Рішення № 10259355, 01.07.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" липня 2010 р.Справа № 4/45-859

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТЦЕНТР-АГРО" вул. Васильківська, 31/17,м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗТОЦЬКЕ" с. Гаї-Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області

про стягнення 2 785 202 грн. 92 коп.

За участю представників сторін:

позивача: представник - Ярчак І.С. (довіреність № 78 від 26.03.10 р.).

відповідача: представник - Тарківський А.Д. (довіреність № б/н від 16.06.10 р.)

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обов’язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз’яснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТЦЕНТР-АГРО" вул. Васильківська, 31/17,м. Київ звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗТОЦЬКЕ" с. Гаї-Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області про стягнення 2 785 202 грн. 92 коп.

Представник позивача в судовому засіданні, яке відбулося 17.06.2010р. позовні вимоги підтримав та подав докази в підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву, копії платіжних доручень щодо платежів відповідача по договору, укладеному спрощеним способом і по договору № 219-09/з від 03.04.2009р., копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про знаходження позивача у ньому станом на 20.05.2010р. Крім цього пояснив суду, що договори № 256-09/н від 14.04.2009р. та № 430-09/н від 11.08.2009р., які зазначені у накладних № РО-0000013 від 05.05.2009р., № РО-0000110 від 11.08.2009р., № РО-0000115 від 26.08.2009р., як підстава відпуску товару не укладалися, а поставка товару здійснювалася на підставі накладних, тобто по договору укладеному спрощеним способом –усно.

Позивач 21.06.2010р. у канцелярію суду факсограмою № 0672369065 від 21.06.2010р. надіслав пояснення № 218 від 21.06.2010р. щодо обґрунтування позову та заяву № 217 від 21.06.2010р. про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з відповідача 2 363 140 грн. 17 коп. боргу, 121 240 грн. 00 коп. пені, 112 400 грн. 89 коп. інфляційних, 147 220 грн. 35 коп. відсотків за неправомірне користування чужими коштами, 21 029 грн. 94 коп. 3% річних та покласти на нього судові витрати. Зазначені документи повторно надіслані позивачем у канцелярію суду 24.06.2010р. та підтримані його представником у судовому засіданні, яке відбулося 01.07.2010р.

Розглянувши заяву позивача № 217 від 21.06.2010р. про зменшення розміру позовних вимог, враховуючи, що вона подана відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, до прийняття рішення у справі, а тому приймається судом і спір вирішується з її врахуванням.

В судовому засіданні, яке відбулося 01.07.2010р. представник відповідача підтримав поданий 17.06.2010р. відзив № б/н від 17.06.2010р. на позовну заяву, у якому визнав основний борг в сумі 2 363 140 грн. 17 коп. та з підстав, викладених у відзиві просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних та інфляційних в сумі 22 120 грн. 04 коп., зменшити штрафні санкції, при прийнятті рішення врахувати складний фінансовий стан ТзОВ "Розтоцьке" та розстрочити його виконання на шість місяців рівними частинами. В підтвердження важкого фінансового стану товариства подав довідку № б/н від б/д про кредиторську заборгованість перед постачальниками станом на 01.06.2010р., довідку № б/н від 30.06.2010р. банку про стан гривневого рахунку ТзОВ "Розтоцьке", копії відомостей державного статистичного спостереження, довідку № б/н від б/д щодо структури посівних площ урожаю 2010р.

Представник позивача заперечив проти зменшення розміру штрафних санкцій та зазначив, що стягнення 3% річних та 25% річних - це різні види штрафних санкцій, перший з яких за прострочення виконання зобов'язання, а другий - за неправомірне користування чужими коштами.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався до 17.06.2010р., а також оголошувалась перерва до 01.07.2010р., для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи та прийняти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТЦЕНТР-АГРО" згідно видаткових накладних: № РО-0000013 від 05.05.2009р. на суму 383508 грн. 72 коп., № РО-0000110 від 11.08.2009р. на суму 444787 грн. 20 коп., № РО-0000115 від 26.08.2009р. на суму 24688 грн. 80 коп. та на підставі довіреностей: № 75 від 05.05.2009р., № 141 від 04.08.2009р., № 200 від 26.08.2009р. поставив, а Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЗТОЦЬКЕ", отримало товар на загальну суму 852 984 грн. 72 коп. (факт одержання засвідчується підписом уповноваженого представника на видаткових накладних);

