Рішення № 102597766, 17.01.2022, Костопільський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/3106/21

17 січня 2022 року

Костопільський районний суд Рівненської області в складі головуючої судді Грипіч Л. А.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в місті Костопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Костопільський районний відділ у Рівненському районі Рівненської області Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Костопільського районного суду Рівненської області з цивільним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Костопільський районний відділ у Рівненському районі Рівненської області Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що позивач дізналася, що на виконанні у Костопільському районному відділі державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебуває виконавчий напис вчинений 23 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований у реєстрі за №3969, про стягнення з позивача боргу у розмірі 27415,98 грн на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет". Вказує, що підставою для вчинення виконавчого напису є кредитний договір №401508743 від 30 серпня 2013 року укладений між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Альфа банк». Заборгованість стягується період з 08.10.2016 по 23.07.2020 у розмірі: 18870 грн. – заборгованість за тілом кредиту: 6795,98 грн. – заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами та комісією; 1700 грн. – заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 50 грн. – плата за чинення виконавчого напису, а всього 27415,98 грн. вважає виконавчий напис протиправним та таким, що не підлягає виконанню, оскільки він винесений з порушенням вимог чинного законодавства Украйни. Вказує, що дійсно укладала кредитний договір №401508743 від 30 серпня 2013 року з Публічним акціонерним товариством «Альфа банк», однак термін його дії закінчився 02.09.2015, в той час коли заборгованість нарахована за період з 08.10.2016 року по 23.07.2020 року, а тому не зрозуміло, як заборгованість була нарахована після закінчення до договору. Вчиняючи виконавчий напис приватний нотаріус Остапенко Євген Михайлович керувався ст.87 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172. Проте, відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах мiж підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. На момент звернення відповідача до приватного нотаріуса діяв Перелік документів у редакції постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, в якому вже не існувало чинних положень, які б передбачали можливість вчинення таких дій на укладеному в простій письмовій формі договорі. Кредитний договір №401508743 в 30 серпня 2013 року, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, він був укладений у простiй письмовій формі, а отже не є договором, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку. Вважає, що на момент вчинення виконавчого напису з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, а наданий нотаріусу кредитний договір не був нотаріально посвідчений, а тому є всі підстави для визнання того, що оскаржуваний виконавчий напис був вчений з порушенням вимог Закону «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 23.07.2020 за №3969, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінпром Маркет" боргу в сумі 27415,98 грн. та стягнути витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 22.11.2021 відкрито провадження у справі та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, про що повідомлено сторони.

Відповідачу було надано 15-ти денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати відзив на позов, позивачу у 5-ти денний строк з дня отримання відзиву на позов подати відповідь на відзив, відповідачу у строк не пізніше 5-ти днів з дня отримання відповіді на відзив подати свої заперечення на відповідь на відзив. Третій особі надано 5-ти денний строк з дня отримання ухвали для подання пояснень щодо позову.

До початку розгляду справи по суті позивач подала заяву про збільшення позовних вимог, яка мотивована тим, що за час перебування виконавчого напису на виконанні з позивача на користь відповідача було стягнуто 8626 гривень,. З посиланням на ст.1212 Цивільного кодексу України просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем 23.07.2020 за №3969, стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1362 грн. та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" безпідставно набуті кошти у розмірі 8626 грн.

28.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" до суду надійшла заява про визнання позову в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у якій відповідач просить стягнути, у зв`язку із визнанням позову, 454 грн. судового збору за позовну вимогу та 227 грн. судового збору за заявою про забезпечення позову.

10.01.2022 відповідачем подано відзив на заяву позивача щодо стягнення грошових коштів, який мотивовано тим, що кошти в сумі 8626 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" не надходили і до спірних правовідносин не може бути застосовано положення ст.1212 Цивільного кодексу України, оскільки стягнення коштів відбувається за виконавчим написом, виданим на підставі кредитного договору, за яким позивачем допущено прострочення. Тобто, зобов`язання позивача по сплаті коштів виникли на підставі договірних відносин. Просить відмовити у стягненні 8626 грн.

Третя особа – Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, не скористався своїм право на подання пояснень щодо позову, про розгляд справи повідомлявся вчасно та належним чином.

Третя особа – Костопільський районний відділ у Рівненському районі Рівненської області Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) не забезпечило явку уповноваженого представника в судове засідання, не скористався своїм право на подання пояснень щодо позову, про розгляд справи повідомлявся вчасно та належним чином.

Клопотань від жодної із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступне.

30 серпня 2013 року між публічним акціонерним товариством «Альфа банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №401508743.

23 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис №3969 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", якому Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №20/ФК від 09.07.2020, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №20/01//20-1/2 від 20.01.2020, якому в свою чергу Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» відступлено право вимоги на підставі договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016, якому в свою чергу публічним акціонерним товариством «Альфа банк», на підставі договору факторингу, відступлено право вимоги за кредитним договором №401508743 від 30.08.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Альфа банк» та ОСОБА_1 . Заборгованість стягується за період з 08.10.2016 по 23.07.2020 і складається з наступного: 18870 грн. заборгованість за тілом кредиту; 6795,98 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами і комісією; 1700 грн. – заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею; 50 грн. – плата за вчинення виконавчого напису, а всього 27415,98 грн.

12 травня 2021 року головним державним виконавцем Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №65379795 з виконання виконавчого напису №3969 виданого 23.07.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" 27415,98 грн.

