Постанова № 10263882, 21.06.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1397/10/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2010 р.                                                                                 м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Євпак В.В.,

при секретарі - Гнітецькій Т.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" <Текст >

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі <Текст >

про скасування податкових повідомлень - рішень,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить скасувати податкові повідомлення - рішення відповідача № 0003082301/0 та № 0003092301/0 від 25.12.2009 року з підстав, що підприємство не порушувало вимоги Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість". В обгрунтування позовних вимог зазначає, що вони не відносили до складу валових витрат, а відповідно і до податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, металобрухт отриманий після ліквідації основних засобів. Зазначений металобрухт рахується на рахунку 209. Кошти в розмірі 351000 грн. ними були перераховані ТОВ "ІДЗ ЛТД" за інформаційні послуги від участі в тендерних торгах, як переможцями тендерних торгів. Дані кошти пов"язані з господарською діяльністю, відповідно віднесені підприємством до складу валових витрат. Що стосується валових витрат в розмірі 19697 грн., останні були правомірно віднесені до складу валових витрат за надані підприємству ФОП ОСОБА_1 та ПП "Комплектавтодор" транспортних послуг по доставці дорожніх знаків та перевезенню вантажу. Також вважають правильним віднесення до складу валових витрат виплати на додаткову оплату праці працівникам у вигляді одноразових премій до ювілейних дат, свят, матеріальної допомоги на оздоровлення, оскільки це передбачено інструкцією №5 зі статистики заробітної плати та колективним договором підприємства. Інші порушення зазначені в акті перевірки не оскаржують.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали, проти задоволення позовних вимог заперечують. Свої заперечення мотивують тим, що підприємство в порушення вимог п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зависило валові витрати за рахунок неправильного відображеня у Додатку К1/1 декларації по рахунку 209. Крім того підприємство безпідставно віднесло до валових витрат витрати в розмірі 351000 грн., що не пов"язані з господарською діяльністю; витрати за транспортні послуги без підтверджуючих документів, а саме товаро-транспортних накладних, а також віднесло до валових витрат одноразові виплати у вигляді премій до ювілейних дат, свят, що не передбачено Законом. Вважає безпідставним формування податкового кредиту по Новоград-Волинській ДЕД в розмірі 3539 грн. 75 коп.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: з 26.10.2009 року по 04.12.2009 року ДПІ у м.Житомирі була проведена планова виїзна документальна перевірка ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 30.06.2009р., про що складено акт №8080/23-1/32008278/0110 від 18.12.2009 року.

В результаті проведення перевірки крім інших встановлено порушення:

пп. 4.1.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 пп.5.2.5 пп.5.2.10 п.5.2, пп.5.3.1 пп.5.3.9 п.5.3, п.5.9, пп.5.6.1 п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.3.1, пп.8.3.2, пп.8.6.1 п.8.6, пп.8.7.1, п.8.7 ст.8, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11, п.16.3 ст.16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - занижено податок на прибуток на загальну суму 226056 грн., в тому числі: І кв. 2008р. - 6448 грн., І півр. 2008р. - 96876 грн., 9 міс. 2008 р. -145716 грн.; завищено від"ємне значення об"єкта оподаткування за І півр. 2009р. на суму 70287 грн.;

пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.п.4.1.1 п.4.1, п.4.9 ст. 4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, пп.7.2.1 "е" п.7.2, пп.7.2.3 пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" - заниження податку на додану вартість в розмірі 9689 грн., в тому числі: за січень 2008 року на суму 1101 грн., за лютий 2008 року на суму 2983 грн., за березень 2008 року на суму 929 грн., за червень 2008 року на суму 99 грн., за липень 2008 року на суму 162 грн., за вересень 2008р. на суму 313 грн., за жовтень 2008 року - 22 грн., за листопад 2008 року - 2057 грн. за грудень 2008 року - 167 грн., за лютий 2009 року - 1654 грн., за березень 2009 року - 68 грн., за квітень 2009 року - 9 грн., червень 2009 року - 125 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м.Житомирі винесено податкові повідомлення-рішення №0003082301/0 від 25.12.2009 року про визначення позивачу зобов"язання по податку на прибуток в розмірі 343923 грн., а саме: основний платіж - 226056 грн., штрафні (фінансові) санкції - 117867 грн. та № 0003092301/0 від 25.12.2009 року про визначення зобов"язання податку на додану вартість в розмірі 14775 грн., а саме: основний платіж - 9689 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5086 грн.

Що стосується встановленого перевіркою порушення пп.5.2.1. п. 5.2, пп. 5.3.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", а саме віднесення позивачем до складу валових витрат за 2 кв. 2008 року витрат за виготовлення тендерної документації на загальну суму 351000 грн., що не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням господарської діяльності та продажем продукції (робіт, послуг) підприємства, суд вважає, що дане порушення мало місце.

