 (м. Знамянка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП України в Кіровоградській області Грушового О.О. від 31.08.2021 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. за ч. 1 ст. 126 КУпАП, за те, що він не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1. Вважаючи зазначену постанову незаконною, зазначив, що працює водієм та, керуючи транспортним засобом марки B21R33, д.н.з НОМЕР_1 , належним на праві приватної власності ТОВ «Афродіта», не порушуючи Правил дорожнього руху, маючи при собі всі документи, визначені п. 2.1 ПДР, 31.08.2021 року приблизно об 11 годині 06 хвилин, без будь-яких законних підстав був зупинений працівниками Національної поліції України, які несли службу в межах розташування стаціонарного поста поліції на ділянці авто дороги Київ - Знамянка - 244 (смт. Олександрівка Кіровоградської області). На вимогу поліцейського, він надав водійське посвідчення та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. При цьому інспектор не представився, не пояснив причини зупинки та затримання транспортного засобу, не надав можливість надати пояснення, заявити клопотання про перенесення розгляду справи, скористатися правовою допомогою адвоката, а також здійснити фото - відеофіксацію дій працівника поліції, обґрунтовуючи це присутністю на стаціонарному посту поліції. Вважає, що зупинка транспортного засобу під його керуванням 31.08.2021 р. об 11:06 год., а так само і вимога про надання документів щодо наявності полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є незаконними. Інспектором поліції не надано жодною доказу на підтвердження факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та його винуватості.Тому просить визнати протиправними дії інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Олександрівка) відділу поліції № 1 (м. Знам`янка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП України в Кіровоградській області Грушового О.О. та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4708367 від 31.08.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн., а також стягнути з Головного управління Національної поліції України у Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 454,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області суду від 16.09.2021 року провадження по справі відкрито, призначено судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

16.11.2021 року представником позивача подано заяву про зміну предмету позову.

Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області суду від 21.12.2021 року за клопотанням представника позивача справу передано до Великоновосілківського районного суду Донецької області за підсудністю.

Ухвалою Великоновосілківського районного суду Донецької області від 06.01.2022 року адміністративну справу прийнято до провадження, до участі у справі залучено в якості відповідача Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області.

Сторони в судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи. Позивач та його представник подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачі причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, з моменту направлення повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Відповідач отримав копію ухвали суду про відкриття провадження по справі та матеріали позовної заяви 28.09.2021 р. (а.с. 24). А отже, з цього часу був повідомлений належним чином про день та час розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим розглянути справу без участі сторін, враховуючи їх належне повідомлення про час та місце розгляду справи, на підставі наявних матеріалів справи, оскільки вони містять достатньо даних про права та взаємовідносини сторін на теперішній час.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Постановою інспектора сектору поліцейської діяльності № 1 (смт. Олександрівка) відділу поліції № 1 (м. Знамянка) Кропивницького районного управління поліції ГУНП України в Кіровоградській області Грушового О.О. позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП . відповідно до постанови, 31.08.2021 року о 10:58:11 в смт. Київ – Знам`янка 244, водій керував ТЗ без чинного страхового поліса обов. чим порушив п. 2.1.ґ. ПДР - відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (а.с. 15).

Частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення встановлена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (ст. 7 КУпАП).

Статтею 254 КУпАП визначено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно ч. 1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, і повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Поліцейський, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень. В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

При дослідженні оскаржуваної постанови вбачається, що у графі «до постанови додаються» зазначено відео. Отже доказом вини позивача у скоєнні правопорушення поліцейським є відеозапис з камери поліцейського.

Проте, не з`явившись в судове засідання та не надавши даний відеозапис правопорушення відповідачами нівельована можливість довести правомірність складання оскаржуваної постанови.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Так, ч. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото - і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото - і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Отже, візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Статтею 74 КАС України встановлено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, єдиним доказом скоєного правопорушення та обставин винесення відповідачем постанови і притягнення позивача до відповідальності є постанова про адміністративне правопорушення, яка й оскаржується позивачем, а тому її зміст не можна враховувати як доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України.

Згідно ч. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Тобто, інспектор поліції, в умовах відсутності ДТП та порушення ПДР не має права вимагати надати від водія поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Таким чином, за відсутності доказів порушення позивачем правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди за його участі, вимога поліцейського про надання полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не є законною.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про неправомірність постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі ЕАО № 4708367 від 31.08.2021 року, а тому є підстави для її скасування та закриття провадження у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 186 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволенні позову в частині визнання протиправними дій відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Таким чином, в зв`язку з задоволенням позовних вимог судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 454,00 грн. підлягають до стягнення на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління національної поліції в Кіровоградській області.

Крім цього ч.ч. 1, 2 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивачем надано договір про надання правової допомоги № 06/09-2021 від 06.09.2021 року, додаткову угоду до договору від 06.09.2021 р. та акт приймання-передачі виконаних робіт від 06.09.2021 року, відповідно до якого гонорар адвоката складає 1500 грн. (а.с. 11-12, 13,14).

Враховуючи викладене, з відповідача Головного управління національної поліції в Кіровоградській області також підлягають до стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 5, 9, 72, 74, 77, 139, 143, 252, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4708367 від 31.08.2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. і закрити справу про адміністративне правопорушення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції України у Кіровоградській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму судового збору в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може також може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 КАС України.

Суддя О.М. Якішина