Рішення № 10259255, 01.06.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 9/77/10

Господарський суд Миколаївської області в складі судді Філінюка І.Г., при секретарі судового засідання Войтовській Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Дочірнього підприємства «Снігурівський комбінат хлібопродуктів», 57300, Миколаївська область, м. Снігурівка, вул. Леніна, 14

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Південної транспортної компанії «Регіон», 54035, м. Миколаїв, Проспект Героїв Сталінграду, 79-б, кв. 18

За участю представників сторін:

Від позивача: Алєксеєва О. В., дор. № 1 від 12.05.2010р.

Від відповідача: Анісимов А. В. –керівник.

Суть спору:

ДП «Снігурівський КХП»звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до ТОВ Південна транспортна компанія «Регіон»про стягнення з останнього 8721 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані вимогами ст.ст. 526, 530, 662 ЦК України, ч. 1 ст. 193, ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, та позивач в позовній заяві посилається на те, що внаслідок неналежного виконання зобов’язання з боку відповідача за договором від № 183 від 28.09.2006р. та № 296 від 09.11.2006р. в частині передачі податкових накладних, позивачу в ході здійсненою податковими органами перевірки донарахований податковий кредит в сумі 18814 грн. та штраф в сумі 9407 грн. Оскільки, на підставі претензії позивача від 15.04.2007р. відповідачем здійснено зарахування однорідних грошових вимог в сумі 19500грн., позивач вимагає стягнення в відповідача в судовому порядку решти, від нарахованої суми, тобто 8721 грн.

В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та посилається на те, що ним фактично визнається неналежне виконання зобов’язання в частині передачі податкових накладних, та відповідно відшкодування донарахованого податкового зобов’язання з ПДВ в сумі 18814 грн., яке позивачу відшкодовано на підставі заяви про зарахування однорідних грошових вимог. Проте, в частині відшкодування нарахованої податковими органами позивачу штрафу в розмірі 9407 грн., представник відповідача заперечує щодо його відшкодування, оскільки вважає саме позивача винним в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».

В судовому засіданні 18.05.10р. оголошувалася перерва до 01.06.2010р.

За згодою сторін, в судовому засіданні 01.06.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд,

Встановив:

Відповідно до договорів купівлі - продажу соняшника № 183 від 28 вересня 2006 року та № 296 від 9 листопада 2006 року дочірнє підприємство «Снігурівський комбінат хлібопродуктів»придбав у Товариства з обмеженою відповідальністю Південна транспортна компанія «Регіон»насіння соняшника в кількості 100,07 тонн на загальну суму 112881,90 грн. в тому числі ПДВ -18814,00 грн. Умовами ч. 2 п. 5.1.2 вищевказаних договорів, відповідач зобов’язувався передати покупцю супровідні документи на зерно, а саме товарну та податкову накладні. Відповідно до наданого акту про результати виїзної планової перевірки ДП «Снігурівський КХП»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 23-32199304 від 10.04.2007р. встановлено, що відповідач при укладенні договору складського зберігання соняшника № 39-С/ЗБ/2006 від 25 вересня 2006 року та договорів купівлі-продажу соняшника зазначив, що є платником податку на додану вартість на загальних підставах та надав податкові накладні:

№ 1 від 28.09.2006 року на суму 36 750,00 грн. в тому числі ПДВ –6125 грн.;

№ 18 від 09.11.2006 року на суму 76 131,90 грн. в тому числі ПДВ –12689, грн.

Отримані податкові накладні були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за вересень та листопад 2006 року.

Керуючись п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в якому передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту, ДП «Снігурівський КХП», включило суму ПДВ, зазначену в податкових накладних наданих ТОВ ПТК «Регіон»до складу податкового кредиту у вересні 2006 року та у листопаді 2006 року.

Однак, при проведені перевірки дотримання вимог податкового законодавства ДП «Снігурівський КХП», податковими органами було встановлено, що податкові накладні надані ТОВ ПТК «Регіон»є недійсними (фіктивними), а суми ПДВ зазначені в них не підлягають внесенню до податкового кредиту, через те, що ТОВ ПТК «Регіон», при здійсненні операцій купівлі-продажу зерна та при наданні податкових накладних не був зареєстрований як платник ПДВ, а тому не мав права виписувати зазначені податкові накладні.

Таким чином, за результатами виявлених порушень податкової перевірки, Снігурівською МДПІ в Миколаївській області зменшено (знято) податковий кредит на суму 18 814,00 грн. та зобов'язано ДП «Снігурівський КХП»внести зазначену суму до державного бюджету та крім того сплатити штраф в сумі 9 407,00 грн. (50% від суми несплаченого податкового зобов'язання).

Матеріали справи свідчать, що зазначені кошти (податковий кредит -18 814,00 грн. та штраф в сумі - 9 407,00 грн.) були сплачені ДП «Снігурівський КХП»до державного бюджету в повному обсязі.

16 квітня 2007 року ДП «Снігурівський КХП» звернулося до ТОВ ПТК «Регіон»з претензією з вимогою відшкодувати зазначені матеріальні збитки. Відповідачем претензія була визнана та 15 травня 2007 року шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, було відшкодовано 19500,00 грн., згідно акту про зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.05.2007 року. Залишок боргу в сумі 8721,00 грн. відповідач не відшкодував, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача решти збитків.

Проте, позовні вимоги не підлягають задоволенню з оглядом на наступне:

В силу ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків, заподіяних порушенням господарського зобов'язання, яка встановлена вказаною нормою, можливе лише за наявності складу правопорушення. До складу правопорушення входять наступні елементи: протиправна поведінка; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків; вина.

На підставі вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач звертаючись з позовом, обґрунтовує позовні вимоги нормами ст. 526,530,662 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України, які передбачають зобов’язання сторони відшкодовувати збитки в наслідок неналежного виконання зобов’язання за договором.

Проте, нарахований позивачу штраф на підставі п «б»п. 4.2.2 ст. 4, п. 17 ч. 3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за своєю правовою природою є позадоговірною шкодою, заподіяною внаслідок порушення контрагентом вимог податкового законодавства (а не умов договору, як помилково вважає позивач), отже відшкодування такої шкоди здійснюється в іншому порядку та на підставі інших правових норм.

За таких обставин, позовні вимоги задоволення не підлягають, судові витрати слід покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене у встановленому законом порядку в десятиденний строк з дня його прийняття.

Суддя