Встановлено, що позивач відповідно до рахунку-фактури від 27.02.2008 року та акту виконаних робіт №1З-6570637 від 28.02.2008 року перерахував ТОВ "ІДЗ ЛТД" 50500 грн. грн. та відповідно до рахунку-фактури від 27.02.2008 року та акту виконаних робіт №1З-6570638 від 28.02.2008 року перерахував ТОВ "ІДЗ ЛТД" 300500 грн.

Відповідно до актів виконаних робіт перераховані кошти є виплатами пов"язаними з укладенням договору.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Позивач, посилаючись, що перераховані ТОВ "ІДЗ ЛТД" кошти за послуги пов"язані з виготовленням тендерної документації, не надав жодного доказу, який би підтверджував договірні відносини про надання інформації чи виготовлення тендерної документації між ДП "Житомироблавтодор" та ТОВ "ІДЗ ЛТД".

В актах здачі - приймання робіт не вказано, які саме послуги надавались, місце надання послуг та чи були витрати по укладанню договору пов"язані з господарською діяльністю позивача.

Наданий позивачем договір №1/7-4 від 05.02.2007 року укладений фактично між іншими сторонами, а саме між Службою автомобільних доріг та ТОВ "Європейське консалтингове агенство" про про надання інформаційних послуг щодо забезпечення розміщення інформації в інформаційній системі в мережі Інтернет, та не відноситься до господарської діяльності позивача.

Таким чином, до складу валових витрат підприємством безпідставно включено витрати, що не пов"язані з його господарською діяльністю на загальну суму 351000 грн.

Разом із тим суд не погоджується з висновком податкового органу щодо заниження підприємством валового доходу в сумі 5949 грн.: перевіркою встановлено, що філією "Радомишльський райавтодор" ДП "Житомирський облавтодор" порушено п. 5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - занижено валовий дохід в сумі 5949 грн за рахунок не правильного відображення у Додатку К1/1 до "Декларації" з податку на прибуток залишків товаро-матеріальних цінностей по рахунку 209.

Відповідно до наказу №159 від 28 червня 2007 р. "Про облікову політику" по ДП "Житомирський облавтодор" на рах. 209 обліковується металобрухт отриманий після ліквідації основних засобів та невиробничих фондів.

Даний факт не оспорюється представниками податкового органу.

Встановлено, що вартість матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації основних та невиробничих фондів, у вигляді металобрухту до складу валових витрат підприємством не віднесено.

Відповідно до роз"яснень податкового органу (лист ДПА України від 02.03.2006 року №1197(Х)15-0314) вартість матеріальних цінностей, отриманих у результаті ліквідації основних та невиробничих фондів, до складу валових витрат не відноситься та відповідно не бере участі у податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

У зв"язку з цим суд вважає, що порушень Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" філією "Радомишльський райавтодор", а відповідно позивачем не допущено.

Також, перевіркою встановлено, що в філії "Житомирський райавтодор" віднесено до валових витрат 19697 грн. сум автотранспортних послуг, які не підтверджені товарно - транспортними накладними.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У частині 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Ст.1 зазначеного Закону визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 14.05.2009 року укладеного між позивачем та ПП "Комплектавтород", останнє продало позивачу дорожні знаки з наданням транспортних послуг по їх доставці.

Відповідно до договору про надання послуг від 09.09.2008 року укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_1, остання надавала позивачу транспортні послуги з перевезення відсіву за маршрутом с. Давидівка - с. Тарасівка.

Встановлено, що транспортні послуги були надані, що підтверджується актом виконаних робіт №15 від.25.09.08 р. на суму 18537 грн ФОП ОСОБА_1 та актом виконаних робіт №151 від.15.05.09р. на суму 1160 грн. ПП "Комплектавтодор".

Зазначені документи відповідають по формі та змісту Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та в даному випадку є первинними документами.

Крім того, підтвердженням понесених витрат є платіжне доручення №491 від 2.10.2008 р. на суму 18536, 70 грн. ФОП ОСОБА_1

Представники податкового органу факт проведення позивачем оплат ФОП ОСОБА_1 та ПП "Комплектавтодор" за надані послуги не оспороюють.

Судом встановлено, що фактично послуги зі сторони ФОП ОСОБА_1 та ПП "Комплектавтород" позивачу були надані, тобто мали реальний характер.

Відсутність товарно - транспортних накладних не є підставою для не включення витрат з придбання транспортних послуг до складу валових витрат. Зазначене включення можливо на підставі відповідних актів приймання-передачі робіт та податкових накладних, які є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Суд вважає, що позивач правомірно відніс понесені витрати до складу валових витрат.

Що стосується висновку податкового органу щодо завищення валових витрат, відображених у рядку 04.3 Декларації "Витрати на оплату праці" в сумі 370848 грн., в тому числі: ДП "Житомирський облавтодор" 267956 грн., Філією "Ємільчинський райавтодор" 36617 грн., Філією "Мостова експлуатаційна дільниця" 66275 грн. та відповідно нарахування до фондів державного загальнообов'язкового страхування, відображених у рядку 04.4 в сумі 134987 грн., в тому числі: ДП "Житомирський облавтодор" 102960 грн, Філією "Ємільчинський райавтодор" 6565 грн, Філією "Мостова експлуатаційна дільниця" 25462 грн., суд не погоджується з ним з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що сума завищення валових витрат складається з одноразових виплат до ювілеїв, премій до Дня незалежності, 8 березня, Дня захисника вітчизни, матеріальної допомоги на оздоровлення, харчування та інших виплат .