- 03.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТЦЕНТР-АГРО" (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЗТОЦЬКЕ" (надалі - Покупець) укладено договір поставки № 219-09/з продукції для сільгоспвиробництва (надалі –Договір), згідно з умовами якого Постачальник зобов’язався передати в обумовлений строк Покупцю продукцію для сільгоспвиробництва (надалі –Товар), а Покупець зобов’язався прийняти Товар та оплатити його вартість згідно специфікацій, які є невід’ємною частиною цього Договору (п.п. 1.1, 1.2 Договору);

- Постачальник на виконання умов Договору, згідно видаткових накладних: № РО-0000010 від 05.05.2009р. на суму 230 878 грн. 20 коп., № РО-0000043 від 22.05.2009р. на суму 920 291 грн. 35 коп., № РО-0000057 від 01.06.2009р. на суму 522 876 грн. 00 коп., № РО-0000084 від 06.07.2009р. на суму 299 100 грн. 38 коп., № РО-0000087 від 07.07.2009р. на суму 84 863 грн. 52 коп., № РО-0000098 від 13.07.2009р. на суму 32994 грн. 00 коп., № РО-0000099 від 13.07.2009р. на суму 49 152 грн. 00 коп. та на підставі довіреностей: № 72 від 29.04.2009р., № 81 від 13.05.2009р., № 86 від 25.05.2009р., № 98 від 03.07.2009р., № 99 від 03.07.2009р. передав, а Покупець отримав товар, зазначений у накладних, на загальну суму 2140 155 грн. 45 коп.;

- у відповідності до п. 4.3 Договору та специфікацій № 1 від 03.04.2009р. і № 2 від 06.07.2009р. до Договору відповідач зобов’язався оплатити отриманий товар до 01.11.2009р.

Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу ст. 712 Цивільного кодексу України одна сторона (постачальник) зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність другої сторони (покупця) для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інше.

Оскільки сторонами не встановлено строк виконання зобов’язання по оплаті товару, поставленого згідно видаткових накладних: № РО-0000013 від 05.05.2009р., № РО-0000110 від 11.08.2009р., № РО-0000115 від 26.08.2009р., то у відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТЦЕНТР-АГРО" 09.02.2010р. надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗТОЦЬКЕ" вимогу оплати № 9 від 09.02.2010р. на суму 722 984 грн. 72 коп., яку відповідач зобов’язаний був оплатити у семиденний термін з дня отримання.

Як випливає з матеріалів справи, відповідач обов’язку щодо оплати товару, отриманого як на підставі усної домовленості згідно видаткових накладних: № РО-0000013 від 05.05.2009р., № РО-0000110 від 11.08.2009р., № РО-0000115 від 26.08.2009р. так і на підставі Договору № 219-09/з від 03.04.2009р. в повному обсязі не виконав, а провів лише часткову їх оплату в сумі 630 000 грн. 00 коп. (згідно копій банківських виписок від 15.04.2009р., 17.04.2009р., 15.10.2009р., 22.10.2009р., 23.10.2009р., 29.10.2009р., 02.11.2009р., долучених до матеріалів справи), допустивши заборгованість перед позивачем станом на 18.05.2010р. (дата звернення до суду) в розмірі 2363 140 грн. 17 коп.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, і в установлений строк, а оскільки відповідачем дані строки порушено, він повинен нести відповідальність, передбачену п. 8.3.1. Договору, у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення, що згідно розрахунку позивача за період з 01.12.2009р. по 12.04.2010р. становить 121 240 грн. 29 коп.

Ч.3 ст. 692 Цивільного кодексу України та ч.6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачають, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, що згідно п. 8.3.2 Договору становить 25 % річних від суми боргу і згідно з розрахунком позивача за період з 01.12.2009р. по 12.04.2010р. складає 147 220 грн. 35 коп.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом:

- відповідно до розрахунків позивача, розмір втрат від інфляції за прострочення виконання зобов’язання щодо оплати товару, поставленого згідно видаткових накладних: № РО-0000013 від 05.05.2009р., № РО-0000110 від 11.08.2009р., № РО-0000115 від 26.08.2009р. за період з лютого 2010р. по березень 2010р. становить 20 388 грн. 17 коп. та Договору за період з грудня 2009р. по березень 2010р. становить 92 012 грн. 72 коп. (з урахуванням заяви № 217 від 21.06.2010р. про зменшення розміру позовних вимог), три проценти річних від простроченої суми за період з 01.12.2009р. по 12.04.2010р. становить 21 029 грн. 94 коп.