Із листа Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 10.12.2021 №22298 вбачається, що по виконавчому провадженню №65379795 по виконанню виконавчого напису №3969 виданого 23 липня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь ТзОВ "Фінпром Маркет" боргу в сумі 27415,98 грн., станом на 09.12.2021 сплачена сума за виконавчим провадженням становить 8626 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до п.19 ч.1 ст.34 Закону України «Про нотаріат», вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією.

Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Умови вчинення виконавчих написів визначені Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі - Порядок).

Згідно п.п.2.1 п.2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Відповідно до п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (далі - Перелік).

Вказаним Порядком керувався приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. при вчиненні 23.07.2020 виконавчого напису №3969, що вбачається зі змісту самого виконавчого напису.

Відповідно до п.3.5 Глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/20084/14 від 22.02.2017 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №622 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин 2.Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості».

Таким чином, оригінал кредитного договору та засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою про непогашення заборгованості виключено з переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, а отже нотаріус не мав права видати виконавчий напис у спірних правовідносинах.

За змістом ст.88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Як встановлено судом, нотаріус при вчиненні виконавчого напису не пересвідчився у безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 Цивільного кодексу України та ст.ст.50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника – це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вирішуючи спір, суд керується положеннями ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, якою визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст.12 та ч.1 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом, а відповідно до ч.1 ст.76 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас ч.3 ст.83 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що відповідач та треті особи повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідач та третя особа будь-яких доказів на спростування доводів позивача суду не подали, а отже з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні напису нотаріус отримував від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем зазначений у виконавчому написі є безспірним.

Наведені обставини також вказують на те, що розмір кредитної заборгованості, зазначений нотаріусом в оспорюваному виконавчому написі, не є безспірним, оскільки позивач звернувся одразу до суду після початку стягнення з нього заборгованості по виконавчому напису нотаріуса. Це є достатньою правовою підставою для визнання даного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

При цьому, відповідач не позбавлений можливості вирішити спірні питання у позовному провадженні.

Отже, нотаріус при вчиненні напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за написом, чим не виконав норми ст.88 Закону України «Про нотаріат», п.3.1 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та п.1 Переліку.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

З врахуванням наведеного, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити.

При цьому судом встановлено, що визнання відповідачем позову у вказаній частині не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Що до позовної вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" безпідставно набутих коштів у розмірі 8626 грн., то суд враховує наступне.

Так, з листа Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 10.12.2021 №22298 вбачається, що в межах виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису №3969 від 23.07.2020, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, станом на 09.12.2021 сплачена сума становить 8626 грн.

При цьому суд враховує, що відповідно до ч.1, 2 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий збір – це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Крім того, відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст.45 Закону України «про виконавче провадження», розподіл стягнутих виконавцем з боржника за виконавчим провадженням грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) здійснюється у такій черговості: 1) у першу чергу повертається авансовий внесок стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 2) у другу чергу компенсуються витрати виконавчого провадження, не покриті авансовим внеском стягувача; 3) у третю чергу задовольняються вимоги стягувача та стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми або основна винагорода приватного виконавця пропорційно до фактично стягнутої з боржника суми (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

З листа Костопільського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 10.12.2021 №22298 не вбачається, що сума у розмірі 8626 грн. перерахована Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" у якості задоволення вимог останнього.

При цьому, із вказаного листа відділу ДВС неможливо визначити, чи сплачена сума у розмірі 8626 грн. є загальною, чи залишилась після: повернення авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; компенсації витрат виконавчого провадження, не покритих авансовим внеском стягувача; стягнення виконавчого збору у розмірі 10 відсотків фактично стягнутої суми.

Належним доказом перерахування таких коштів у якості задоволення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" може бути платіжне доручення про перерахування коштів, виписка з установи банку тощо.

Проте, таких доказів позивачем не надано і судом таких доказів не здобуто.

Суд також враховує, що в силу вимог ч.1, 6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом і доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У свою чергу, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", заперечило факт отримання вказаної суми коштів.

Відтак, суд дійшов переконливого висновку, що за відсутності належних доказів отримання відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" коштів у якості задоволення вимог за виконавчим написом нотаріуса в сумі 8626 грн., позивачем не доведено наявність підстав для задоволення вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 8626 грн., а тому така вимога до задоволення не підлягає.

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ч.1 ст.141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно приписів ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

При поданні позову позивачем сплачено 908 грн. судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, що підтверджується квитанцією №59229555 від 10.11.2021 та 454 грн. за подання заяви про забезпечення позову, що підтверджується квитанцією №59229578 від 10.11.2021.

Таким чином, враховуючи визнання відповідачем позову в частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, позивачу з державного бюджету підлягає поверненню судовий збір у розмірі 681 грн., а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 681 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 137, 141, 142, 211, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет", треті особи - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Костопільський районний відділ у Рівненському районі Рівненської області Державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис №3969 від 23 липня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем таким, що не підлягає виконанню.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету судовий збір у розмірі 454 /чотириста п`ятдесят чотири/ гривень, сплачений згідно квитанції №59229555 від 10.11.2021 при поданні позовної заяви до суду та судовий збір у розмірі 227 /двісті двадцять сім/ гривень, сплачений згідно квитанції №59229578 від 10.11.2021 при поданні до суду заяви про забезпечення позову.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" на користь ОСОБА_1 681 /шістсот вісімдесят одна/ гривня судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач:

ОСОБА_1 (жителька АДРЕСА_1 ), РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" (м.Ірпінь Київської області, вул.Стельмаха Михайла 9А, офіс 204), код ЄДРПОУ: 43311346.

Повне рішення складено

18 січня 2022 року.

СуддяЛ. А. Грипіч