Пунктом 5.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено визначення складу витрат на оплату праці.

Зокрема п.п. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону передбачено, що з урахуванням пункту 5.3 цієї статті до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами закону, що регулює питання оподаткування доходів фізичних осіб (законодавства, що встановлює правила оподаткування прибутковим податком з громадян).

Згідно з пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Єдиним нормативним документом, розробленим відповідно до Закону України "Про оплату праці", що визначає складові фонду оплати праці, є Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Держкомстату № 5 від 13.01.2004 року.

Відповідно по 2.3 цієї Інструкції, інші заохочувальні та компенсаційні виплати включають винагороди та премії, які мають одноразовий характер, компенсаційні та інші грошові й матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми. До них належать: винагороди та заохочення, що здійснюються раз на рік або мають одноразовий характер. Зокрема: винагороди за підсумками роботи за рік, щорічні винагороди за вислугу років (стаж роботи); премії, що виплачуються у встановленому порядку за спеціальними системами преміювання, виплачені відповідно до рішень уряду; премії за сприяння винахідництву та раціоналізації, створення, освоєння та впровадження нової техніки і технології, уведення в дію в строк і достроково виробничих потужностей й об'єктів будівництва, своєчасну поставку продукції на експорт та інші; премії за виконання важливих та особливо важливих завдань; одноразові заохочення, не пов'язані з конкретними результатами праці (наприклад, до ювілейних та пам'ятних дат, як у грошовій, так і натуральній формі); грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків; вартість безкоштовно наданих працівникам акцій; кошти, спрямовані на викуп майна працівниками з моменту їх персоніфікації, а також суми вартості майна, яке розподіляється між членами колективу в разі ліквідації (реорганізації, перепрофілювання) підприємства (крім випадків розподілу майна між засновниками підприємства). Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п. 3.31).

Матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників у розмірах, передбачених нормативно-правовими актами або визначена у колективному договорі підприємства, що надається працівникам як за умови подання заяви, так і без неї входить до складу фонду оплати праці та є об'єктом для нарахування страхових внесків.

Виплата премій до ювілейних дат, свят та виплата матеріальної допомоги передбачена Колективним договором ДП "Житомиролавтодор" і віднесена до фонду оплати праці.

Обмеженні щодо віднесення оплати праці до валових витрат передбачені п. 5.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Зазначені виплати в перелік цих обмежень не входять.

За таких обставин, виплати в сумі 370848 грн. та відповідно нарахування до фондів державного загальнообов'язкового страхування відображених у рядку 04.4 в сумі 134987 грн., які належать до разових заохочень, а саме (одноразові виплати до ювілею, премія до дня захисника, премія до 8 Березня, виплати до дня незалежності України, виплати до дня дорожника, матеріальна допомога на харчування та інші виплати, які визначені Колективним договором ДП "Житомирський облавтодор", укладеним між роботодавцем та робітником, правомірно віднесені на валові витрати.

Не погоджується суд із висновком податкового органу щодо завищення податкового кредиту в розмірі 3539,75 грн.

Податковий орган вважає, що філією "Новоград-Волинський ДЕД" податковий кредит мав бути сформований відповідно до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", де датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що податковий кредит був сформований по факту отримання позивачем в особі філії "Новоград-Волинський ДЕД" податкових накладних.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Отже, згідно Закону України "Про податок на додану вартість", наявність податкової накладної для визначення податкового кредиту є обов'язковою. Саме податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту.

Судом не встановлено факту подвійного формування позивачем податкового кредиту.

Виходячи із вимог Закону України "Про податок на додану вартість", суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно визначив завищення податкового кредиту в філії "Новоград-Волинська ДЕД".

Інші порушеня вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про податок на додану вартість", що були встановлені податковим органом при проведенні перевірки, позивач не оскаржує.

Таким чином суд вважає, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0003082301/0 від 25.12.2009 року в частині визначення підприємству податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 125192 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 56746 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0003092301/0 від 25.12.2009 року в частині визначення підприємству податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 3540 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1770 грн. підлягає скасуванню.

В решті позовні вимоги позивача є безпідставними, а тому суд в їх задоволенні відмовляє.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", Законом України "Про податок на додану вартість", ст.ст. 86, 158-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0003082301/0 від 25.12.2009 року в частині визначення підприємству податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 125192 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 56746 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі №0003092301/0 від 25.12.2009 року в частині визначення підприємству податкового зобов"язання з податку на додану вартість в розмірі 3540 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1770 грн.

В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.

           Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                В.В. Євпак

Повний текст постанови виготовлено: 25 червня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.