Проаналізувавши розрахунок інфляційних втрат, поданий у заяві № 217 від 21.06.2010р. про зменшення розміру позовних вимог, перевіривши його на предмет відповідності оціненим в судовому порядку доказам, господарський суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат підлягають до задоволення частково в сумі 112092 грн. 28 коп., про що не заперечував і представник позивача в процесі аналізу розрахунку.

Приймаючи до уваги клопотання відповідача про зменшення суми нарахованої пені, враховуючи, що несвоєчасне виконання зобов’язання по оплаті отриманого ним товару виникла в зв’язку з важким фінансовим станом товариства, що підтверджується поданою ним довідкою № б/н від б/д про кредиторську заборгованість перед постачальниками станом на 01.06.2010р., довідкою банку № б/н від 30.06.2010р. про стан гривневого рахунку ТзОВ "Розтоцьке", копіями відомостей державного статистичного спостереження, довідкою № б/н від б/д щодо структури посівних площ урожаю 2010р., суд прийшов до висновку про можливість на підставі п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3. ст. 83 ГПК України зменшення нарахованої позивачем пені до 50 відсотків, відповідно стягнути з відповідача 60 620 грн. 00 коп. пені.

Таким чином, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, доведені позивачем у відповідності із ст.ст. 33-34 ГПК України належними і допустимими доказами, підлягають до задоволення частково –в сумі 2704 102 грн. 74 коп., в тому числі: 2 363 140 грн. 17 коп. боргу, 60 620 грн. 00 коп. пені, 112 092 грн. 28 коп. інфляційних, 147 220 грн. 35 коп. відсотків за неправомірне користуванні чужими коштами, 21 029 грн. 94 коп. 3% річних.

Розглянувши клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення, викладене ним у відзиві № б/н від 17.06.2010р. на позовну заяву, оцінивши докази подані на його обґрунтування, суд відмовляє в його задоволенні, з огляду на таке:

- за змістом ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, суд може за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або за ініціативою суду у виняткових випадках, залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити або змінити спосіб та порядок виконання рішення;

- згідно Роз’яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.96р. “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” суд, на підставі статті 121 ГПК, має право відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання;

- відповідно до п.2 Роз’яснення, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом;

- разом з тим, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Посилання відповідача, у відзиві № б/н від 17.06.2010р., на важкий фінансовий стан підприємства, що є наслідком світової фінансової кризи, не може бути взяте судом до уваги, адже ця обставина в рівній мірі впливає на фінансовий стан та господарську діяльність як позивача так і відповідача у справі, тому не може розцінюватися судом як виняткова, що дає право для надання розстрочки виконання рішення суду.

За таких обставин справи, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, беручи до уваги характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду.

Також, враховуючи, що підпунктом „а” пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 року (із наступними змінами та доповненнями), встановлено розмір ставки державного мита, що подаються до господарських судів із позовних заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102 грн.00 коп.) і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (25500 грн. 00 коп.), а позивачем згідно платіжного доручення №4072 від 16.04.2010р. сплачено 27 852 грн. 03 коп. державного мита, тобто у більшому розмірі, ніж встановлено нормою Декрету на суму 2 352 грн. 03 коп., яке (мито) підлягає поверненню платнику –Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТЦЕНТР-АГРО" вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, ідент. код 34397543 з Державного бюджету України як зайво сплачене на підставі довідки суду.

Судові витрати, у відповідності з вимогами ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗТОЦЬКЕ" с. Гаї-Розтоцькі, Зборівського району, Тернопільської області, ідент. код 31878417:

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТЦЕНТР-АГРО" вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, ідент. код 34397543 –2 363 140 (два мільйони триста шістдесят три тисячі сто сорок) грн. 17 коп. боргу, 60 620 (шістдесят тисяч шістсот двадцять) грн. 00 коп. пені, 112 092 (сто дванадцять тисяч дев'яносто дві) грн. 28 коп. інфляційних, 147 220 (сто сорок сім тисяч двісті двадцять) грн. 35 коп. відсотків за неправомірне користуванні чужими коштами, 21 029 (двадцять одну тисячу двадцять дев'ять) грн. 94 коп. 3% річних, 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після вступу рішення у законну силу.

4. Видати довідку Товариству з обмеженою відповідальністю "ПРИВАТЦЕНТР-АГРО" вул. Васильківська, 31/17, м. Київ, ідент. код 34397543 про повернення з Державного бюджету України 2 352 (дві тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 03 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 4072 від 16.04.2010р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 4/45-859.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення "_02_" 07 2010 року через місцевий господарський суд.

Суддя